Постанова від 08.02.2023 по справі 580/2867/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/2867/22 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, в якому просив признати так зване доручення протиправним та скасувати його.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що документ, який є предметом оскарження у даній справі, за змістом і формою є довіреністю. У вказаному документі зазначено, що "Довіреність видана терміном на один місяць" та "Повноваження за цією довіреністю не можуть бути передані". Даний документ складено та видано у формі довіреності, він повністю не відповідає дійсності та сприяє неправильному застосуванню норм матеріального права.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального/процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 08.02.2023.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження у справі - закриттю, з огляду на таке.

Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Проте, згідно вимог ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Перш за все, слід врахувати, що предметом даного спору є доручення від 03.11.2021 № 08-07-2680 Управління виконавчої дирекції Фонду у Черкаській області Фонду соціального страхування України, яким, Управління в особі начальника доручає в.о. начальника Черкаського міського відділення розглянути заяву ОСОБА_1 .

У відповідності до норм ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Так, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому, вжитий термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Такі ж правила визначення предметної юрисдикції адміністративних судів закріплені у ст. 19 КАС України.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Натомість, необхідною ознакою публічно-правового спору за участю суб'єкта владних повноважень, є здійснення ним владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, щодо яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами щодо їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги цього суб'єкта владних повноважень.

Під час визначення предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до норм ч. 1, 2 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV, Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Згідно статті 9 Закону № 1105-XIV, основними завданнями Фонду та його робочих органів є: реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; профілактика нещасних випадків; здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду; аналіз та прогнозування надходження коштів від сплати єдиного внеску.

Так, предметом даного спору є оскарження доручення від 03.11.2021 № 08-07-2680, видане начальником Управлінням, яким уповноважено в.о. начальника Відділення Чернушенко І. Г., розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 листопада 2001 року, яка була зареєстрована 13.11.2001 за № 25 та прийняти рішення відповідно до законодавства.

Отже, відповідач, виконуючи свої владні управлінські функції, здійснює/реалізує державну політику у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування; надання матеріального забезпечення тощо, проте, доручення від 03.11.2021 № 08-07-2680, є внутрішньо-розпорядчим документом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, яке видано з метою належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 12 листопада 2001 року, яка була зареєстрована 13.11.2001 за №25 у відповідності до Порядку №11, та не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України.

Видання оскаржуваного доручення (розглянути заяву позивача) не створює для позивача жодних наслідків, є внутрішнім документом відповідача, виданим у процесі здійснення своїх повноважень, при цьому, наслідки для позивача можуть настати лише за наслідком реалізації/не реалізації даного доручення та/або прийняття певного рішення за наслідком.

При виданні оскаржуваного доручення, відповідач не здійснював по відношенню до позивача жодних управлінських/владних функцій.

Наведене свідчить про відсутність порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду, що є обов'язковою умовою надання правового захисту судом.

За такого правового врегулювання та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі, на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 239 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства», за даних обставин, слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто, як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Суд першої інстанції, розглянувши даний спір по суті, не врахував, що його предмет є внутрішньо-розпорядчим документом відповідача, відповідач за даних обставин не вчиняв щодо позивача жодних управлінських/владних повноважень, тому, дане провадження підлягає закриттю, з підстав ст. 238 КАС України, адже це є обов'язковою підставою для скасування судового рішення згідно ст. 319 КАС України.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із закриттям провадження у цій справі.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року - скасувати.

Провадження у справі № 580/2867/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко

Попередній документ
108855938
Наступний документ
108855940
Інформація про рішення:
№ рішення: 108855939
№ справи: 580/2867/22
Дата рішення: 08.02.2023
Дата публікації: 10.02.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (22.11.2022)
Дата надходження: 22.11.2022
Предмет позову: про визнання доручення протиправним та скасування його