Справа № 320/8104/22 Суддя першої інстанції: Панова Г. В.
08 лютого 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,
секретаря Височанської Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Державного підприємства Обслуговування повітряного руху «Украерорух» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, за апеляційною скаргою Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року, -
01 вересня 2022 року Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (також далі - позивач) звернулося в суд із позовом до Державного підприємства Обслуговування повітряного руху «Украерорух» (далі - відповідач, ДП «Украерорух») про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків такої.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2022 року позов повернуто позивачеві.
Не погоджуючись із ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин у справі та порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не враховано поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити, а ухвалу суду - скасувати, з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з невиконанням ДП «Украерорух» вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік, Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 14 липня 2022 року вперше звернулося до Київського окружного адміністративного суду з відповідним позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені (справа №320/6048/22).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2022 року в справі №320/6048/22 позов повернуто позивачу з огляду на підписання його особою, яка не має такого права.
У зв'язку з отриманням 02 серпня 2022 року вказаної ухвали, Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю 01 вересня 2022 року повторно звернулося до суду з таким позовом.
При цьому заявило клопотання про поновлення строку звернення до суду через пропущення з поважних причин, оскільки вперше позов було подано у визначений законом строк, водночас вдруге позов поданий у найкоротший строк після отримання ухвали про повернення першого. Також звертав увагу на те, що військова агресія Російської Федерації проти України впливає на роботу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, зокрема: надмірне психологічне навантаження та стрес, від яких продуктивність роботи значно погіршується; позивач перебуває в орендованому приміщенні, яке не забезпечено укриттям, а тому при повітряних тривогах, які постійно відбуваються, працівникам пропонується укритися в найближчий станції метро, що значно скорочує фактичний робочий час; призупинено дію трудового договору з двома провідними юрисконсультами.
Повертаючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений ст. 122 КАС України трьохмісячний строк звернення до суду, водночас поважність причин такого пропуску останнім не доведено.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Частина 1 статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України., відповідно до частин 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Проаналізувавши норми Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю сплачуються (нараховуються, застосовуються) підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 цього Закону, а тому саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно визначених сум санкцій у судовому порядку.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року в справі №813/1897/17.
Отже, трьохмісячний строк звернення позивача до суду з вимогою про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік розпочався 16 квітня 2022 року та закінчився 16 липня 2022 року.
Колегія суддів звертає увагу, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому правовий інститут строків звернення до адміністративного суду не містить вичерпного, детально описаного переліку поважних причин чи критеріїв їх визначення такими. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку.
Однак з таким висновком місцевого суду колегія суддів не погоджується, оскільки проаналізувавши факт звернення позивача до суду з позовом вперше в межах процесуального строку, дотримання вимог процесуального закону щодо форми та порядку подання позовної заяви, поведінку позивача після отримання ухвали суду про повернення вперше поданого позову, який в розумні строки в умовах воєнного стану вдруге подав позов, суд уважає, що в своїй сукупності ці обставини в межах спірних правовідносин не можуть не свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково оцінив наведені позивачем обставини пропуску строку звернення до суду як неповажні для його поновлення.
За змістом частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду про повернення позовної заяви як така, що постановлена з порушенням вище наведених норм процесуального права, - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 33, 34, 170, 243, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька