Справа № 826/15345/18 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.
07 лютого 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Файдюка В.В.,
Суддів Горяйнова А.М.,
Мєзєнцева Є.І.,
При секретарі Шепель О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
Арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1, Мінюст) та Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач-2, Дисциплінарної комісії) про:
- визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, оформлене протоколом засідання від 07 серпня 2018 року №73/08/18;
- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2783/5 від 23 серпня 2018 року «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), виданого ОСОБА_1 »;
- зобов'язання Міністерство юстиції України внести в Єдиний реєстр арбітражних керуючих відомості про скасування запису про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, внесеного на підставі наказу Міністерства юстиції України №2783/5 від 23 серпня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року даний адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №2783/5 від 23 серпня 2018 року «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), виданого ОСОБА_1 ».
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що анулювання свідоцтва без накладення дисциплінарного стягнення, яке може бути підставою для такого анулювання, суперечить приписам частини другої статті 112 Закону № 2343-XII та свідчить про протиправність такого наказу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міністерство юстиції України звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що державний орган з питань банкрутства, тобто Міністерство, приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) шляхом анулювання відповідного свідоцтва та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Отже, Міністерство, приймаючи накази про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, діє у відповідності до вимог законодавства, виконуючи свій імперативний обов'язок шляхом видання саме такого наказу.
На переконання відповідача, судом було скасовано правомірне рішення суб'єкта владних повноважень лише з однієї формальної підстави, а саме невірного оформлення наказу Міністерства від 23 серпня 2018 року № 2783/5, яким припинено діяльність позивача. Однак, порушення встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. Інакше кажучи, за принципами скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки.
Крім того, Актом № 29/18 зафіксовані грубі порушення у діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Комісії подання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 здійснює незалежну професійну діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва № 1232 від 01 липня 2013 року про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого Міністерством юстиції України, без обмеження строку дії.
На підставі наказу Міністерства юстиції України від 04 квітнґя2018 року № 1147/7 «Про затвердження Плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на II квартал 2018 року» та посвідчення на проведення планової невиїзної перевірки від 18 травня 2018 року № 22/5/18 Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області у період з 06 червня 2018 року по 15 червня 2018 року проведено планову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , предметом якої є відповідність арбітражного керуючого вимогам, визначеним у Законі, а також додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство за період, що підлягає плановій перевірці.
За результатами перевірки складено довідку про результати невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 21/5/18 від 15 червня 2018 року, примірник якої був направлений 3-ю особою 18 червня 2018 року та отриманий позивачем 27 червня 2018 року за поштовою адресою офісу арбітражного керуючого: 08133, Київська обл. м.Вишневе, вул. Молодіжна, 28, НЖП № 41/3.
26 червня 2018 року на електронну адресу позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов Акт планової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого 29/18 від 25 червня 2018 року, відповідно до якого за результатами перевірки виявлено порушення, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, а саме:
- порушення п. 1.2, 4.1, 4.2 Розділу III, п. 1.2 розділу IV, п. 6.1., 6.4.-6.10. Розділу VI Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 15 березня 2013 року №447/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 березня 2013 року за №431/22963;
- порушення вимог абз. 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15 ч. 1 ст. 25, ч. 7, 11 ст. 30, ч. 6 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції № 784-XIV від 30 червня 1999 року, п. 9 ч. 2 ст. 129, ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України під час виконання повноважень ліквідатора у справі № 7/109 про банкрутство ТОВ «Зернопродукт»;
- порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог абз. 2, 3, 4, 5, 6. 7, 8, 9, 10, 11, 12 ч. 3 ст. 22, ч. З ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції №4212-VI від 22 грудня 2011 року під час виконання повноважень розпорядника майна у справі №910/8374/17 про банкрутство Підприємства «Укрінвопромінвест», вимог абз. 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11, "2. 13, 14, 15, 18 ч. 2, ч. 7, 9 ст. 41, ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції № 4212-VI від 22 грудня 2011 року під час виконання повноважень ліквідатора у справі № 910/8374/17 про банкрутство Підприємства «Укрінвопромінвест».
