Справа № 560/9264/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
07 лютого 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради про стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради про стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2019-2022 роки.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.11.2022 пзовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради про стягнення заборгованості в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2019-2021 роки - повернуто позивачеві.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування своїх доводів щодо пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, позивач зазначає, що зважаючи на те, що непроведення виплати належної суми разової грошової допомоги до 5 травня позивачу відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, виплати недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня має проводитися без обмеження будь-яким строком. Посилається на правову позицію викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2022 по справі №815/1226/18, Касаційного адміністративного суду від 24.11.2020 по справі №815/460/18.
Враховуючи, що позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 312 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що 02.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Кам'янець-Подільської міської ради стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2019-2022 роки.
Ухвалою від 06.09.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 , зазначивши, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання документального обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду з вимогами за 2019-2021 роки.
На виконання вимог ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 позивач подав заяву про відкриття провадження у справі, в якій зазначив, що вирішення даного спору у судовому порядку не обмежується будь-яким строком.
Ухвалою від 11.10.2022 Хмельницький окружний адміністративний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами за 2019-2021 роки, продовжив позивачу строк залишення позовної заяви без руху на 10 днів.
Оскільки у встановлений судом строк позивач не усунув недоліки позову, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.11.2022 вказану позовну заяву повернуто особі, яка її подала, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2019-2021 роки.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Ч.ч.2-3 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 21.02.2020 №340/1019/19 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
У постанові від 22 липня 2021 року у справі № 420/718/21 Верховний Суд зазначив про те, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якого в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги.
Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо підстав нарахування одноразової грошової допомоги в меншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
В той же час, відповідно до статті 17-1 Закону № 3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Тобто, Законом № 3551-XII встановлено строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 року у справі №607/7919/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок суд Касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
З матеріалів справи встановлено, що згідно з прохальною частиною позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2019-2022 роки.
Отже, враховуючи правову позицію Верховного Суду у постанові від 06.02.2018 року у справі №607/7919/17, суд першої інстанції обґрунтовано вказав позивачу про те, що перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду з позовом у даній справі слід обраховувати з 30 вересня 2020 року та 30 вересня 2021 року.
При цьому, з позовними вимогами позивач звернувся 02.09.2022 тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з вимогами за 2019-2021 роки.
Суд відхиляє посилання позивача на правові позиції, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі №815/1226/18 та Верховним Судом в постанові від 24.11.2020 №815/460/18, оскільки вказані судові рішення прийняті за інших фактичних обставин справи щодо поновлення, перерахунку та виплати пенсії.
Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність доказів наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з вимогами за 2019-2021 роки та позов в частині стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2019-2021 роки повернув особі, яка його подала, з дотриманням норм процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.