Головуючий суддя у першій інстанції: Гулик А.Г.
08 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 380/13258/22 пров. № А/857/18178/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.
розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 380/13258/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЙНЕ М'ЯСО» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язати вчинити дії, -
22.09.2022р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАЙНЕ М'ЯСО" (далі по тексту -ТзОВ "ФАЙНЕ М'ЯСО") звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області у якому просив суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку від 22.07.2022р. №3201, від 08.09.2022р. №3890;
- зобов'язати виключити з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2022р. позов задоволено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління ДПС у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2022р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видно, що ТзОВ “ФАЙНЕ М'ЯСО” зареєстроване як юридична особа та є платником ПДВ з 05.03.2021р.
Видами економічної діяльності ТзОВ «ФАЙНЕ М'ЯСО» є :10.11 Виробництво м'яса,10.13 Виробництво м'ясних продуктів, 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля,47.22 Роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт,68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.
Із змісту відомостей про об'єкти оподаткування в господарській діяльності (форма 20- ОПП) видно, що у володінні ТзОВ “Файне м'ясо” знаходиться офіс та склад.
Згідно схеми руху ПДВ ТзОВ “Файне м'ясо” за період з 01.01.2022р. - 22.07.2022р. придбав ТМЦ / послуг на суму 5486,7тис.грн. та реалізував на суму 5213,1тис.грн.
За результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС “Податковий блок”, даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій суб'єктів господарювання контролюючий орган встановив що ТзОВ “Файне м'ясо” здійснював продаж послуг/ТМЦ ризиковим суб'єктам господарювання або ж суб'єктам господарювання, які в подальшому здійснили продаж товару ризиковим суб'єктам господарювання.
22.07.2022р. Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області, прийняла рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку №3201 (п.8 Критеріїв ризиковості платників податків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165).
01.09.2022р. ТзОВ “Файне м'ясо” направив до Головного управління ДПС у Львівській області повідомлення та копії підтверджуючих документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області, прийняла рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризикованості платника податку №3890 від 08.09.2022р. ( п.8 Критеріїв ризиковості платників податків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165.
ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України видно, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. № 1165.
Із змісту п.5 Порядку №1165, видно, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
В п.6 Порядку № 1165, видно, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:
« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»
З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що із змісту оспорюваних рішень №3201 від 22.07.2022р. та №3890 від 08.09.2022р видно, що комісія регіонального рівня дійшла висновків про відповідність ТзОВ “Файне м'ясо” Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.
Також колегія суддів зазначає, що з протоколу від 22.07.2022р. № 136 та від 08.09.2022р. №193 видно, що оспорювані рішення прийняті у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022р. у справі № 640/6130/20.
Разом з тим колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені ТзОВ «Файне м'ясо» в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішень податковому органу, зокрема: акти здачі-прийняття робі (надання послуг) №ЄК-00056442 від 01.07.2022р., №ЄК-0005520 від 01.06.2022р., №ЄК-00052975 від 31.03.2022р., №ЄК-00051919 від 01.03.2022,р. №ЄК-00050812 від 31.01.2022р., №ЄК-0057079 від 01.08.2022р., договори поставки №ФМ-02 від 15.06.2021р., №ФМ-03 від 08.07.2021р., №ФМ-08 від 26.11.2021р., №ФМ-05 від 14.09.2021р., №ФМ-09 від 13.12.2021р., №ФМ-01 від 13.01.2022р., №ФМ-03 від 14.02.2022р., №ФМ-02 від 28.01.2022р., №ФМ-06 від 20.09.2021р., оборотно-сальдові відомості по рахунках та штатний розпис.
Вказані документи складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що підтверджують господарські зобов'язання позивача з контрагентами.
Крім того, у затвердженій Додатком 4 до Порядку №1165 типовій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:
- у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності;
- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.
У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб'єкта п.8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Однак в оспорюваних рішень, відсутня позначка у колонках «у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №». Тобто, не зазначено підстави прийняття таких рішень..
У графі Податкова інформація зазначено: відповідає п.8 Критеріїв ризикованості платника податку. При цьому, податковий орган не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.(а.с. 42,43)
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній в постановах від 05.01.2021р. у справі №640/11321/20, від 23.06.2022р. у справі №640/6130/20.
У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Положеннями п.6 Порядку зупинення №1165 виизначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Відповідно до п.,п., 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з огляду на протиправність оспорюваних рішень, належним та повним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити ТзОВ "ФАЙНЕ М'ЯСО" з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб'єкт владних повноважень в особі Головного управління ДПС у Львівській області діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
В ст.242 КАС України видно, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області -залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі № 380/13258/22- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді Р. Б. Хобор
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 08.02.2023р.