Справа № 638/13666/21
Провадження № 2/638/901/23
Іменем України
03 лютого 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Щепіхіної В.В.
при секретарі - Рєзнік І. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення,-
Представник КП «Харківводоканал» звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період 01.11.2017 по 30.06.2021 у розмірі 11127,90 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.11.2017 по 30.06.2021 у розмірі 6119,08 грн., інфляційні витрати - 1751,63 грн., 3% річних від простроченої суми - 644,21 грн.. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, облік нарахувань та оплат за які здійснюється за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 . Нарахування за надані послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення проводяться на підставі тарифів, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, у відповідності до п. 20-21 Правил №630, п. 24 Правил № 690. В порушення обов'язку щодо своєчасної оплати наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідачі неналежним чином виконували зобов'язання з оплати наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 19642,82 грн.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Від представника позивача надійшла до суду заява, в якій зазначено, що він позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідно до ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. В судові засідання не з'явилися, про наявність поважних причин своєї неявки відповідно до вимог ч.3 ст.131 ЦПК України суд не повідомили, заяви про відкладення судового засідання відповідачі не надали. Відзив на позов ОСОБА_2 не направив. Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій останній зазначив, що визнає позовні вимоги частково, оскільки йому належить лише частина квартири.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, зважаючи на наступне.
Відповідачі є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, розрахунком позивача та копією договору дарування частини квартири від 15.12.2010 року.
Заборгованість відповідачів, згідно розрахунків позивача складає: заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період 01.11.2017 по 30.06.2021 у розмірі 11127,90 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.11.2017 по 30.06.2021 у розмірі 6119,08 грн., інфляційні витрати - 1751,63 грн., 3% річних від простроченої суми - 644,21 грн.
Відповідно до ст. ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 24 "Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення" затверджених Постановою КМУ від 05.07.2019 року за № 690 (далі - Правила № 690).
За положенням ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» № 2918 від 10.01.2002 р. споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання i водовідведення.
Згідно п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води i водовідведення», затверджених КМУ від 21.07.2005 р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Пунктом 25 Правил № 690 передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не встановлено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором.
Враховуючи викладене, споживач зобов'язаний оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладені у постановах від 30 жовтня 2013 року по справі №6-59цс13 та від 25 листопада 2014 року по справі №3-184гс14.
Суду не надано та не зазначено про існування доказів того, що відповідачі відмовлялись від споживання послуг з водопостачання (водовідведення) у встановленому порядку, чи звертались до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг або з претензіями щодо невиконання ним зобов'язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 156 Житлового кодексу України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Отже, таким чином співвласники у разі бажання упорядкувати свої обов'язки зі сплати комунальних платежів мають право звернутись до підприємств, які надають комунальні послуги, особисто та надати необхідні правовстановлюючі документи для укладення відповідних договорів на погоджених сторонами умовах та відкриття окремих особових рахунків , якщо укладення такого договору є можливим відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють надання конкретних-житлових послуг. Так як оплата житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі договору про надання таких послуг, то відкриття окремих особових рахунків для оплати житлово-комунальних послуг здійснюється відповідною організацією після укладення з кожним із співвласників окремого договору.
Враховуючи норми цивільного та житлового законодавства України, з відповідача можливо стягнути заборгованість субсідіарно у разі відкриття ним окремого особового рахунку. Відповідач ОСОБА_1 після укладання договору дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 не звертався до позивача про відкриття (розділення) особового рахунку на будь-яких співласників.
Тому суд не може прийняти до уваги аргументи відповідача ОСОБА_1 , щодо часткового стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання за період 01.11.2017 по 30.06.2021 у розмірі 11127,90 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.11.2017 по 30.06.2021 у розмірі 6119,08 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У зв'язку із простроченням відповідачами виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховані інфляційні витрати та 3% річних за прострочення ними виконання грошового зобов'язання.
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, зокрема, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача інфляційних витрат у розмірі 1751 грн. 63 коп. та 3% річних у розмірі 644 грн. 21 коп., суд вважає законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо клопотання представника позивача про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності суд зазначає наступне.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України.)
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (стаття 267 ЦК України).
Згідно з ч.1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскільки відповідачами не заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, суд доходить висновку, що клопотання про поновлення строку звернення до суду не підлягає розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625, 629 ЦК України, ст.ст.12,13, 141, 263,264,265 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення- задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період 01.11.2017 по 30.06.2021 у розмірі 11127,90 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.11.2017 по 30.06.2021 у розмірі 6119,08 грн., інфляційні витрати - 1751,63 грн., 3% річних від простроченої суми - 644,21 грн., а всього стягнути 19642 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сорок дві) грн. 82 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» судовий збір по 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В. Щепіхіна