П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 січня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/14943/21
Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
секретар - Цибульська Ю.М.,
за участю: представника апелянта - Бєлкіної Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року по справі № 420/14943/21 за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія" до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення від 25 травня 2021 року №ІУ122210322634 та зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2021 року Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія" звернувся із вищевказаним адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 25.05.2021 № ІУ 122210322634 про відмову у видачі сертифіката на об'єкт “Будівництво багатоквартирного житлового будинку секція 2,3 за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, провулок Руанський, 1”,
- зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України видати позивачу сертифікат на об'єкт “Будівництво багатоквартирного житлового будинку секція 2,3 за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, провулок Руанський, 1” та внести відомості про видачу сертифікату на об'єкт “Будівництво багатоквартирного житлового будинку секція 2,3 за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, провулок Руанський, 1” до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 22.03.2021 позивач звернувся до сервісу державних послуг через портал Дія із заявою про видачу сертифікату про готовність об'єкту до експлуатації.
Однак, 25.01.2021 за результатами розгляду поданої заяви ДАБІ України прийнято рішення про відмову у видачі сертифікату на об'єкт “Будівництво багатоквартирного житлового будинку секція 2,3 за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, провулок Руанський, 1”. Підставою для відмови стало не надання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифікату.
Позивач звертає увагу, що зауважень до форми і змісту поданих документів у відповідача на момент їх прийняття не було, а тому - не погоджується з прийнятим рішення про відмову.
Так, підставою для оскаржуваного рішення стало не надання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифікату, однак позивач зазначає, що підставою для відмови у видачі сертифікату через неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифікату, може бути неподання документів, які обов'язково мають бути подані. При цьому, відповідачем, в оскаржуваному рішенні не наведено, яких саме документів позивачем надано не було.
16.07.2021 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про введення об'єкту до експлуатації, однак жодного рішення протягом встановлених законом 10 днів не надходило, та станом на дату звернення до суду відповіді на заяву або рішення на адресу позивача не надходило.
Отже, на думку позивача, не виправдана та без об'єктивних причин затримка відповідачем у розгляді заяви про прийняття об'єкта в експлуатацію та видачу сертифікату порушує право позивача на використання збудованого об'єкту, а тому допущені дії відповідача є протиправними.
Також позивач зазначив, що оскільки відповідачем не зазначено наявність підстав для відмови у видачі сертифікату, об'єкт з березня 2020 року не введений в експлуатацію при тому, що його будівництво завершене, доказів, які б підтверджували зворотне не надано, тому, на думку позивача, є всі підстави для належного захисту його права шляхом зобов'язати відповідача прийняти в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт, видати і зареєструвати сертифікат.
Відповідач - Державна інспекція архітектури та містобудування України проти задоволення позову заперечувала, надала до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що у відповідності до пункту 2 постанови Кабінета Міністрів України від 13.03.2020 № 218 “Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов КМУ” постановлено утворити ДССМ як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується КМУ через Міністра розвитку громад та територій. Одночасно із цим, відповідно до п. 1 постанови КМУ № 218 постановлено ліквідувати ДАБІ, та відповідно до абз. 2 п. 4 Постанови № 218 ДАБІ продовжує здійснювати повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворенням ДССМ.
Однак, представник відповідача зазначає, що у вказаній постанові відсутні положення про те, що повноваження та функції ДАБІ передаються до ДССМ. Таким чином, можна дійти висновку, що ДССМ утворена шляхом утворення нового органу влади та згідно з даними ЄДРПОУ не є правонаступником юридичних осіб публічного або приватного права.
Також, представник зазначає, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінета Міністрів України № 960 від 15.09.2021 “Питання Державної інспекції архітектури та містобудування” постановлено погодитись з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Стосовно скасування наказу про відмову у видачі сертифікату, представник зазначає, що позивачу, з метою отримання сертифікату, необхідно звернутись до Державної інспекції архітектури та містобудування України із заявою про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації та документ або інформація про внесення плати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 13 жовтня 2022 року визнав протиправним та скасував рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 25.05.2021 № ІУ 122210322634 про відмову у видачі сертифіката на об'єкт “Будівництво багатоквартирного житлового будинку секція 2,3 за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, провулок Руанський, 1”.