Згідно Акту 29/18 від 25 червня 2018 року невиконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 вищезазначених вимог законодавства свідчить про його фактичне самоусунення від виконання повноважень арбітражного керуючого і розпорядника майна, ліквідатора після його призначення у справах № 7/109 про банкрутство ТОВ «Зернопродукт» та №910/8374/17 про банкрутство Підприємства «Укрінвопромінвест», що грубо порушує права та законні інтереси боржників та їх кредиторів.
18 липня 2018 року після отримання Довідки та Акту позивачем подані пояснення щодо Акту невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого 29/18 від 25 червня 2018 року, до яких були додані копії документів.
Відповідно до листа Департаменту з питань судової роботи та банкрутства №629/22787-33-18/9.3.1 від 24 липня 2018 року, пояснення арбітражного керуючого Константінова І.М. від 18 липня 2018 року № 01-10/18 було направлено на розгляд Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих.
07 серпня 2018 року відбулось засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, на якому розглядалось подання Департаменту з питань судової роботи та банкрутства МЮУ № 1132 від 13 липня 2018 року про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
За результатами вивчення матеріалів перевірки Комісією прийнято рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (протокол засідання від 07 серпня 2018 року № 73/08/18).
Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) до Міністерства юстиції України було внесено подання № 850 від 07 серпня 2018 року, на підставі якого Міністерством юстиції України видано наказ № 2783/5 від 23. серпня 2018 року "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ", відповідно до пункту 1 якого анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1232 від 01 липня 2013 року, видане ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На виконання вимог вказаної статті колегія суддів переглядає оскаржуване рішення з тих підстав та щодо тих обставин, на які посилається апелянт в своїй скарзі.
Вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) його права та обов'язки, процедура підтвердження права на здійснення такої діяльності, отримання такого права, контроль за діяльністю арбітражних керуючих, види відповідальності та інші питання, пов'язані з діяльністю арбітражних керуючих визначені положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 2343-ХІІ).
У розумінні статті 1 вказаного Закону арбітражним керуючим є фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Згідно ч.3 статті 98 Закону №2343-XII під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
За змістом частини 1 статті 106 Закону №2343-XII контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється у формі планових перевірок за певний період часу не частіше одного разу на два роки. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями фізичної чи юридичної особи.
Згідно ч.2 статті 106 Закону № 2343-XII позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.
Відповідно до статті 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.
Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.
Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.
Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики державним органом з питань банкрутства утворюється Дисциплінарна комісія (ч.1 статті 108 Закону № 2343-XII), яка діє на підставі Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих № 81/5.
Згідно приписів пункту 4 вказаного Положення Комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розглядає подання структурного підрозділу Мін'юсту, відповідального за забезпечення виконання Мін'юстом повноважень державного органу з питань банкрутства (далі - структурний підрозділ), про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого і за наслідками розгляду приймає одне із рішень, передбачених пунктом 25 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих №81/5, зокрема, про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого.
Пунктом 27 цього ж Положення передбачено, що у разі прийняття Комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення.
Дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень (ч. 4 статті 108 Закону № 2343-XII).
Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії (ч. 6 статті 108 Закону №2343-XII).
За нормами статті 109 Закону №2343-XII дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є:
1) попередження;
2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.
Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Відповідно до п. 5 ч.1, 2 статті 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
У разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.
Відповідно до ч.1, 2, 5 статті 113 цього Закону у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.
Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути оскаржено арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією.
Наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 липня 2015 року за № 1113/23645 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Відповідно до пункту 7.1. Порядку №1284/5 однією з підстав для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є грубе порушення законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).
Згідно пункту 7.4 Порядку дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є: попередження; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому (пункт 7.6 Порядку № 1284/5).
Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (пункт 7.5 Порядку № 1284/5).
