Справа № 344/12940/22
Провадження № 2-а/344/41/23
08 лютого 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді:Домбровської Г.В.
при секретарі с/з: Маланія Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції України
про скасування постанови у справі про
адміністративне правопорушення
ОСОБА_1 (надалі - також «Позивач») звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Департаменту патрульної поліції України (надалі - також «Відповідач») про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №5921991 від 21 вересня 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №5921991 від 21 вересня 2022 року прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, без врахування всіх обставин та невірного застосування норм чинного законодавства, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.
Як зазначив в позовній заяві Позивач, ним не порушувалися Правила дорожнього руху, оскільки йому було невідомо про існування судового рішення, яким його позбавлено права керування транспортним засобом, а тому в його діях відсутній умисел на вчинення адміністративного правопорушення.
Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представником Відповідача - Департаменту патрульної поліції України, - направлено на адресу суду Відзив на позов, в якому він заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні з підстав необґрунтованості. На підтвердження законності оскаржуваної постанови надано суду відповідні документи та відеодиск.
Зокрема, заперечуючи проти позову, Відповідач покликався на те, що оскільки Позивач вчинив порушення Правил дорожнього руху, а саме - керував транспортним засобом, будучи позбавленим такого права судовим рішенням від 06.09.2022 року у справі №344/7226/22, Позивача було у встановленому чинним законодавством порядку притягнуто до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні представник Відповідача проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов.
Розглянувши подані документи і матеріали та проаналізувавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, -
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначено Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі - «Правила дорожнього руху»).
Відповідно до п.п. а, б, ґ п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);
чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення) (редакція від 27.03.2019).
Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху визначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:
а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;
б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;
в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, а також (доповнено 23.01.2019) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Згідно з частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі також «КУпАП») Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 2 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення врегульовано Главою 22 КУпАП.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 280 КУпАП).
Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу. У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.
21 вересня 2022 року Інспектором роти №1 Батальйону управління патрульної поліції №1 в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Хоминець В.В. винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР №5921991, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400,00 грн.
Вищевказану постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №5921991 від 21 вересня 2022 року ОСОБА_1 вважає протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Крім того, Суд звертає увагу на те, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень, є принцип обґрунтованості, закріплений в пункті 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути мотивованим.
Так, Суд звертає увагу на те, що, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суб'єкт владних повноважень - інспектор Відповідача, - повинен системно застосовувати положення законодавства та конкретних обставин кожної справи.
Як зазначено в Постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР №5921991 від 21 вересня 2022 року, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Ауді А4, номерний знак НОМЕР_1 , 21.09.2022 року о 19 год. 30 хв., будучи позбавленим права керування, чим порушив пункт 2.1.а ПДР.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
В ході розгляду даної адміністративної справи Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, виконано обов'язок щодо доведення правомірності винесеної постанови, яка оскаржується Позивачем, надано Суду належні докази на підтвердження такого.
Так, як пояснив представник Відповідача у судовому засіданні та зазначив у відзиві на позов, після зупинки водія ОСОБА_1 21.09.2022 року, встановлення його особи та перевірки наданих документів, інспектором поліції встановлено, що Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/7226/22 від 06.09.2022 року ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами на строк один рік. У зв'язку з цим Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП.
Зі змісту Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/) вбачається, що:
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/7226/22 від 06.09.2022 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106147350) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496 грн. 20 коп. судового збору.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.11.2022 року у справі № 344/7226/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107387588) поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Івано-Франківського міського суду від 6.09.2022 року щодо нього скасовано, провадження у справі закрито на підставі ст.247 п.1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Відповідно до частини 4 статті 291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Статтею 289 КУпАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/7226/22 від 06.09.2022 року, якою ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами, було винесено 06.09.2022 року.
В даній постанові було роз'яснено порядок та строк її оскарження, зокрема, що на постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Станом на 21.09.2022 року (день винесення оскаржуваної постанови про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП) десятиденний строк оскарження постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/7226/22 від 06.09.2022 року сплив.
