Справа № 159/3033/22
Провадження № 2/159/130/23
25 січня 2023 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
у складі: головуючого судді Чалого А.В.
за участю секретаря Ворожко А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів,-
В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 , в якому просить позбавити його батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення з нього аліментів у розмірі 2000 грн. на дитину по досягненні повноліття.
В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що 17.07.2013 року був укладений шлюб з громадянином ОСОБА_3 . За час шлюбу у нас народилась дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до рішення Ковельського міськрайонного суду від 25 вересня 2017 року шлюб між нею та гр. ОСОБА_3 було розірвано. Батько дитини - ОСОБА_3 протягом 7 років жодного разу не поцікавився де перебуває дитина, який її психологічний чи фізичний стан, не допомагає їй фінансово та морально, аліменти не сплачує. За інформацією родичів, батько перебуває в Російській Федерації, має іншу сім'ю.
На підставі вище викладеного, позивачка просила суд позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно своєї дочки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути в її користь аліменти на утримання дочки в розмірі 2000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 10.10.2022.
10.10.2022 в підготовче судове засідання відкладено до 14.11.2022 у зв'язку з зайнятістю головуючого судді в іншому провадженні.
14.11.2022 ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
13.12.2022 судове засідання не відбулося у зв'язку з відсутністю в приміщенні Ковельського міськрайонного суду Волинської області електропостачання.
Позивачка в судове засідання не з?явилася, звернулася до суду з заявою в якій просить справу розглядати у її відсутності, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи без його участі та відзив на позовну заяви суду не надав.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11.03.2016 Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.09.2017, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано.
З довідки про склад сім'ї, яка видана 29.07.2022 №943 Колодяженською сільською радою Ковельського району Волинської області, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .Згідно Акту обстеження умов проживання від 01.08.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що за даною адресою проживає ОСОБА_1 та її неповнолітні діти: ОСОБА_10 , 2009 року народження, ОСОБА_11 , 2012 року народження, ОСОБА_12 , 2015 року народження, ОСОБА_13 , 2018 року народження, ОСОБА_14 , 2020 року народження, ОСОБА_15 , 2022 року народження. Санітарно-гігієнічні умови задовільні, продуктами харчування, речами особистої гігієни, дитячим одягом, взуттям діти забезпечені. Для дітей виділені окремі кімнати, де облаштовані спальні місця.
Відповідно до довідки Колодяженського ліцею Колодяженської сільської ради Ковельського району Волинської області від 27.07.2022 №9, батько учениці ОСОБА_2 , її батько, ОСОБА_3 , участі у загальношкільних зборах і заходах участі не брав.
Висновком органу опіки та піклування при Колодяженської сільської ради від 03.08.2022 № 831/18/2-22 встановлено доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно з ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини є підставою для позбавлення судом їх батьківських прав.
Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року за №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таким чином, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, а також враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 заперечень на позов та доказів на їх підтвердження суду не надав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, покладених на нього ст. 150 Сімейного кодексу України, відносно малолітньої дитини.
Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Згідно з ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України передбачає, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Довідкою Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 03.08.2022 №62566/8 підтверджується факт неотримання аліментів ОСОБА_1 з ОСОБА_3 на утримання доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з лютого 2022 по липень 2022.
Згідно з ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.
На момент ухвалення судом рішення доньці ОСОБА_2 виповнилося 7 років. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» 50% прожиткового мінімуму на дітей віком від 6 до 18 років з 1січня 2023 року становить 1416,50 грн.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Таким чином, позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки, не позбавляє його обов'язку утримувати дитину, враховуючи, що відповідач добровільно не надає кошти на утримання дитини, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.08.2022 і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1984 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі розмірі 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.08.2022 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави судовий збір у розмірі 1984 (тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 03.02.2023.
Головуючий:А. В. ЧАЛИЙ