Справа № 161/17692/22
Провадження № 3/161/459/23
31 січня 2023 року суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Кирилюк В.Ф., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого слюсарем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
- за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , 11.12.2022 року о 22 год. 20 хв., по вул. Загородня в м. Луцьку керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061», д.н.з. і НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку за допомогою приладу «ALCOTEST 7510», результат 1.14%, чим порушив вимоги, передбачені п.2.9 (а) ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав. Суду вказав також, що посвідчення водія не отримував.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ№104516 від 11.12.2022 року, результатом приладу «ALCOTEST 7510», актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів,рапортом та іншими матеріалами справи.
Жодних сумнівів у об'єктивності матеріалів справи про адміністративні правопорушення чи проходження огляду на стан сп'яніння, у суду немає.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, його підвищену суспільну небезпеку, особу правопорушника, ступінь його вини. Обставиною, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до пункту 1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста - машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Враховуючи норми ПДР України, особа, яка керує транспортним засобом і не має посвідчення водія відповідної категорії, не є водієм в розумінні пункту 1.10 ПДР України.
Згідно з довідкою виданою ДПП УПП у Волинській області, що в базі даних ІТС ІПНП ОСОБА_1 посвідчення водія не видавалось.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи дані обставини, суддя вважає, що до ОСОБА_1 не може бути застосовано такий вид адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно з ст.40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 34, 35, 40-1, 251, 280, 283, 284, 287 КУпАП, на підставі ч.1 ст.130 КУпАП, суддя,
Визнати винним ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавленням права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість грн..80 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Ф. Кирилюк