Докази на підтвердження того, що станом на 21.09.2022 року до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд було подано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вищевказану постанову, в матеріалах справи відсутні, і Позивачем такої обставини не доводилося.
Таким чином, станом на 21.09.2022 року у інспектора поліції, який виносив оскаржувану в даній справі постанову, були достатні правові підстави вважати, що ОСОБА_1 станом на 21.09.2022 року позбавлено права керування транспортним засобом.
Судом також встановлено, що в подальшому, а саме 03.10.2022 року ОСОБА_1 поштовим відправленням направив на адресу Івано-Франківського міського суду апеляційну скаргу на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/7226/22 від 06.09.2022 року (зареєстровано в суді 11.10.2022 року).
За результатами апеляційного розгляду Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.11.2022 року у справі № 344/7226/22 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Івано-Франківського міського суду від 6.09.2022 року щодо нього скасовано, провадження у справі закрито на підставі ст.247 п.1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
В той же час, Суд зауважує, що в рамках даної адміністративної справи №344/12940/22 правомірність рішення суб'єкта владних повноважень (Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР №5921991 від 21 вересня 2022 року) Судом перевіряється з огляду на ті обставини, які існували виключно станом на день винесення оскаржуваної постанови - 21 вересня 2022 року, а не ті, які виникли пізніше в часі.
Станом на 21 вересня 2022 року була чинною та не оскарженою в апеляційному порядку Постанова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/7226/22 від 06.09.2022 року, якою ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами; строк на апеляційне оскарження даної постанови станом на цей день сплив.
А тому висновок інспектора про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.4 ст. 126 КУпАП є вірним та відповідає фактичним обставинам станом на 21.09.2022 року.
Суд не заперечує права особи на поновлення строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, однак факт поновлення такого строку апеляційним судом не свідчить про протиправність висновку інспектора Відповідача у спірних правовідносинах станом на 21.09.2022 року.
Суд також не приймає до уваги доводи представника Позивача про відсутність у діях ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушення за ч.4 ст. 126 КУпАП, оскільки йому не було відомо про існування Постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/7226/22 від 06.09.2022 року, оскільки справу було розглянуто без його участі.
Так, Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП від 13.06.2022 року (на підставі якого винесено Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/7226/22 від 06.09.2022 року) складався за участі ОСОБА_1 , у відповідній графі протоколу міститься його підпис.
Також в даному протоколі ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи відбудеться у Івано-Франківському міському суді, про що він також власноручно підписався.
Повістки про виклик у справі №344/7226/22 ОСОБА_1 направлялися за місцем реєстрації його місця проживання.
Таким чином, ОСОБА_1 був обізнаний про складення щодо нього 13.06.2022 року протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, був поінформований про те, що розгляд справи буде відбуватися в Івано-Франківському міському суді, а тому, як правосвідомий громадянин, повинен був цікавитися подальшого долею даного протоколу про адміністративне правопорушення, міг отримувати інформацію з веб-сторінки суду або безпосередньо у суді.
Обставин, які перешкоджали ОСОБА_1 отримати інформацію щодо складеного стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП представником Позивача не доведено, а Судом таких обставин не встановлено.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, посилання представника Позивача на відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення адміністративного правопорушення за ч. 4 ст.126 КУпАП не заслуговують на увагу та є лише ситуативною формою захисту в конкретній ситуації.
Суд також звертає особливу увагу на те, що, як випливає зі змісту Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/), окрім Постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/7226/22 від 06.09.2022 року (яка в подальшому скасована Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.11.2022 року у справі № 344/7226/22), стосовно ОСОБА_1 було винесено ще й інші судові рішення за ст. 130 КУпАП, а саме:
1) Постанова Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області у справі № 348/917/22 від 12.09.2022 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106212690), якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення - у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496 грн. 20 коп. судового збору.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.11.2022 року у справі №348/917/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107394303) відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2022 року щодо нього. Повернуто ОСОБА_1 апеляційну скаргу з додатками.
