01 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 380/15295/21 пров. № А/857/14376/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Шинкар Т. І.,
за участю секретаря судового засідання - Доморадової Р. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року, ухвалене головуючим суддею Мричко Н. І. у м. Львові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
10.09.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті йому одноразової грошової допомоги, оформленої листом від 12.07.2021 №31512/15-2021;
зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 10.11.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 в сумі 329 550 грн та скерувати таке рішення до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області для проведення виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію» має право на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, однак, відповідачем протиправно відмовлено у виплаті такої допомоги.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2022 позов задоволено частково: визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності; зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що МВС України наділене дискреційними повноваженнями з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги або прийняття рішення про відмову у її виплаті, а тому суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень. Звертає увагу, що при проведенні медико-соціальної експертизи позивачу представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучались, що свідчить про невідповідність надісланих матеріалів Положенню про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, та відсутність підстав для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому її заперечує, покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.
В судове засідання з апеляційного розгляду справи учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд справи здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та з 31.08.2011 його звільнено зі служби наказом Управління МВС України на Львівській залізниці від 30.08.2011 № 80о/с згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України за пунктом 63 «б» (через хворобу).
Відповідно до свідоцтва про хворобу №476 Військово-лікарської комісії Головного управління МВС України у Львівській області від 18.08.2011 у позивача виявлено захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з випискою з акта огляду Медико-соціальною експертною комісією №354452 від 10.11.2020 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
На підставі акта огляду МСЕК позивачу видано довідку серії 12 ААА №011792 від 10.11.2020 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, що становить 45% ступеня втрати професійної працездатності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
30.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до голови Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Листом від 04.02.2021 № 4297/15-2021 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повернув на доопрацювання матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з порушенням пунктів 10, 16 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317.
Листом від 15.02.2021 №26 Головне управління МВС України у Львівській області повідомило позивача про повернення відповідачем матеріалів з відповідним висновком.
27.05.2021 позивач звернувся до голови Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.
Головне управління МВС України у Львівській області склало та подало разом з іншими матеріалами відповідачу висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги від 07.06.2021.
Листом від 12.07.2021 № 31512/15-2021 Департамент фінансово-облікової політики МВС України повідомив Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Львівській області про прийняте МВС рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з покликанням на те, що при огляді його медико-соціальною експертною комісією допущено порушення пунктів 10, 16 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, оскільки при проведенні МСЕ ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися та представлення його під час проведення медико-соціальної експертизи працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалось. При цьому, поліклінікою ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_1 для проходження МСЕК не скеровувався.
Листом від 26.07.2021 № 126 Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області повідомила позивача про те, що матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто МВС України.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, так як вичерпний перелік випадків, за яких може бути відмовлено у призначенні і виплаті спірної грошової допомоги, наведено у пункті 14 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, серед яких немає такої підстави як незалучення при проведенні медико-соціальної експертизи представників закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії чи непредставлення заявника під час проведення медико-соціальної експертизи працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області».
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (який набрав чинності 07.11.2015) визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».
Відповідно до пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію» порядок виплати одноразової грошової допомоги регулювався нормами статті 23 Закону України «Про міліцію».
Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 7 Порядку № 850 визначено перелік документів, які працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби.
Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Таким чином, наведеними вище правовими нормами чітко регламентовано порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги та розмежовано компетенцію МВС та його структурних підрозділів при здійсненні такого призначення і виплати. Зокрема, орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, отримує відповідні документи від працівника міліції, якому призначається грошова допомога, та подає їх у встановлений строк МВС разом із висновком щодо виплати грошової допомоги.
В свою чергу, після надходження передбачених Порядком № 850 документів МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю.
При цьому, згідно з пунктом 14 Порядку № 850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:
учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;
учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачу встановлено інвалідність ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.
Отримавши відповідну заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги та додані до неї документи, керуючись пунктом 8 Порядку № 850, Ліквідаційна комісія ГУ МВС України у Львівській області, направила висновок та інші документи, перелік яких визначений Порядком № 850, до МВС України для прийняття рішення.
Однак відповідач за результатом розгляду документів про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відмовив у здійсненні такої виплати у зв'язку з тим, що при огляді його медико-соціальною експертною комісією допущено порушення пунктів 10, 16 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, так як представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися та представлення його під час проведення медико-соціальної експертизи працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалось.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані відповідачем підстави для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги не передбачені пунктом 14 Порядку № 850.
Інших мотивів відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги відповідачем не зазначено.
Більше того, апеляційний суд враховує, що відповідно до листа від 11.11.2020 №212 Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» повідомив позивача, що на засідання Обласної МСЕК № 1, що відбулося 10.11.2020, коли позивач проходив медико-соціальну експертизу, представник ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» Лисенко Л. І. не з'явилася.
Відтак, невиконання посадовими особами закладів охорони здоров'я МВС обов'язку брати участь у засіданні МСЕК, за наявності чинного, не оскарженого в судовому порядку рішення медико-соціальної експертної комісії, не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист - виплату одноразової грошової допомоги.
Враховуючи вищевикладене, а також невстановлення під час розгляду справи підстав, передбачених пунктом 14 Порядку № 850, для відмови позивачу в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги та наявність підстав для зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.
Застосований судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача на призначення одноразової грошової допомоги є ефективним, оскільки такий спосіб відповідає змісту суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся, та характеру його порушення,
Разом з тим, що стосується доводів скаржника про те, що задоволення позовних вимог у цій частині є втручанням у дискреційні повноваження МВС України, колегія суддів вважає такі безпідставними та при цьому враховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/965/17 та від 27.09.2021 у справі №380/8727/20, відповідно до якої, у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат судом не змінюється.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року у справі № 380/15295/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 08.02.2023