Справа № 632/167/23
провадження № 2/632/192/23
про залишення позовної заяви без руху
08 лютого 2023 р. м. Первомайський
Суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області Кочнєв О.В., вирішуючи питання можливості прийняття до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Первомайського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна та виключення запису про обтяження,
06.02.2023 року до суду звернулася позивачка із даною позовною заявою, в якій вона просила суд:
- зняти арешт та заборону відчуження 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка частково належить позивачці, накладені на підставі постанови серії АА №556898 державного виконавця відділу державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Харківської області Коваленко О.А. від 22.12.2009 року в рамках зведеного виконавчого провадження від 14.05.2008 року;
- виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна запис про арешт майна та оголошення заборони відчуження 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка частково належить позивачці, реєстраційний номер обтяження до 01.01.2013 року - 9370685 від 22.12.2009 року, реєстратор - Харківська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.
В обгрунтування позову було зазначено, що позов подається у зв'язку з бажанням брата позивачки подарувати їй належну йому частку у вищевказаній квартирі, відсутність станом на час звернення до суду боргу перед колишнім стягувачем, відсутність даних про виконавче провадження відносно позивачки та неможливість здійснити вказані дії іншим шляхом, зокрема у позасудовому порядку.
Уважно ознайомившись із вказаною позовною заявою, суддя приходить до думки, що її слід залишити без руху, виходячи з наступного.
1.На підставі доданих до позовної заяви документів (копії інформаційної довідки 66474495 від 23.08.2016 року) встановлено, що позивачка володіє спірною квартирою разом з ОСОБА_2 , який до участі у справі не долучений, хоча розгляд справи стосується його прав у тому числі. Тому саме позивачкою він повинен бути долучений до участі у справі як третя особа на стадії подання позовної заяви, оскільки анкетні дані вказаної особи судді не відомі та суддя позбавлений можливості залучити його до участі у справі при можливому відкритті провадження. Для цього суду повинна бути надана позовна заява, в якій ОСОБА_2 повинен бути долучений до участі у справі як третя особа з наданням з боку позивачки його анкетних даних та подання до суду усіх раніше долучених до матеріалів справи документів у порядку ст.177 ЦПК України.
2.Суддею встановлюється, що довідка відповідача від 01.02.2023 року має у дужках прізвище ОСОБА_3 , хоча дівоче прізвище позивачки ОСОБА_4 , що потребує окремого письмового пояснення або підтверджуючої довідки від відповідача про описку при складанні довідки від 01.02.2023 року. Також суддею встановлюється, що довідка від 06.10.2022 року від Харківської філії АТ «Укртелеком» складена на ім'я ОСОБА_5 , хоча відповідно до доданого до позовної заяви копії паспорту позивачки у формі ID-картки, виданого 05.04.2021 року, орган видачі - 6348, встановлено, що такої особи як ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з юридичної точки зору станом на 06.10.2022 року не існувала, а була та ж сама людина, однак з іншим прізвищем - ОСОБА_1 . Вказана обставина потребує як письмового пояснення, так і надання відповідної довідки з АТ «Укртелеком» щодо підстав видачі довідки від 06.10.2022 року саме на прізвище ОСОБА_5 .
3.З метою підтвердження необхідності заявлення першої частини позовної вимоги щодо зняття арешту та зняття заборони відчуження 1/2 вищевказаної квартири, належній частково позивачці, судді слід письмово повідомити, чому позивачкою заявляється саме така вимога, яка в частині зняття заборони відчуження не передбачена ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» та за своїм юридичним значенням входить до складу поняття «арешт майна» як його складова частина. При відсутності відповідного письмового пояснення або подання позовної заяви з єдиною вимогою, існує можливість встановлення факту звернення до суду з ідентичними вимогами, що буде підставою для подальших процесуальних рішень відповідно до вимог ЦПК України з боку судді.
4.З метою підтвердження необхідності заявлення другої частини позовної вимоги щодо виключення реєстрового запису про обтяження, за яке до того ж не сплачений судовий збір як за окрему, хоч і похідну, вимогу, позивачці слід пояснити суду, чому вказана вимога заявляється саме до суду, хоча відповідно до абзацу першого частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Тобто є постанова державного виконавця про накладення арешту, статус якої позивачкою не оспорюється, існує державна виконавча служба, виконавець якої накладав арешт (в даному випадку не має значення назва, головне код ЄДРПОУ відповідача, який в даній справі не змінювався), а усі дії позивачка просить здійснити саме суд, при цьому не надаючи суду жодних доказів того, що відповідач в особі свого керівника, який затверджував вищевказану постанову про арешт майна у 2009 році, не може здійснити вказані дії у порядку статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», тобто за чітко визначеного законодавчо досудового порядку розгляду спору. Доказом цього факту може бути відповідна відмова відповідача в особі його керівника здійснювати вказані дії на заяву позивачки з належним або без такого аргументування. Вважати такою відмовою довідку від 01.02.2023 року не можна, оскільки довідка є інформаційним матеріалом, в якій підтверджується відповідний факт, та вона не є формою відмови позивачці у проведенні вказаних дій саме з боку відповідача у позасудового порядку, який законом чітко передбачений.
Зазначені у пунктах 2-4 даної ухвали недоліки можуть бути виправлені або шляхом подання окремої письмової заяви з належними доказами виправлення встановлених недоліків та їх обгрунтуванням або шляхом подання виправленої позовної заяви, в якій повинні бути зазначені усі виправленні недоліки, які встановив суддя, з додатковими доказами на їх підтвердження або без таких. У порядку ст.177 ЦПК України копії як письмової заяви або виправленної позовної заяви для усіх учасників справи з копіями додаткових доказів повинні бути надані суду у порядку ст.177 ЦПК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 186 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху; в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
Враховуючи недоліки позовної заяви, встановлені суддею, належним строком на їх усунення слід встановити максимальний десятиденний термін з дня отримання даної ухвали суду, що буде відповідати принципам розумності та об'єктивності, враховуючи характер виявлених порушень та необхідність їх усунення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, ч.ч.1, 2 ст.186, ч.1 ст.353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Первомайського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна та виключення запису про обтяження, залишити без руху.
Надати позивачці ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на протязі десяти днів з дня отримання даної ухвали суду.
У разі усунення недоліків заяви в зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивачка не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя -