Справа № 643/3428/22
Провадження № 3/643/672/23
06.02.2023 м.Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 223367 від 23.11.2022, ОСОБА_1 23.11.2022 о 23-20 год керувала транспортним засобом «ВАЗ 3105», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Героїв Праці, 22-а у м. Харкові з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності, порушення мови. Водій у встановленому законом порядку в присутності двох свідків погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотесту «Драгер», результат огляду 1,28 проміле.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, як порушення вимог п.п. «б» п. 2.9 (згідно рапорту - п.п. «а» п 2.9) Правил дорожнього руху (далі - ПДР) та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 03.02.2023 подала письмове клопотання, в якому просить закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та розглянути справу за її відсутності.
В обґрунтування клопотання зазначено, що матеріали про адміністративне правопорушення складені з численними порушеннями законодавства України. Серед інших аргументів, ОСОБА_1 вказано, що оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що водій керував транспортним засобом «з ознаками алкогольного сп'яніння», а не «в стані алкогольного сп'яніння», як визначено у ч. 1 ст. 130 КУпАП та в п. 2.9.а ПДР, то склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП та п. 2.9.а ПДР. Також у клопотанні зазначено, що згідно письмових показань ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 23.11.2022, які були свідками огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, остання з результатами огляду за допомогою газоаналізатора «Драгер» не була згодна, погодилась на пропозицію працівників поліції пройти огляд в закладі охорони здоров'я, проте в матеріалах справи відсутні дані щодо проходження нею вказаного огляду.
ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 06.02.2023, не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Суд, дослідивши доводи клопотання ОСОБА_1 та матеріали справи, приходить до таких висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Аналогічні положення фактично висловлені Європейським судом з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 року у справі «Михайлова проти України», який зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду.
Таким чином, суд розглядає справу про адміністративне правопорушення виключно на підставі доказів, наданих особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, та особами, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2 розділу 1 “Загальні положення” Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаки стану сп'яніння наведені у п. 3, 4 розділу 1 Інструкції.
Пунктами 6 та 7 розділу 1 “Загальні положення” Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналогічні норми передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року. Так, згідно вказаного Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Аналіз вказаних вище положень законодавства в їх сукупності та логічному взаємозв'язку дозволяє дійти висновку, що обов'язковою передумовою проведення огляду водіїв на стан відповідного сп'яніння є наявність ознак такого сп'яніння, оскільки лише за наявності відповідних ознак у працівників поліції виникає право вимагати проведення огляду. Відповідно, особу може бути притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП або за керування транспортним засобом з ознаками відповідного сп'яніння та відмову від проходження огляду на наявність такого стану, або за керування транспортним засобом в стані відповідного сп'яніння, який встановлений як достовірний факт за наслідками відповідного огляду.
При цьому незгода водія з результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, а є підставою для направлення водія для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. І лише встановлення у водія стану алкогольного сп'яніння за наслідками огляду в закладі охорони здоров'я або відмова водія від подальшого огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, може бути підставою для складення відносно водія протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, та притягнення водія до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння або, відповідно, за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмову від проходження подальшого огляду.
Повертаючись до обставин даної справи, суд констатує, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено на керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, перелік яких наведений у протоколі. Вказаний опис обставин адміністративного правопорушення притаманний правопорушенню, об'єктивна сторона якого полягає у відмові водія від проходження огляду на стан відповідного сп'яніння, тобто ситуації, коли стан сп'яніння не встановлений як достовірний факт за наслідками огляду.
Одночасно в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено на проходженні ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння та отриманні внаслідок цього результату 1,28 проміле.
В письмових поясненнях свідків огляду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначено, що ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» не була згодна. З пропозицією працівників поліції пройти огляд в закладі охорони здоров'я погодилась.
В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд до Комунального некомерційного підприємства Харківської Обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» від 23.11.2022, в якому зазначено, що ОСОБА_1 доставлена на огляд до вказаного закладу охорони здоров'я та зафіксовано дані працівника поліції, який доставив її на огляд.
Будь-яких даних щодо результатів проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи, у тому числі відеозапис, не містять.
Таким чином, аналізуючи дані протоколу про адміністративне правопорушення та матеріали справи, суд позбавлений можливості достовірно встановити, за вчинення якого саме адміністративного правопорушення ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності в даній справі:
- за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, проходження огляду на стан такого сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», незгоду з результатами такого огляду та відмову від проходження огляду в закладі охорони здоров'я після доставлення ОСОБА_1 до вказаного закладу;
- за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, який підтверджений за наслідками огляду за допомогою газоаналізатора «Драгер», з результатами якого ОСОБА_1 погодилась згідно протоколу, або, в разі її незгоди з результатами такого огляду - який підтверджений за наслідками огляду в закладі охорони здоров'я;
- за інше правопорушення.
Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи по суті за таких обставин, суд керується таким.
Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з критеріїв Енгеля (Engel and Others v. the Netherlands, рішення 8 червня 1976 року, заяви №№ 5100/71; 5101/71; 5102/71; 5354/72; 5370/72), відноситься до «кримінальних» у розумінні ЄСПЛ.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається судом у межах фактичних обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Однією із складових права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є право бути проінформованим про характер та причини обвинувачення, а також право на захист від пред'явленого обвинувачення.
З матеріалів справи відсутня можливість достовірно встановити, у вчиненні якого саме правопорушення ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення згідно протоколу про адміністративне правопорушення (у автономному значенні терміну «обвинувачення», оскільки ЄСПЛ неодноразово вказував на кримінально-правовий характер адміністративних правопорушень)
Вказана неконкретність та суперечливість обвинувачення, висунутого ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення, може призвести до порушення її права на захист через неможливість усвідомити, у вчиненні якого саме правопорушення вона обвинувачується, та неможливості у зв'язку з цим обрати певну стратегію і тактику захисту.
Крім того, вказана неконкретність та суперечливість обвинувачення, висунутого ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення, позбавляє суд можливості визначити обставини, які підлягають доказуванню у даній справі.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Як зазначено у Постанові № 11 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
У постанові Великої Палати Верховного суду від 02.09.2021 у справі № 11-97сап20 також зроблений висновок, що повернення протоколу про адміністративне правопорушення для дооформлення не суперечить чинному законодавству України.
За таких обставин матеріали справи підлягають поверненню для належного оформлення.
Керуючись ст. 278, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Протокол серії ААД № 223367 від 23.11.2022 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , разом з доданими до нього матеріалами - повернути до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Д.А. Крівцов