2) Постанова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/12013/22 від 07.12.2022 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107721212), якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 - 496 грн 20 коп. судового збору (в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація про набрання даним судовим рішенням законної сили).
Вказані судові рішення не стосуються обставин даної справи №344/12940/22, не можуть впливати на висновки в ній, однак суддя вважає за необхідне зазначити про них.
Як повідомив представник Відповідача в судовому засіданні, станом на час винесення оскаржуваного в даній справі рішення, 21.019.2022 року, стосовно ОСОБА_1 , окрім цього рішення, було також складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а також вилучено заборонені до обігу речовини.
Крім того, Постанова Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області у справі № 348/917/22 від 12.09.2022 року є чинною, а після винесення Постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 18.11.2022 року у справі №348/917/22 - набрала законної сили, що свідчить про те, що станом на час розгляду даної адміністративної справи №344/12940/22 ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами.
Є також інше судове рішення (Постанова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/12013/22 від 07.12.2022 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107721212), яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу), яке станом на даний час оскаржено в апеляційному порядку.
Отже, порушень закону та процедури притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП інспектором поліції станом на 21.09.2022 року Судом не встановлено.
Щодо посилання представника Позивача на те, що в оскаржуваній постанові інспектором не зазначено дати та номеру постанови суду, якою ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортним засобом, Суд зауважує, що об'єктивну сторону правопорушення ч. 4 ст. 126 КУпАП становлять дії особи щодо керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Таким чином, основоположним у даному випадку є з'ясування самого факту того, що відповідну особу позбавлено права керування транспортним засобом. А тому не зазначення конкретного судового рішення, яким щодо особи встановлено таке обмеження, за умови існування самого факту позбавлення права керування транспортним засобом, не є таким порушенням, яке впливає на законність рішення інспектора поліції по суті.
Інших належних доказів на підтвердження протиправності оскаржуваної постанови позовна заява не містить, і Позивачем таких доказів суду не надано.
Доводи Позивача щодо допущених Відповідачем процесуальних порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження належними доказами.
Враховуючи вищевикладене, Суд звертає увагу на те, що, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення та виносячи за її результатами оскаржувану постанову, Відповідачем не було порушено вимог закону, а, відтак, підстави для скасування оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення відсутні.
Безперечно, Судом не залишено поза увагою той факт, що судове рішення, яке було поставлено інспектором поліції в основу висновку про притягнення Позивача до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП (Постанова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/7226/22 від 06.09.2022 року), в подальшому було скасовано Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.11.2022 року у справі № 344/7226/22, але наголошує, що таке скасування мало місце саме 18.11.2022 року.
Станом на 21.09.2022 року дана постанова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у справі №344/7226/22 від 06.09.2022 року не була скасована, а, навпаки, вважалася такою, що набрала законної сили.
А тому у інспектора поліції не було альтернативного варіанту, окрім того висновку, який ним зроблено.
Виходячи з принципу справедливості, як одного із критеріїв здійснення судочинства, Суд за певних обставин міг би, не визнаючи протиправним, скасувати оскаржувану в даній справі постанову інспектора поліції, за умови, якби станом на час розгляду справи ОСОБА_2 не вважався таким, якого позбавлено права керування транспортним засобом.
Але станом на час розгляду даної справи ОСОБА_2 позбавлений права керування транспортними засобами (Постанова Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області у справі № 348/917/22 від 12.09.2022 року), і він є особою, щодо якої неодноразово складались протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, що не є предметом даного судового розгляду, але не дає можливості Суду застосувати принцип справедливості у спірних правовідносинах.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, виконано обов'язок щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є необґрунтованими, та, відповідно, такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 126 ч. 4, 251, 252, 254, 256, 258 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 77, 241-246, 286 КАС України, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, -
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення оголошено та підписано 08.02.2023 року.
Суддя Домбровська Г.В.