Так, наказом Міністерства юстиції України від 23 серпня 2018 року №2783/5 на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 07 серпня 2018 року №850 та з урахуванням протоколу засідання цієї комісії від 07 серпня 2018 року №73/08/18 анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 01 липня 2013 року №1232, видане позивачу.
Між тим, з наведених вище норм вбачається, що анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності здійснюється у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а однією з підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Тобто, повноваження приймати рішення про застосування дисциплінарних стягнень до арбітражних керуючих за наявності підстав належить Дисциплінарній комісії. При цьому, Дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.
Однак, органом, уповноваженим накладати дисциплінарні стягнення на арбітражних керуючих, є виключно державний орган з питань банкрутства, яким, згідно чинного законодавства, є Міністерство юстиції України.
Отже за такого правового регулювання рішення Комісії про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень реалізується шляхом винесення наказу про накладення дисциплінарного стягнення за відповідним поданням Комісії Міністерством юстиції України.
Відтак, Дисциплінарна комісія встановлює наявність в діях арбітражного керуючого дисциплінарного проступку та приймає рішення про можливість та доцільність застосування певного виду дисциплінарного стягнення. Тоді як безпосередньо дисциплінарні стягнення накладаються державним органом з питань банкрутства - Міністерством юстиції України за поданням Дисциплінарної комісії.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Міністерство юстиції України дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на ОСОБА_1 не накладало, відповідний наказ Міністерство не видавало.
Натомість, на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та з урахуванням протоколу засідання цієї комісії Міністерство юстиції України видало наказ №2783/5 від 23 серпня 2018 року, яким анульовано Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №73/08/18 від 07 серпня 2013 року, видане позивачу.
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що анулювання свідоцтва не є видом дисциплінарного стягнення, яке може бути накладене на арбітражного керуючого, згідно статті 109 Закону № 2343-XII.
Свідоцтво може бути анульовано лише у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, внаслідок накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
За цих обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що анулювання свідоцтва без накладення дисциплінарного стягнення, яке може бути підставою для такого анулювання, суперечить приписам ч.2 статті 112 Закону № 2343-XII та свідчить про протиправність відповідного наказу. Жодних пояснень відповідачем з даного приводу в апеляційній скарзі не надано та не зазначено, у зв'язку з чим ним допущено порушення визначеного законодавством порядку притягнення арбітражного керуючого до відповідальності.
Щодо твердження відповідача про те, що Актом № 29/18 зафіксовані грубі порушення у діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , що призвело до порушення прав та законних інтересів боржників та кредиторів, яким суд першої інстанції не надав жодної оцінки, то слід зазначити, що вказані вище процедурні порушення, допущені відповідачем, є достатніми для висновку про передчасність прийняття спірного наказу, відповідно, його прийняття відбулося з порушенням вимог Закону №2343-XII, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.
Наведене узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 07 квітня 2020 року по справі № 826/6746/18, від 23 липня 2020 року по справі № 806/928/17, від 03 вересня 2020 року в справі №826/13149/18.
Законність та доцільність посилання судом на зазначені рішення касаційного суду апелянтом також не спростовано, рішення Верховного Суду з протилежною позицією не наведено.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, оформленого протоколом засідання від 07 серпня 2018 року №73/08/18 та зобов'язання Міністерства юстиції України внести в Єдиний реєстр арбітражних керуючих відомості про скасування запису про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, внесеного на підставі наказу Міністерства юстиції України №2783/5 від 23 серпня 2018 року колегія суддів апеляційного суду не переглядає на підставі ч.1 статті 308 КАС України у зв'язку з тим, що позивачем апеляційна скарга не подавалась.
Проаналізувавши наведені норми законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів встановила обставини недотримання (порушення) відповідачем закріплених процесуальним законом критеріїв під час прийняття оскаржуваного рішення, що свідчить про наявність підстави для висновку про правомірність такого рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про часткове задоволення даного адміністративного позову.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 07 лютого 2023 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: А.М. Горяйнов
Є.І. Мєзєнцев