Зобов'язав Державну інспекцію архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) повторно розглянути подану заяву Обслуговуючого кооперативу “Житлово - будівельний кооператив “Південна будівельна компанія”(код ЄДРПОУ 34396969, місцезнаходження: 67562, Одеська обл., Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Вишнева, 2) щодо видачі сертифікату на об'єкт “Будівництво багатоквартирного житлового будинку секція 2,3 за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, провулок Руанський, 1” з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Державна інспекція архітектури та містобудування України подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції проігнорував факт відсутності порушення прав позивача з боку ДІАМ, як наслідок порушив норми статей 2, 5 КАС України;
- суд першої інстанції не в достатньому обсязі дослідив обставини справи, а тому прийшов до хибного висновку, що при розгляді документів, поданих позивачем орган держархбудконтролю повинен був додатково роз'яснювати підстави для надання відмови у видачі сертифікату, адже законодавчо чітко зазначено, які саме документи мають подаватись для отримання сертифіката, а саме заява про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 461 та акт готовності об'єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку;
- суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин в межах даної справи положення містобудівного законодавства, які до таких не відносяться, а саме положень п.10, п.17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461;
- суд першої інстанції зобов'язуючи апелянта повторно розглянути заяву позивача від 22.03.2021 не врахував, що цю заяву було подано за допомогою електронної системи до іншого органу, водночас у ДІАМ відсутні правові підстави, законодавче врегулювання, а в електронній системі відсутні технічні можливості здійснити будь-які дії без відповідного звернення замовника.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі № 504/442/20 від 07.08.2020 позов Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Південна будівельна компанія” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Центру надання адміністративних послуг Лиманської районної державної адміністрації в Одеській області про визнання права власності на збудований об'єкт нерухомості - задоволено.
Визнано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно у вигляді багатоквартирного житлового будинку (секція 2,3) за Обслуговуючим кооперативом “Житлово-будівельний кооператив “Південна будівельна компанія” (вул.Вишнева, 2, напівпідвал 43, с.Крижанівка, Лиманський район, Одеська область 67562, код ЄДРПОУ 34396969), який розташований за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, провулок Руанський, 1, загальною площею 3 491,2 кв.м, з яких загальна площа житлових приміщень 2 585,9 кв.м та житлова 1 139,8 кв.м, загальна площа нежитлових приміщень 539,0 кв.м, згідно технічного паспорту від 03.05.2020 р.
Відповідно до відмітки на копії рішення суду, рішення суду по справі № 504/442/20 набрало законної сили 07.09.2020.
22.03.2021 ОК “ЖБК “Південна будівельна компанія” звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області із заявою про видачу сертифіката, яка була зареєстрована за № 40-30/2203-66.
Однак, 25.05.2021 № ІУ122210322634 від ДАБІ України надійшла відмова у видачі сертифікату, відповідно до якої за результатами розгляду заяви ОК “ЖБК “Південна будівельна компанія” від 22.03.2021 за № 40-30/2203-66 встановлено: не подання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, а саме: замовником не подано відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 необхідні документи (а.с.12).
16.07.2021 ОК “ЖБК “Південна будівельна компанія” повторно звернувся до Департаменту ДАБІ в Одеській області за отриманням послуги “реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації”, подавши такі документи:
Заява на отримання адміністративної послуги
Один примірник декларації: щодо об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою, наведеного у додатку 2 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461
Документ, що посвідчує особу
Документ, що підтверджує повноваження особи
РНОКПП (а.с.26).
Однак, відповіді на подану заяву позивач, не отримав.
09.06.2020 було складено висновок експерта № 31/20, а саме: судова будівельно-технічна експертиза виконана за заявою Голови ОК “ЖБК “Південна будівельна компанія” для подання до Комінтернівського районного суду Одеської області по цивільній справі № 504/442/20 (а.с.13-20), та судом досліджено звіт про проведення технічного обстеження, що проводився з метою визначення можливості або неможливості безпечної експлуатації будівництва (а.с.21-25).
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення не містить мотивації відмови, отже не відповідає вимогам Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, а тому позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення ДАБІ України від 25.05.2021 № ІУ 122210322634 про відмову у видачі сертифіката на об'єкт “Будівництво багатоквартирного житлового будинку секція 2,3 за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, провулок Руанський, 1”, є правомірними та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДАБІ України видати сертифікат на об'єкт “Будівництво багатоквартирного житлового будинку секція 2,3 за адресою: АДРЕСА_1 ” та внести відомості про видачу сертифікату на об'єкт “Будівництво багатоквартирного житлового будинку секція 2,3 за адресою: АДРЕСА_1 ” до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, суд першої інстанції зазначив, що вказані позовні вимоги є передчасними та не належать задоволенню.
