Справа № 240/14112/22
Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.В.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
08 лютого 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
В липні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" (далі ТОВ "Агріс Полісся") звернулося до суду з позовом Державної податкової служби України (далі ДПС України) , в якому просило:
-визнати протиправними дії ДПС України щодо неприйняття для реєстрації податкової накладної №1 від 25.03.2022 на суму 157 481,02 грн., податкової накладної №2 від 28.03.2022 на суму 187 613,21 грн., податкової накладної №3 від 29.03.2022 на суму 152 272,98 грн., податкової накладної №4 від 30.03.2022 на суму 140 120,90 грн., в Єдиному реєстрі податкових накладних, які подані ТОВ "Агріс Полісся";
-зобов'язати ДПС України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 25.03.2022 на суму 157 481,02 грн., №2 від 28.03.2022 на суму 187 613,21 грн., №3 від 29.03.2022 на суму 152 272,98 грн., №4 від 30.03.2022 на суму 140 120,90 грн., які подані ТОВ "Агріс Полісся" , датою їх подання на реєстрацію.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року позов задоволено:
-визнано протиправними дії ДПС України щодо неприйняття для реєстрації податкових накладних №1 від 25.03.2022, №2 від 28.03.2022, №3 від 29.03.2022 та №4 від 30.03.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, які подані ТОВ "Агріс Полісся";
-зобов'язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 25.03.2022, №2 від 28.03.2022, №3 від 29.03.2022 та №4 від 30.03.2022, які подані ТОВ "Агріс Полісся", датою їх подання на реєстрацію;
-стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь ТОВ "Агріс Полісся" судовий збір у розмірі 9 942 грн.;
-стягнуто на користь ТОВ "Агріс Полісся" за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України, судові витрати на правничу допомогу у сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч тисяч) гривень 00 копійок.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Окрім іншого відповідач вважає, що розмір стягнутих з нього на користь позивача витрат на правничу допомогу є явно завищеним.
Розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Агріс Полісся" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.10.2013 за №12851020000000922. Основні види діяльності КВЕД - 2010: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.19 Вирощування інших однорідних і дворічних культур; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.49 Розведення інших тварин; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насіння і кормами для тварин.
До 06.05.2022 директором ТОВ "Агріс Полісся" був ОСОБА_1 .
Згідно протоколу №06/05/22 загальних зборів учасників ТОВ "Агріс Полісся" від 06.05.2022 прийнято рішення звільнити з посади директора ТОВ "Агріс Полісся" ОСОБА_1 з 06.05.2022.
Наказом №4 від 09.05.2022 призначено на посаду директора ТОВ "Агріс Полісся" ОСОБА_2 з 09.05.2022.
Відповідно до виписки з ЄДРПОУ відомості про зміну керівника були внесені 10.06.2022 за №1002851070018000922.
Встановлено, що 24.03.2022 між ТОВ "Агріс Полісся" (постачальник) та Багатогалузевим приватним підприємством "Агро" (покупець) укладено договір поставки №10/22.
Згідно п. 1.1. вказаного договору, постачальник зобов'язується по заявці покупця поставити та передати у власність останнього товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити за нього на умовах даного договору.
Згідно п. 1.2. договору, предметом поставки за цим договором є товар, який зазначається в рахунках - фактурах, накладних або специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 2.1. договору, кількість, ціна, асортимент, найменування товару зазначається в документах, визначених п. 1.2. вказаного договору.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що завантаження товару в автомобіль здійснюється за рахунок постачальника, поставка товару здійснюється за рахунок покупця. шляхом самовивозу або за домовленістю сторін.
У п. 3.1. договору зазначено, що оплата за товар, здійснюється 100% по факту завантаження кожної партії товару.
За змістом п. 4.4. договору, товар повинен супроводжуватися наступними документами: видатковою накладною, товар-транспортною накладною.
Господарська діяльність ТОВ "Агріс Полісся" з вирощування сільськогосподарських культур здійснюється на земельних ділянках площею 743, 6892 га, які перебувають у користуванні позивача на підставі договорів оренди землі, що підтверджено довідкою наданою ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 20.01.2021 та звітами за формою 4cr та 29cr.
Для проведення польових робіт (сівби, збору урожаю) ТОВ "АГРІС ПОЛІССЯ" забезпечено трудовими ресурсами в кількості 14 чоловік, необхідних для здійснення господарської діяльності, що підтверджується звітами: №1-ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку" та штатним розписом.
На підтвердження господарських операції згідно договору поставки №10/22 від 24.03.2022 між ТОВ "Агріс Полісся" з Багатогалузевим приватним підприємством "Агро" були складені наступні податкові накладні:
-№1 від 25.03.2022 у зв'язку із поставкою врожаю жита в кількості 24,4 тон, що підтверджується видатковою накладною №5 від 25.03.2022 на суму 157 481,02 грн. в тому числі ПДВ 26 246,84 грн. та довіреністю №667 від 25.03.2022;
-№2 від 28.03.2022 у зв'язку із поставкою врожаю жита в кількості 30,26 тон, що підтверджується видатковою накладною №6 від 28.03.2022 на суму 187 613,21 грн. в тому числі ПДВ 31 268,87 грн. та довіреністю №667 від 25.03.2022;
-№3 від 29.03.2022 у зв'язку із поставкою врожаю жита в кількості 24,65 тон, що підтверджується видатковою накладною №7 від 29.03.2022 на суму 152 272,98 грн. в тому числі ПДВ 25 378,83 грн. та довіреністю №667 від 25.03.2022;
-№4 від 30.03.2022 у зв'язку із поставкою врожаю жита в кількості 22,6 тон, що підтверджується видатною накладною №8 від 30.03.2022 на суму 140 120,90 грн. в тому числі ПДВ 23 353,48 грн. та довіреності №667 від 25.03.2022.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ХІ введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб.
Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 березня 2022 року №2119-ІХ, Указом Президента України від 18 квітня 2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в України", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 строком на 30 діб, та Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану на 90 діб.
У зв'язку з запровадженням воєнного стану в України Єдиний реєстр податкових накладних в період з 24.02.2022 по 25.05.2022 не працював.
Вказані податкові накладні були підписані директором ТОВ "Агріс Полісся", за допомогою КЕП та 07.06.2022 направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, 07.12.2021 позивач отримав від Державної податкової служби України квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з якої встановлено, що податкові накладні №1 від 25.03.2022, №2 від 28.03.2022, №3 від 29.03.2022 та №4 від 30.03.2022 не були прийняті до реєстрації з наступних причин: «Виявлені помилки: Документ не може бути прийнятий - Порушено вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - кваліфікований електронний підпис особи 2375309098 ОСОБА_3 , яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної".
Вказане слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі по тексту - ПК України).
Пунктом 185.1 статті 185 ПК України зокрема передбачено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
П. 187.1 ст. 187 ПК України закріплено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 188.1. статті 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у реєстрі визначається відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі Порядок №1246).
За визначенням, наведеним у пункті 2 цього Порядку податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Пунктом 5 згаданого Порядку встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 10 Порядку №1246 до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:
-кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;
-кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.
При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (п. 11 Порядку №1246).
У п. 12 Порядку №1246 закріплено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200.1.3 і 200.1.9 статті 200.1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.13 Порядку №1246 врегульовано, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У пункті 14 Порядку №1246 закріплено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
За умовами пункту 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації врегульовані Законом України від 05.10.2017 року №2155-VIII "Про електронні довірчі послуги" (далі Закон №2155-VIII).
За приписами пунктів 12 та 23 частини першої статті 1 цього Закону електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Частиною другою статті 17 Закону №2155-VIII передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Наказом Міністерства фінансів України від 06 .06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 року № 261) затверджений Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами.
Пунктом 2 Розділу І Порядку № 557 визначено, що електронний документообіг - це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів; електронні документи - це документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов'язане з реалізацією прав та обов'язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами цього Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.
Пунктом 2 Розділу II Порядку № 557 встановлено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).
Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Відповідно до пунктів 5-7 Розділу II Порядку №557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.
Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги"; перевірку обов'язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов'язкових реквізитів; перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі (п. 8 Розділу II Порядку № 557).
Як з'ясовано з матеріалів справи, 10.06.2022 року позивачем здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: змінено директора ТОВ "Агріс Полісся" ОСОБА_1 на Горецького І.М., який діє на підставі Статуту.
Як вірно звернуто увагу судом першої інстанції, на дату складання податкових накладних у відповідності до ст.187 ПК України директором товариства був ОСОБА_1 , який мав повноваження щодо складання таких документів та електронний підпис якого був чинним, а на дату реєстрації податкових накладних у відповідності до ст.201 Податкового кодексу України директором "Агріс Полісся" яким був ОСОБА_2 , та який мав повноваження щодо реєстрації документів та електронний підпис якого був чинним.
Таким чином, відповідачем було не вірно здійснено перевірку відповідності електронного підпису, адже жодної інформації на підтвердження або спростування наявності чинного кваліфікованого електронного підпису особи ОСОБА_1 на момент складання документів надано не було, а перевірку на чинність кваліфікованого електронного підпису особи ОСОБА_2 на момент реєстрації податкових накладних здійснено не було. А отже податковий орган безпідставно видав квитанції про відхилення накладних, оскільки жодних належних причин, що заважали ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не було виявлено.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Що стосується витрат на правничу допомогу, колегія суддів вказує на таке.
Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 7, 9 статті 139 КАС передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Також, за змістом частини 9 статті 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18 зокрема зазначив, що при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує критерії реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерії розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У пункті 269 Рішення зазначено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18, від 19.12.2019 у справі №520/1849/19, від 22 грудня 2020 року у справі №520/8489/19 та від 11 лютого 2021 року у справі № 520/9115/19.
У постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18 Верховний Суд висловив думку, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Подібний висновок міститься і в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги-домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У п. 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI зазначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги-види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Згідно визначення, наведеного у статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, вказані положення процесуального закону дають підстави для висновку, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, не тільки, що рішення ухвалене на користь сторони, яка користувалася послугами адвоката, а також що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.
В даному ж випадку, на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, представником позивача надано платіжне доручення №69 від 08.09.2022 на суму 7000 грн. та акт приймання-передачі наданих послуг від 09.09.2022, згідно якого розмір гонорару складає 15000 грн. Договір про надання правничої допомоги, на який наявне посилання в акті приймання-передачі, у справі відсутній.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, колегія суддів враховує таке.
Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20 зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Так, предметом спору у цій справі є відмова в реєстрації податкових накладних.
Правничу допомогу представником позивача визначено у розмірі 15000 грн.
Між тим, на переконання колегії суддів розмір вказаних послуг є явно завищеним з огляду на незначну складність даної справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах, а також обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Отже, враховуючи наведені обставини, а також фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність справи, колегія судів вважає, що розумно обґрунтованими є заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 2000 грн.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У силу п.2 ч.1 ст.315КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно частково скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти в цій частині нову постанову про часткове задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити частково.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року скасувати в частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України, судові витрати на правничу допомогу у сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч тисяч) гривень 00 копійок.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс Полісся" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України, судові витрати на правничу допомогу у сумі 2 000 (дві тисячі) гривень.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.