Справа № 344/1979/23
Провадження № 1-кс/344/889/23
08 лютого 2023 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023091010000433 від 05.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України
Прокурор звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого посиласся на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 04.02.2023 року о 21.20 год. водій автомобіля марки LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , рухаючись по вул. Привокзальній в м. Івано-Франківську в напрямку вул. Вовчинецька, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила поїзну ділянку вулиці Привокзальна по нерегульованому пішохідному переході, з ліва на право відносно руху автомобіля.
В результаті ДТП, пішохід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження та була доставлена до лікувального закладу.
04лютого 2023 року, під час огляду місця події по вул. Привокзальній, було вилучено автомобіль марки LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
05 лютого 2023 року автомобіль марки LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом та після вилучення зберігається на території Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, який знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Дудаєва, 33.
По кримінальному провадженні призначено інженерно-транспортну експертизу дослідження технічного стану транспортного засобу марки LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль марки LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_2 .
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розгляд клопотання проводити без його участі.
Володілець майна подав заяву, в якій просив розгляд клопотання проводити без його участі, щодо задоволення клопотання не заперечив.
Дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а згідно з ч. 2 - документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається із матеріалів клопотання, 04 лютого 2023 року, під час огляду місця події по вул. Привокзальній, було вилучено автомобіль марки LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль марки LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_2 .
05 лютого 2023 року постановою старшого слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області вилучений автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023091010000433 від 05.02.2023.
Отже, беручи до уваги вищенаведене, з метою запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, оскільки існує сукупність підстав вважати, що вони в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України
Клопотання задоволити.
Накласти арешт із забороною користування, відчуження та розпорядження на автомобіль марки LAND ROVER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вилучений під час огляду місця події 04.02.2023 до завершення всіх необхідних для досудового розслідування експертиз та дойого скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1