Справа № 404/4926/21
Номер провадження 2/404/1260/21
07 лютого 2023 року Кіровський районний суд міста К іровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Московенка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості,-
Позивач, Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро», у липні 2021 року звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 22035000205231 від 28.10.2019 року в сумі 104403,44 грн. В обгрунтування позову зазначено, що 28.10.2019 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 22035000205231, згідно якого банком відповідачу надано грошові кошти в сумі 74400,00 грн., строком на 60 місяців, з оплатою процентів у розмірі 0,001 % річних на строкову заборгованість та в розмірі 56 % річних за прострочену заборгованість, щомісячна комісія за обслуговування кредиту складає: з 28.10.2019 року по 27.02.2021 - 5% від суми кредиту, з 28.02.2021 року по 27.05.2022 року - 4 % від суми кредиту, з 28.05.2022 року по 27.08.2023 року 3 % від суми кредиту, з 28.08.2023 року по 28.10.2024 року - 1,95 % від суми кредиту. Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору. Однак, ОСОБА_1 взятого на себе зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, в загальній сумі 104403,44 грн., яка станом на 20.05.2021 року складається з заборгованості по строковому кредиту в сумі 69888,92 грн., залишку нарахованих відсотків в сумі 0,01 грн., заборгованості по простроченному кредиту в сумі 3265,97 грн., заборгованості по прострочених відсотках в сумі 0,54 грн. та заборгованості по простроченій комісії в сумі 31248,00 грн. Оскільки відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та має заборгованість, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача за кредитним договором № 22035000205231 від 28.10.2019 року в сумі 104403,44 грн.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23 липня 2021 року позовну заяву Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків (а.с.69).
На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23 липня 2021 року позивачем подано заяву (вх. № 35999 від 07.10.2021 року), якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 23.07.2021 року (а.с.74-82).
У зв'язку з чим, ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 12 жовтня 2021 року, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (а.с. 83).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання (вх. № 38521 від 29.10.2021 року) про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі (а.с. 84-87).
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання, повідомлена належним чином (а.с. 92, 96, 104) про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв, відзиву на позов не подала.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідачу направлялась повістка про виклик до суду на адресу, зазначену в позовній заяві та за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку (довідка № 012927/1 про реєстрацію місця проживання, а.с. 68 на звороті), а також відповідача про розгляд справи було повідомлено в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням частини четвертої статті 223 та статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
Між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 28.10.2019 року укладено кредитний договір № 22035000205231, за умовами якого відповідачу наданий кредит в сумі 74400,00 грн., строком на 60 місяців, кінцева дата повернення 28.10.2024 року, з процентною ставкою за користування у розмірі 0,001 % річних на строкову заборгованість, та в розмірі 56 % річних на прострочену заборгованість, щомісячна комісія за обслуговування кредиту складає: з 28.10.2019 року по 27.02.2021 - 5% від суми кредиту, з 28.02.2021 року по 27.05.2022 року - 4 % від суми кредиту, з 28.05.2022 року по 27.08.2023 року 3 % від суми кредиту, з 28.08.2023 року по 28.10.2024 року - 1,95 % від суми кредиту. Відповідач з вказаними умовами ознайомилась, що підтверджується підписом в кредитному договорі № 22035000205231 від 28.10.2019 року (а.с. 80).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22035000205231 від 28.10.2019 року ОСОБА_1 має заборгованість в загальній сумі 104403,44 грн., яка станом на 20.05.2021 року складається з заборгованості по строковому кредиту в сумі 69888,92 грн., залишку нарахованих відсотків в сумі 0,01 грн., заборгованості по простроченному кредиту в сумі 3265,97 грн., заборгованості по прострочених відсотках в сумі 0,54 грн., та заборгованості по простроченій комісії в сумі 31248,00 грн (а.с.43-44), яку і заявив до стягнення позивач.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За визначенням, що міститься у статтях 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за договором не виконала, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед банком по кредитному договору. За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по строковому кредиту в сумі 69888,92 грн. та заборгованості по простроченному кредиту в сумі 3265,97 грн.., такими, що заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Позивач також заявив до стягнення з відповідача залишку нарахованих відсотків в сумі 0,01 грн; та заборгованість по прострочених відсотках в сумі 0,54 грн.
У відповідності до положень частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та згідно частини першої статті 1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Обов'язок позичальника повернути позику встановлений статтею 1049 Цивільного кодекс України згідно якої позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору, що визначено частинами першою, другою статті 1056-1 Цивільного кодексу України.
Згідно кредитного договору № 22035000205231 від 28.10.2019 року (а.с. 80), позивач оформив на ім'я відповідача кредит в сумі 74400,00 грн., строком на 60 місяців, з оплатою процентів у розмірі 0,001 % річних на строкову заборгованість та в розмірі 56 % річних за прострочену заборгованість. Відповідач ознайомилась і погодилась з даними умовами кредитного договору, про що засвідчила підписом.
Таким чином, оскільки докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань за договором в матеріалах справи відсутні, а також враховуючи, те, що відповідач при оформленні кредиту ознайомлена з відсотковою ставкою по кредитному договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача залишок нарахованих відсотків в сумі 0,01 грн; та заборгованість по прострочених відсотках в сумі 0,54 грн.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість по простроченій комісії в сумі 31248,00 грн.
У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У кредитному договорі № 22035000205231 від 28.10.2019 року (пункт 1) зазначена ставка щомісячної комісії в розмірі з 28.10.2019 року по 27.02.2021 - 5% від суми кредиту, з 28.02.2021 року по 27.05.2022 року - 4 % від суми кредиту, з 28.05.2022 року по 27.08.2023 року 3 % від суми кредиту, з 28.08.2023 року по 28.10.2024 року - 1,95 % від суми кредиту, відповідач ознайомилась та погодилась з зазначеними умовами кредитування, про що засвідчила підписом в кредитному договорі (а.с.80).
Разом з тим, згідно з абзацами 2, 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.
Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по простроченій комісії в сумі 31248,00 грн. не підлягають задоволенню.
Таким чином, оскільки докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань за договором в матеріалах справи відсутні, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість по строковому кредиту в сумі 69888,92 грн., залишок нарахованих відсотків в сумі 0,01 грн., заборгованість по простроченному кредиту в сумі 3265,97 грн., заборгованість по прострочених відсотках в сумі 0,54 грн., а в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованість по простроченій комісії в сумі 31248,00 грн. відмовити.
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір 1590,59 грн. виходячи з такого розрахунку. Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 73155,44 грн., тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 1590,59 грн. (73155,44 грн. х 100 % : 104403,44 грн. х 2270,00 грн.).
Керуючись статями 207, 526, 546, 549, 610, 611, 626, 628, 629, 638, 1049, 1054, Цивільного кодексу України, саттями 10, 11, 57-60, 128, 141, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», до ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» заборгованості за кредитним договором № 22035000205231 від 28.10.2019 року, в загальній сумі 73155,44 грн., з яких: заборгованість по строковому кредиту в сумі 69888,92 грн., залишок нарахованих відсотків в сумі 0,01 грн., заборгованість по простроченому кредиту в сумі 3265,97 грн., заборгованість по прострочених процентах в сумі 0,54 грн., а також 1590,59 грн. судового збору.
В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по простроченій комісії в сумі 31248,00 грн., відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариства «Банк Кредит Дніпро» код ЄДРПОУ 14352406, місцезнаходження: 01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок № 32;
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
. Повний текст рішення суду складено 08.02.2023 року.
Суддя Кіровського районного
суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА
Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка
районного суду
м.Кіровограда