Справа № 751/1751/22
08 лютого 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Парінова А.Б., суддів - Беспалова О.О., Грибан І.О., перевіривши на відповідність вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України апеляційну скаргу та клопотання Чернігівської митниці на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 липня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 липня 2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши апеляційну скаргу суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295, 296 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Положення даної норми підлягають застосуванню також і до випадків оскарження судових рішень в порядку ст. 286 КАС України, однак з врахуванням передбачених нею особливостей.
Як вбачається з матеріалів справи, що до Шостого апеляційного адміністративного суду 05 серпня 2022 року вперше надійшла апеляційна скарга Чернігівської митниці на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 липня 2022 року у справі № 751/1751/22 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2022 року апеляційну скаргу Чернігівської митниці на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 липня 2022 року у справі № 751/1751/22 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення залишено без руху та надано апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання доказів про сплату судового збору у розмірі 2977,20 грн.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року апеляційну скаргу Чернігівської митниці на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 липня 2022 року у справі № 751/1751/22 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення - повернуто.
Відповідачем повторно 04 січня 2023 року направлено на адресу суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.
Так, оскільки ст. 286 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів, як передбачено частиною 1 статті 295 КАС України), а тому строк, протягом якого особа, відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, вправі вимагати поновлення строку апеляційного оскарження у зв'язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати 10 днів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27 лютого 2019 року по справі № 500/6596/17, від 17 квітня 2019 року по справі № 522/17819/17.
Отже, з урахуванням наведеного, та того, що копію рішення суду першої інстанції було отримано апелянтом 28 липня 2022 року, що не заперечується останнім.
Проте, апеляційну скаргу подано до суду 04 січня 2023 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідач вказує на те, що апеляційна скарга вперше подана в межах строку.
Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на вказані вище положення КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2022 року в зв'язку з несплатою судового збору. Вказаним судовим рішенням було надано апелянту десятиденний строк для усунення недоліків. У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 20 вересня 2022 року повернув вперше подану апеляційну скаргу. Таким чином, відповідач мав достатній встановлений законодавством строк для усунення недоліків.
Водночас суд вважає необґрунтованими доводи апелянта про відсутність фінансування, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вчинення апелянтом дій по сплаті судового збору.
Суд звертає увагу, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збора є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі № 500/2544/19.
Окрім іншого, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку про необґрунтованість заяви апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 118, 169, 295-298, 325, 328 КАС України, колегія суддів,
У задоволенні заяви Чернігівської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан