Справа № 758/13948/20 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.
07 лютого 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної у м.Києві державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання перерахувати та виплатити належну суму щорічної допомоги на оздоровлення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної у м.Києві державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив суд:
- визнати дії відповідачів про відмову в здійсненні нарахування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, як інвалідові III групи, ї постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС за 2020 рік передбаченої ч. 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - протиправними, а в частині 34 річних протиправних дій стосовно одноразової виплата на оздоровлення, як інвалідові 3-ї групи, такі їх спільні дії визнати Геноцидом і Голокостом проти мене, як людини, етнічного Українця з особливими потребами;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити призначення та перерахунок суми щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ч. 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - за 2020 рік, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату з урахуванні інфляційних процесів у державі на момент виплати;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити суму щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ч. 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - за 2020 рік, з урахуванням інфляційних процесів у державі на момент виплати;
- зобов'язати відповідачів проводити подальше нарахування та виплати сум щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, як інваліду III групи ЧАЕС встановлених ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі Рішення Конституційного Суду України 6-рп/2007 від 09.07.2007 р.;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної у м. Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат привести свої нормативно - правові акти до норм і положень ст. ст. 1 - 71 та Прикінцевих положень до спеціального Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- стягнути солідарно, з Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної у м. Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат моральну шкоду нанесену їх багаторічними протиправними діями та бездіяльністю на підставі ст. ст. 56, 152 Конституції України, у розмірі по 500 (п'ятисот тисяч) гривень з кожного.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2022 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції безпідставно взято до уваги норми Закону, що суперечать Конституції України, чим порушено право позивача на отримання гарантованої виплати у належному розмірі.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого відповідачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації як постраждалий учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 1, особа з інвалідністю 3 групи, захворювання якої пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивачу призначено та виплачено, передбачену ч. 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічну допомогу на оздоровлення за 2020 рік в розмірі 90 грн (05.10.2020 р. зарахована на рахунок в АТ "Ощадбанк").
ОСОБА_1 вважає, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення як інвалідові III групи і постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС за 2020 р. згідно з ч. 4 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має бути здійснена в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, а відмова нарахувати та виплатити йому допомогу у вказаному розмірі є протиправною.
З огляду на викладене позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові підстави та порядок компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, сім'ям у зв'язку із втратою годувальника та щорічна допомога на оздоровлення таким особам визначено у ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991р. №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ).
Згідно зі ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-XII (в редакції станом до 01.01.2007 р.) щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати.
Р. І ч. 8 Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї" від 21.04.2016 р. № 1339-VIII статтю 48 викладено в такій редакції:
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.
Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 Закону України "Про внесення зміни до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.2017 р. № 2082-VIII ст. Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в такій редакції:
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.
Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, вказані зміни до ст. 48 Закону № 796-XII є чинними станом на 2020 р., не були визнані неконституційними.
При цьому, частиною 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" установлено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення: особам з інвалідністю III групи та дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою - 90 гривень.
Вказаний нормативно-правовий акт також є чинним станом на 2020 р. і підлягав застосуванню відповідачами в загальному порядку.
Подібні висновки щодо застосування зазначених норм матеріального права викладені в постановах Верховного Суду від 18 січня 2019 року у справі №554/7879/16-а та від 11 вересня 2019 року справа №674/181/17, від 11 серпня 2021 року у справі №214/4242/16-а.
Щодо посилань позивача на висновки Конституційного Суду України, то наведене ним рішення стосується надання оцінки змінам до ст. 48 Закону № 796-XII, що мали місце до прийняття чинної її редакції, тому не можуть бути враховано під час розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної у м.Києві державної адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання перерахувати та виплатити належну суму щорічної допомоги на оздоровлення залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 07.02.2023)