Справа № 638/7075/22
Провадження № 1-в/638/18/23
Іменем України
07 лютого 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання захисника ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 про звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 80 КК України, -
встановив:
08.12.2022 року до Дзержинського районного суду м. Харкова з клопотанням звернувся захисник - ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 про звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 80 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що Вироком Московського районного суду м. Харкова від 22.04.2014 року ОСОБА_6 був засуджений до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18.09.2015 року задоволено подання заступника начальника Ірпінської кримінально-виконавчої інспекції Київської області, і скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_6 з направленням його для відбування покарання згідно вироку Московського районного суду м. Харкова від 22.04.2014 року. Згідно розпорядження про виконання судового рішення, що набрало законної сили від 12.09.2022 року за вих. №367/5910/15-к, судове рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18.09.2015 року підлягає негайному виконанню. Згідно Витягу № 1.10/33-2022 року від 13.10.2022 року ОСОБА_6 направлено для подальшого відбування покарання до ДУ «Олексіївська ВК №25». З моменту набрання вироком законної сили по день початку його виконання пройшло 8 років, за вказаний період засуджений не ухилявся від відбування покарання та не вчиняв нових злочинів, тому на думку захисника в порядку ст. 80 КК України минули строки давності виконання вироку суду.
Захисник в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, засуджений клопотання захисника підтримав.
Прокурор, проти задоволення клопотання заперечувала та просила суд відмовити, адже ОСОБА_6 намагався уникнути відбування покарання, а тому строк відбування не сплинув.
Суд, вислухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами клопотання та особової справи ОСОБА_6 , дійшов наступних висновків.
10.02.2014 року вироком Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15- ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців та покладено зобов'язання не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.
Відповідно до розпорядження виданого Московським районним судом м. Харкова вирок Московського районного суду м. Харкова від 10.02.2014 року набрав законної сили 13.03.2014 року та підлягає негайному виконанню.
22.04.2014 року вироком Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України і призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання шляхом поглинення менш суворого, призначеного вироком Московського районного суду м. Харкова від 10.02.2014 року більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. Застосовано ст. 75, 76 КК України, звільнено з іспитовим строком 2 роки, покладено зобов'язання не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи.
Відповідно до Ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 18.09.2015 року, подання заступника начальника Ірпінської кримінально-виконавчої інспекції Київської області відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направленням його для відбування подальшого покарання згідно вироку суду, задоволено. Скасовано звільнення від відбування покарання із випробуванням у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі вироку Московського районного суду м. Харкова від 22.04.2014 року. Оголошено розшук ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Виконання розшуку і направлення ОСОБА_6 до місця відбування покарання доручено Ірпінському МВ ГУ МВС України в Київський області, про що повідомити Ірпінську КВІ.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18.09.2015 року також встановлено, що своїми діями засуджений ОСОБА_6 свідомо ухиляється від виконання обов'язків встановлених вироком суду, не з'являється на реєстрацію до КВІ без поважних причин, повідомив суд про завідомо невірне місце свого проживання з метою унеможливлення здійснення нагляду за його поведінкою, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став.
Ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 18.09.2015 року набрала законної сили 28.09.2015 року, учасниками процесу оскаржена не була.
Відповідно до протоколу затримання особи від 16.06.2022 року ОСОБА_6 затримано 16.06.2022 року о 17.15 год.
Відповідно до ч.1 ст. 80 КПК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі;
3) п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин;
4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
5) п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
Вирок Московського районного суду м. Харкова від 22.04.2014 року набрав законної сили 23.05.2014 року. ОСОБА_6 засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі, тому відповідно до п.3 ч. 1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк 5 років.
Згідно з ч. 3 ст. 80 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Факт ухилення ОСОБА_6 від відбування покарання зафіксовано та встановлено ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18.09.2015 року.
Твердження захисника про те, що єдиною безумовною підставою, яка може підтвердити факт ухилення є притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390 КК України, не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.
Суд бере до уваги, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18.09.2015 року, оголошено розшук обвинуваченого, а тому строки давності зупинено. Строк давності почав свій перебіг з моменту фактичного затримання ОСОБА_6 16.06.2022 року.
Посилання захисника ОСОБА_6 на те, що ОСОБА_6 не ухилявся від виконання вироку є абсурдними, адже саме з причин ухилення від виконання вироку Московського районного суду м. Харкова від 22.04.2014 року ОСОБА_6 було скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено його для відбування подальшого покарання згідно вироку суду. Одночасно встановлено його ухилення від органу кримінально виконавчої інспекції, органів поліції та суду.
Стосовно надання до суду практики по справі 638/11741/19, суд зазначає, що дана судова справа не є аналогічною по своїй суті, адже в справі особа засуджена була до покарання у вигляді штрафу, відносно неї не проводились розшукові дії та не направлялася до відбування покарання у вигляді позбалення волі, а тому хоч на думку захисника справи і подібні, однак на думку суду вони абсолютно різні виходячи із їх фактичних даних. А тому, висновки викладені в справі №638/11741/19 не можуть бути застосовані та становить основу обґрунтування даного клопотання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 371, 372 КПК України, суд,
постановив:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 про звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 80 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи днів з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 08.02.2023 року.
Суддя: