Справа № 353/48/23
Провадження № 1-кп/353/36/23
08 лютого 2023 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
начальника Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тлумач кримінальне провадження № 12023091240000003, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, раніше не судимого, не працюючого, громадянина України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,-
Обвинувачен ий ОСОБА_4 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Кримінальне правопорушення було вчинено при наступних обставинах.
Статтею 65 Конституції України передбачається, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Статтею 17 Закону України «Про оборону України» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Частиною 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації, забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.
Абзацом 1 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Так, 24.02.2022 року Указом Президента України № 69/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. 1, 17, 20, ч. 1 ст.106 Конституції України оголошено проведення мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
29 грудня 2022 року ОСОБА_4 , відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 1 та ст. 27 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25 березня 1992 року, будучи військовозобов'язаним, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , з метою проходження військово-лікарської комісії. Також йому було доведено вимоги законодавства України з питань оборони з офіційним застереженням про відповідальність за ухилення від військової служби та під розписку 29.12.2022 року йому було вручено Акт доведення вимог законодавства України з питань оборони (офіційне попередження).
Цього ж дня військовозобов'язаний ОСОБА_4 за результатом проведеного медичного огляду військово-лікарською комісією визнаний здоровим та на підставі графи II Розкладу хвороб Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, визнаний придатним до військової служби.
Встановивши відсутність обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надавали б ОСОБА_4 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, головним інструктором ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 вручено повістку на відправку на військову службу ОСОБА_4 та роз'яснено її зміст та наслідки неприбуття, зокрема: необхідність прибуття о 16 год. 00 хв. 02.01.2023 року на відправлення до Збройних сил України для проходження військової служби.
Отримавши повістку, ОСОБА_4 , будучи письмово попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від призову по мобілізації, знаючи про рішення ВЛК, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи умисел, спрямований на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, оголошеної 24.02.2022 року, згідно з Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», на особливий період, а саме в період воєнного стану, введеного із 5 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовження строку його дії до 18.02.2023 року, відповідно до Указу Президента України № 757/2022, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16 год. 00 хв. 02.01.2023 року, тим самим умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинуваченні за ст. 336 КК України визнав повністю та підтвердив всі обставини, зазначені в обвинувальному акті. Зокрема ствердив, що він, після проходження військово-лікарської комісії та отримання повістки на відправку до ЗСУ, 02.01.2023 року не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин. Ствердив, що щиро розкаявся, більше такого вчиняти не буде, просив не карати його суворо.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні за ст. 336 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 336 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття, визнання вини, сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України є нетяжким злочином. Також судом враховується індивідуальний ступінь кримінального правопорушення, спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого, а також особу обвинуваченого.
Так обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку в психіатричному та наркологічному кабінеті, не працює, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
У досудовій доповіді Івано-Франківського районного сектору № 5 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області від 03.02.2023 року зроблено висновок, що, беручи до уваги середню ймовірність вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та середній рівень небезпеки, що становить обвинувачений для суспільства, його виправлення без ізоляції від суспільства можливе та не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб.
В судовому засіданні прокурор просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 3 роки. Крім того, просив застосувати ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання, встановити іспитовий термін 1 рік та покласти обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Згідно ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З врахуванням вищенаведеного, позиції прокурора та обвинуваченого, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити в межах санкції ст. 336 КК України у виді позбавлення волі, яке буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Проте суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без реального відбування покарання і до нього можливо застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку. При цьому суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 судом не встановлено.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 370, 373-375 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки протягом іспитового строку:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання та роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського Апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
ГоловуючийОСОБА_6