Справа № 646/1155/22
№ провадження 1-кп/646/64/2023
08 лютого 2023 року м.Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у режимі відеоконференції у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22022000000000407 від 04.08.2022 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 114-2 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
У підготовчому судовому засіданні з метою забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_3 покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, впливати свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, продовживши свою злочинну діяльність, враховуючи обґрунтовану підозру у вчиненні нею особливо тяжкого злочину проти національної безпеки України та реальність зазначених ризиків, які на цей час не зменшилися та продовжують існувати, прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки строк дії раніше обраного запобіжного заходу спливає 12.02.2023. При цьому, прокурор вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вищевказаним ризикам, оскільки обвинувачена неодноразово перетинала кордон України, відвідуючи тимчасово окуповану територію Луганської області, де проживають її близькі родичі, обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, вона є обізнаною у формах та методах роботи правоохоронних органів, активно застосовувала заходи конспірації під час вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про те, що вона матиме змогу використати набуті вміння та навички для переховування від суду, впливу на свідків, які ще не були допитані під судового розгляду, та враховуючи триваючу військову агресію російської федерації проти України може продовжити свою кримінально-протиправну діяльність та перешкодити встановленню істини по даному кримінальному провадженню, судовий розгляд якого на цей час не розпочато. При цьому, прокурор, посилаючись на ч. 6 ст. ст. 176, ч. 4 ст. 183 КПК України вважав, що більш м'який запобіжний захід, аніж тримання під вартою, до обвинуваченої застосований бути не може та вважав за доцільне не визначати заставу.
Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що ризики вказані прокурором необґрунтовані та просили застосувати заставу, вказавши, що цій запобіжний захід може бути цілком дієвим.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, з урахуванням обставин справи, тяжкості пред'явленого обвинувачення, особи обвинуваченої, вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
За положеннями ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу, відповідно до яких запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24.01.2023 раніше обраний обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 12.02.2023 включно, без визначення застави.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, тобто обвинувачена, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі оцінюється судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.
У Рішенні Конституційного Суду України від 23.11.2017 у справі № 1-28-/2017 зазначено, що коли кримінальна справа знаходиться у провадженні суду першої інстанції, то тепер уже суд має перебирати на себе як ризики можливої втечі обвинуваченого, так і забезпечення його участі в судових засіданнях.
Суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти національної безпеки України, вчиненого на тлі військової агресії російської федерації проти України та приймає до уваги тяжкість покарання за його вчинення, а саме - позбавлення волі на строк до 12 років. Крім того, суд приймає до уваги, що обвинувачена неодноразово перетинала державний кордон України, відвідуючи близьких родичів на тимчасово окупованій території Луганської області, тобто на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, що у свою чергу підвищує ризик переховування від суду.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що розгляд кримінального провадження на цей час не розпочато, обвинувачена, свідки не допитані, докази сторони обвинувачення та захисту не досліджені, суд доходить висновку про наявність високого ступеня ймовірності позапроцесуальних дій обвинуваченої та реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченої, що у своїй сукупності свідчить про те, що вказані прокурором ризики на цей час не зменшилися, є реальними та продовжують існувати.
На підставі викладеного, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченої у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків та судового розгляду кримінального провадження. Більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам. При цьому, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, суд не визначає розмір застави.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 183, 197, 314-316, 331, 350, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання її під вартою на 60 днів, тобто до 08.04.2023 включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала в частині застосованого запобіжного заходу може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_3 - у той же строк з моменту вручення їй копії цього судового рішення.
Головуючий ОСОБА_1