Справа № 953/311/23
н/п 1-кс/953/1080/23
"08" лютого 2023 р. Слідчий суддя Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022220000000667 від 01 листопада 2022 року, про арешт майна,
Прокурор відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022220000000667 від 01 листопада 2022 року, про арешт майна, в якому просить накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду мобільного телефону Samsung A13, а саме: на SIM-картку з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_4 . Місцем зберігання вилученого майна прокурор просить визначити камеру зберігання речових доказів СУ ГУНП в Харківській області.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає наступне.
Відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022220000000667 від 01.11.2022за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з листопада 2022 року по 04.02.2023 ОСОБА_4 , діючи у складі організованої групи з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебуваючи в м. Харкові, в умовах воєнного стану, вимагали у потерпілої ОСОБА_8 та ОСОБА_9 передати їм грошові кошти з погрозою насильства над потерпілими та їх близькими родичами.
06.02.2023 року в період часу з 14.50 години до 15.10 години проведено огляд мобільного телефону Samsung А13, належного ОСОБА_10 , в ході якого вилучено SIM-картку з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_4 , яку в той же день визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12022220000000667.
Вилучена SIM-картка з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 використовувалась підозрюваним ОСОБА_4 для спілкування з ОСОБА_5 та іншими співучасниками.
Отже, є достатні підстави вважати, що SIM-карта, вилучена під час проведення огляду 06.02.2023, відповідає вимогам ст. ст. 98, 170 Кримінального процесуального кодексу України.
Прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 , якому належить вилучене майно, ОСОБА_10 , у якого було вилучене майно, у судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд клопотання у їх відсутність.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання та інші матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Пунктом 2 частини 1 статті 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є, зокрема, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, а саме є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим доведено необхідність арешту зазначеного в клопотанні майна, оскільки відповідно до статей 91 та 98 КПК України можливе його використання як доказу, що має важливе доказове значення в рамках даного кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч.1 ст.170 КПК України.З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно, яке було вилучене під час огляду мобільного телефону, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є знаряддям вчинення злочину та існує можливість його використання, як доказу у кримінальному провадженні. Постановою старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_11 від 06 лютого 2023 року SIM-картку з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , вилучену під час проведення огляду мобільного телефону Samsung A13, визнано речовим доказом. Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Враховуючи викладене, з метою запобігання можливості приховування зазначеного майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-175 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022220000000667 від 01 листопада 2022 року, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду мобільного телефону Samsung A13, а саме: на SIM-картку з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_4 , шляхом встановлення заборони користування, розпорядження та відчуження вказаного майна.
Місце зберігання арештованого майна визначити камеру зберігання речових доказів СУ ГУНП в Харківській області.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1