08 лютого 2023 року
м. Харків
Справа № 639/347/23,
2/639/662/23
Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Єрмоленко В. Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська роздрібна компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди, -
До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська роздрібна компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. (ч. 1 ст. 185 ЦПК України)
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додається документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011.
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. (п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»)
ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 41071,90 грн., середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 78424,94 грн. та стягнення моральної шкоди у розмірі 50000 грн.
Моральна шкода є втратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи). Отже, за змістом частини третьої статті 23 ЦК України позовна вимога про відшкодування моральної шкоди стає майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо). Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру. (Постанова ВС КЦС від 07.02.2022 у справі №523/4124/21)
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки при розрахунку та моральної шкоди спричиненої не проведенням повного розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 12-301гс18 від 30 січня 2019 року.
Приписами ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Суддя, вивчивши надані матеріали, приходить до висновку, що позивачем не надано доказів щодо сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.
Таким чином, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за дві майнові вимоги у розмірі 1284,24 грн. (78424,94+50000х1) на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, а саме: отримувач коштів - ГУК Харків обл./м.Харків/Новобаварський; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA808999980313141206000020658; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: судовий збір, за заявою «ПІБ», Жовтневий районний суд м.Харкова та надати суду докази його сплати.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху. Протягом встановленого строку позивачу необхідно усунути вказані недоліки та додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська роздрібна компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків десять днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання суду відповідних документів і відомостей у письмовому вигляді.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку лише в частині визначення розміру судового збору шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. Б. Єрмоленко