Однак, з метою належного захисту прав позивача, керуючись приписами статті 9 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності виходу за межі позовних вимог та зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України повторно розглянути подану заяву ОК “ЖБК “Південна будівельна компанія” щодо видачі сертифікату на об'єкт “Будівництво багатоквартирного житлового будинку секція 2,3 за адресою: АДРЕСА_1 ” з урахуванням висновків суду.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вказані правовідносини, які виникли між сторонами регламентуються Законом України від 17.02.2011 № 3038-VІ “Про регулювання містобудівної діяльності” (далі Закон України № 3038-VІ), відповідно до преамбули якого цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, Порядком Кабінета Міністрів України № 461 на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно із частинами 2, 4, 7 статті 39 Закону України № 3038-VІ, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо після видачі дозволу на виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, в акті готовності об'єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою акта та заявою цих осіб їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в акті готовності об'єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права відмовляти у видачі сертифіката з підстави різного найменування зазначених осіб у дозволі на виконання будівельних робіт та в акті готовності об'єкта до експлуатації і в заяві про видачу сертифіката.
Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.
Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).
Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:
1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
3) невідповідність об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо доступності об'єкта для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
4) невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.
Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.
Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі сертифіката), або оскаржено до суду.
Згідно з пунктами 23-28 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.
Сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку (п.23).
Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку (п.24).
Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об'єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з'ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об'єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил на основі чек-листа за формою згідно з додатком 9-1 до цього Порядку, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.
Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, орган державного архітектурно-будівельного контролю здійснює огляд об'єкта.
Під час такого огляду, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю з'ясовує наявність виконавчої документації в обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, та матеріалів технічної інвентаризації згідно з додатком 9-1 до цього Порядку, а також здійснює фото- та відео фіксацію (п.25).
Згідно із пунктом 26 цього Порядку , у разі потреби під час розгляду питань, пов'язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об'єкта будівництва. Неподання таких висновків у встановлений строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі. Сертифікат виготовляється в одному примірнику та видається замовнику (уповноваженій ним особі), який повинен зберігати його протягом всього періоду експлуатації об'єкта.
Також орган державного архітектурно-будівельного контролю забезпечує розміщення сертифіката в електронному кабінеті користувача Єдиного державного веб-порталу електронних послуг та надсилає на адресу електронної пошти замовника будівництва скановані копії виготовленого сертифіката не пізніше одного робочого дня з дати його виготовлення.
Підставою для відмови у видачі сертифіката є:
- неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
- виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
- невідповідність об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.
У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю надсилає замовнику (уповноваженій ним особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови за формою згідно з додатком 11 до цього Порядку. Зазначене кореспондується із частиною 7 статті 39 Закону № 3038.
Рішення про відмову у видачі сертифіката оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю протягом одного робочого дня після його прийняття.
Пунктом 27 Порядку № 461 унормовано, що після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката, замовник може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для видачі сертифіката.
Згідно із пунктом 28 Порядку № 461 рішення про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто у порядку адміністративного оскарження Мінрегіоном або оскаржено до суду.
Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що 22.03.2021 № 40-30/2203-66 ОК “ЖБК “Південна будівельна компанія” звернувся до Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області із заявою про видачу сертифіката.
Проте, 25.05.2021 № ІУ122210322634 від ДАБІ України надійшла відмова у видачі сертифікату, відповідно до якої за результатами розгляду заяви ОК “ЖБК “Південна будівельна компанія” від 22.03.2021 встановлено: не подання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, а саме: замовником не подано відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 13.04.2011 № 461 необхідні документи (а.с.12).
Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції виходив із того, що рішення про відмову у видачі сертифікату має містити обґрунтування причин відмови, а в оскаржуваному рішенні ДАБІ України зазначено: не подання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, а саме: замовником не подано відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 необхідні документи,
Тобто суд першої інстанції дійшов висновку, що в оскаржуваному рішенні відповідачем лише процитовано норму закону, що не є належним обґрунтуванням.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції та додатково зазначає про таке.
Так, за своєю правовою природою рішення ДАБІ України є актом індивідуальної дії. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Апеляційний суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні про відмову у видачі сертифікату підставою для відмови зазначено неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифікату .
Тобто, викладена загальна правова норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для видачі сертифікату, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем документи не були враховані.
Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що тільки зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови у видачі сертифікату, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають видачі сертифікату, з урахуванням відсутності таких документів. Обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано позивачем.
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги той факт, що позивачем подавалися документи для отримання сертифікату, проте, відповідач приймаючи оскаржуване рішення не надав їм оцінку, а лише зазначив про неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката.
Однак, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності необхідного переліку документів, свідчить про протиправність такого рішення.
Вживання відповідачем загального посилання на не подання позивачем документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифікату, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія" бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком.
Відтак, невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
З огляду на неконкретність вимог суб'єкта владних повноважень про надання документів рішення про відмову у видачі сертифікату не відповідає критерію обґрунтованості.
Наведене дає підстави для висновку, що оскаржуване рішення не містить мотивації відмови, а тому суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення ДАБІ України від 25.05.2021 № ІУ 122210322634 про відмову у видачі сертифіката на об'єкт “Будівництво багатоквартирного житлового будинку секція 2,3 за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, провулок Руанський, 1”, є правомірними та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ДАБІ України видати сертифікат на об'єкт “Будівництво багатоквартирного житлового будинку секція 2,3 за адресою: АДРЕСА_1 ” та внести відомості про видачу сертифікату на об'єкт “Будівництво багатоквартирного житлового будинку секція 2,3 за адресою: АДРЕСА_1 ” до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, колегія суддів зазначає, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому відповідно до частини 1 статті 308 КАС України апеляційний суд не дає правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Водночас, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта, що суд першої інстанції проігнорував факт відсутності порушення прав позивача з боку ДІАМ, як наслідок порушив норми статей 2, 5 КАС України, з огляду на те, що у спірних правовідносинах позивач мав легітимні очікування на отримання сертифіката, оскільки, як зазначено у позові затримка відповідачем у розгляді заяви про прийняття об'єкта в експлуатацію та видачу сертифікату порушує право позивача на використання збудованого об'єкту.
Так, у постанові від 20.10.2020 у справі № 826/3694/16 Верховний Суд підкреслив, що складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.
У сталій практиці ЄСПЛ принцип легітимних очікувань пов'язаний з розширеним тлумаченням поняття «майно». Зокрема, ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначає, що поняття «майно» має автономне значення, яке є незалежним від офіційної класифікації у національному законодавстві і не обмежується правом власності на фізичні товари; деякі інші права та інтереси, які складають активи, також можуть розглядатися як «права на майно», і таким чином, як «майно»; питання, яке необхідно розглянути в кожному випадку, полягає в тому, чи обставини справи, якщо їх розглядати в цілому, надавали заявникові право власності на матеріально-правові інтереси, захищені статтею 1 Першого протоколу
Поняття «майно» (possessions) може означати «існуюче майно» (existing possessions) або активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення 151 ЄСПЛ у справах: «Pressos Compania Naviera S.A. and Others v. Belgium», п. 31, заява № 17849/91 [14]).
У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об'єктами права власності можуть бути у тому числі «легітимні очікування» та «майнові права». Концепція «майна» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві; певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 1522/16455/12). В Окремій думці на ухвалу Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 826/2195/16 розкрито поняття легітимних очікувань в публічно-правових відносинах у практичній площині. Зокрема, зазначається, що принцип легітимних (законних) очікувань виражає, зокрема, позицію, що органи публічної влади повинні не лише дотримуватися приписів актів законодавства, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Тобто, якщо суб'єкт владних повноважень створив для осіб обґрунтовані підстави сподіватися на отримання певних прав понад ті, що гарантуються у відповідності до принципів справедливості і природного права, відповідні особи вважаються такими, які мають легітимні (законні) очікування, що підлягають захисту. Такий підхід забезпечує особам, на яких поширюється дія рішень органів публічної влади, можливість завбачливо вибудувати свою поведінку та очікувати настання відповідних наслідків .
Щодо доводів апелянта проте, що саме ДІАМ не порушувало права позивача, оскільки із заявою про видачу сертифіката він звертався до ДАБІ, і саме ДАБІ йому відмовлено, колегія суддів зазначає про таке.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі. Аналогічну правову позицію висловив ВП ВС 08.12.2021 № 9901/348/19 та ВС у постановах від 13.03.2019 (справа № 524/4478/17) та від 20.02.2019 (справа № 826/16659/15).
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного СВП (суб'єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Аналогічну правову позицію висловив ВС у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.
Згідно з п.51 рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 року у справі «Чуйкіна проти України» (Chuykina v. Ukraine) (заява № 28924/04) ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу. У цій справі Суд також зазначив, що «інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих».
Однак, з метою належного захисту прав позивача, керуючись приписами ст. 9 КАС України, суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку щодо необхідності виходу за межі позовних вимог та зобов'язання Державну інспекцію архітектури та містобудування України повторно розглянути подану заяву ОК “ЖБК “Південна будівельна компанія” щодо видачі сертифікату на об'єкт “Будівництво багатоквартирного житлового будинку секція 2,3 за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, провулок Руанський, 1” з урахуванням висновків суду.
Оскільки відповідно до п.п 15-1, 15-3 п. 4 Положення ДІАМ, відповідно до покладених на неї завдань ДІАМ реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, здійснює внесення змін до них, а також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення; приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта або відмовляє в їх видачі, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію).
Отже, з урахуванням того, що Державна інспекція архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) є правонаступником функціональних прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 3471912, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26), колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо помилковості обраного способу захисту.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Ураховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку, що необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін не має, оскільки апеляційним судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія" є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року по справі № 420/14943/21 - залишити без змін .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 08 лютого 2023 року.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І.
Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.