Справа № 199/8429/22
№ 2-а/183/36/23
27 січня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Дубовенко І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Шибко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новомосковську Дніпропетровської області в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту поліції в Дніпропетровській області Ярошкіна Кирила Сергійовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд -
ОСОБА_1 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська з позовом, в якому просить суд:
- визнати дії інспектора патрульної поліції 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області майора поліції Ярошкіна Кирила Сергійовича - незаконними;
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6099043 від 30 жовтня 2022 року;
- провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити;
- судові витрати стягнути з відповідачів солідарно.
Короткий зміст позовних вимог
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30 жовтня 2022 року інспектором патрульної поліції 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області майором поліції Ярошкіним К.С. винесено постанову серії ЕАР № 6099043 від 30 жовтня 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень. ОСОБА_1 зазначає, що він не порушував ПДД, пред'явив на вимогу інспектора у застосунку «Дія» електронне посвідчення водія. Крім того, на думку позивача. Інспектор не мав права розглядати справу про адміністративне правопорушення на місті, чим фактично порушив на його думку права. У зв'язку з викладеним, позивач просить суд визнати протиправними дії інспектора незаконними; скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, зарити провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а також стягнути на його користь понесені судові витрати.
Відзив на позов
Відповідачем - Управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції поданий до суду відзив на позов, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки постанова винесена за порушення позивачем ПДР, а саме за те, що водій ОСОБА_1 був зупинений за перевищення швидкості більше ніж на 20 км/год та не пред'явив посвідчення водія інспекторові. Порядок розгляду справи здійснено в суворій відповідності до норм чинного законодавства, а поліцейським оцінено докази за своїм внутрішнім переконанням. Що стосується розгляду справи за місцем вчинення порушення правил ПДД на місті зупинки транспортного засобу - розгляд справи проведений з суворим дотриманням норм КУпАП без порушення прав позивача.
Відповідачем - інспектором 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту поліції в Дніпропетровській області Ярошкіним Кирилом Сергійовичем поданий до суду відзив на позов, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки постанова винесена за порушення позивачем ПДР, а саме за те, що водій ОСОБА_1 був зупинений за перевищення швидкості більше ніж на 20 км/год та не пред'явив посвідчення водія інспекторові. Порядок розгляду справи здійснено в суворій відповідності до норм чинного законодавства, а поліцейським оцінено докази за своїм внутрішнім переконанням. Що стосується розгляду справи за місцем вчинення порушення правил ПДД на місті зупинки транспортного засобу - розгляд справи проведений з суворим дотриманням норм КУпАП без порушення прав позивача.
Процесуальні дії у справі
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 10 листопада 2022 року у справі визначено головуючим суддею - суддю АНД районного суду м.Дніпропетровська Подорець О.Б.
Ухвалою АНД районного суду м.Дніпропетровська справу направлено на розгляд до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за підсудністю.
02 січня 2023 року адміністративна справа надійшла на адресу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 02 січня 2023 року у справі визначено головуючим суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетроської області Дубовенко І.Г. якому передано вказану справу 04 січня 2023 року.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2023 року у справі відкрито провадження та постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
10 січня 2023 року надійшов відзив на позовну заяву від Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.
31 січня 2023 року від відповідача інспектора Ярошкіна К.С. надійшов відзив.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Від позивача надійшла заява, в якій він просить проводити слухання даної справи за його відсутності за наявними у справі доказами, позов підтримує повному обсязі та просить його задовольнити.
Від відповідача - інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту поліції в Дніпропетровській області Ярошкіна Кирила Сергійовича надійшов відзив на позов, в якому вказано, що розгляд даної справи просить проводити за його відсутності.
Від представника відповідача - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому просять розгляд справи проводити за відсутності їхнього представника.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 30 жовтня 2022 року інспектором патрульної поліції 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області майором поліції Ярошкіним К.С. винесено постанову серії ЕАР № 6099043 від 30 жовтня 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень.
У відповідності до вказаної постанови, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 30 жовтня 2022 року о 14-06 годині в м.Дніпро на вул..Маршала Малиновського, 76, керуючи автомобілем Форд Мустанг д/н НОМЕР_2 рухався зі швидкістю 93 км/год при встановленому дорожньому знаку 3.29 і 5.76 обмеження 70 км/год, перевищив швидкість на 23 км/год. Зафіксовано Трукам008375, та не мав при собі посвідчення водія, чим порушив п. 2.1. ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене за частиною 1 статті 126 КУпАП.
Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати передбачені ними вимоги, а особи, які порушують їх, відповідно до п. 1.9 цих Правил несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
У відповідності до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 62 Конституції України закріплено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За правилами статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.
За положеннями частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Верховний Суд в постанові від 14 травня 2020 року у справі № 240/12/17, вказав, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Також Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі N 338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки, тощо. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Під час розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, якими було б зафіксовано порушення позивачем вимог, за які передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП. Посилання на будь-які докази оскаржувана постанова не містить. Сама по собі постанова про накладення адміністративного стягнення не може бути єдиним доказом. В той час, як позивачем надані відповідні роздруківки із застосунку «Дія», з яких вбачається, що у вказаному застосунку містить в електронному вигляді посвідчення водія НОМЕР_1 ОСОБА_2 , Категорія С, видане 25 жовтня 2007 року Дніпропетровським ВРЕР-3 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим та не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.
Суд вважає, що відповідачем не доведено належними доказами правомірність притягнення до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, тому суд дійшов висновку, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення є недоведеною.
Відповідно до частин третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов у цій частині підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача про визнання дій інспектора незаконними, з підстав того, що він розглянув справу про адміністративне правопорушення на місті, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 2.3. рішення Конституційного Суду України № 5рп/2015 від 25.05.2015 року, на яке посилається позивач у своєму позові: у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
В той же час, відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 5 ст. 258 КУпАП, що діють після ухвалення вказаного рішення КСУ 5рп/2015 - протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи той факт, позивач за оскаржуваною постановою притягується за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; частина 5 статті 258 КУпАП - неконституційною не визнана, то посилання позивача на порушення вимог законодавства з боку посадової особи Департаменту патрульної поліції - є необґрунтованими.
Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст. 286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналіз вищенаведеного переконує в тому, що вимоги позивача щодо визнання дій суб'єкта владних повноважень є такими, що не підлягають задоволенню.
Висновок за результатами розгляду справи
Суд дослідивши та оцінивши всі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6099043 від 30 жовтня 2022 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В іншій частині позовних вимог належить відмовити.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ст.ст. 132, 134 КАС України - судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною першою та сьомою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд дійшов до висновку, що у зв'язку із частковим задоволенням позову, необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 496,2 гривень відповідно до квитанції.
Інших заяв про компенсацію судових витрат у даній справі до суду не надходили.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 160, 161, 241-246, 250, 251, 255, 293-295 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту поліції в Дніпропетровській області Ярошкіна Кирила Сергійовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6099043 від 30 жовтня 2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмір 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 126 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Відповідно до частин четвертої статті 286 КАС України рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: інспектор 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту поліції в Дніпропетровській області Ярошкін Кирило Сергійович (адреса місця роботи: вул. Троїцька, 2-а м. Дніпро Дніпровської області, 49001).
Відповідач: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: вул. Троїцька, 2-а м. Дніпро Дніпровської області, 49001).
Повний текст рішення виготовлений 27 січня 2023 року.
Суддя І.Г.Дубовенко