Справа № 640/14797/19
06 лютого 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В., перевіривши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2020 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору, пропуском строку апеляційного оскарження та встановлено десятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.
Вказану ухвалу отримано скаржником 16.01.2022, однак станом на час прийняття цього судового рішення, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання не сплачено, інші причини його пропуску строку не вказано.
Так, у межах встановленого законом десятиденного строку, скаржник подав до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у якому зазначив причини пропуску строку, яким суд апеляційної інстанції вже надавав оцінку в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
Так, суд вже наголошував на тому, що отримання скаржником копії ухвали про повернення першої апеляційної скарги 28.10.2022 при тому, що таку ухвалу було прийнято двома роками раніше - 08.09.2020, не виправдовує пропуск строку апеляційного оскарження більш як на два роки. Скаржник не наводить жодних об'єктивних обставин, які перешкодили йому дізнатися у суді про стан розгляду першої апеляційної скарги та оскаржити рішення суду повторно; перебування на утриманні скаржника батьків, їх стан здоров'я, не є обставиною, яка виправдовує пропуск строку оскарження більш як на два роки; саме лише посилання на запровадження карантину та введення воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку. Скаржник не наводить переконливих пояснень яким чином наведені обставини вплинули на можливість звернення до апеляційного суду.
Інших поважних та об'єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження, яким судом ще не надавалося оцінки, у поданій заяві скаржником наведено не було, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Також у межах встановленого судом строку, скаржник подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.
За приписами частини першої статті 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Так, в обґрунтування поданого клопотання скаржник посилається на те, що на його утриманні перебувають хворі батьки, докази захворювання яких ним долучалися до апеляційної скарги.
Проте, колегія суддів зазначає, що вказані обставини перебування на утриманні позивача батьків та їх захворювання, не підтверджують ні незадовільний стан позивача, ні наявність умов, визначених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір».
У свою чергу, вказані позивачем обставини не є такими, з якими закон пов'язує підстави для відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відсутні.
Згідно частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга, недоліки якої у встановлений судом строк усунуто не було, повертається скаржнику.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити, а апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.
Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд
Відмовити у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, поновлення строку апеляційного оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2020.
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2020 повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя І.В. Федотов