Справа № 420/650/23
07 лютого 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Дробченко К.С., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовського, 37; код ЄДРПОУ 43315529), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови від 26.12.2022 року №66336188, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовського, 37; код ЄДРПОУ 43315529), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови від 26.12.2022 року №66336188,.
Ухвалою від 17.01.2023р. Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху.
На виконання ухвали 23.01.2023р. (вх. № ЕП/2030/23) позивач надав до суду заяву про усунення недоліків, чим усунув зазначені судом недоліки.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами з урахуванням ст. 287 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.01.2023 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла постанова з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 26.12.2022 року ВП №66336188 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. Позивач не погоджується із даною постановою, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відповідно до наявної в матеріалах справи довідки, відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 30.01.2023р.
Від третьої особи, письмових пояснень до суду не надходило.
В судове засідання 07.02.2023 року сторони по справі не з'явились, сповіщались належним чином та завчасно про дату, час та місце судового засідання, жодних клопотань про перенесення судового засідання на іншу дату або розгляд справи без участі сторін до суду не надходили.
Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).
За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Одеському окружному адміністративному суду та можливість її розгляду в порядку письмового провадження.
17.02.2021р. рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/9201/20 було визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в Одеській області від 03.08.2020р. у перерахунку страхового стажу ОСОБА_1 . Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, починаючи з 21.12.2011р., із урахуванням висновків суду. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Одеській області щодо встановлення ОСОБА_1 надбавки на неповнолітніх дітей, у розмірі 150 грн. на кожну дитину з 2015р. Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області встановити ОСОБА_1 надбавку на неповнолітніх дітей у розмірі 150 грн. на кожну дитину, починаючи з 25.08.2015р., нарахувати і виплатити недоотримані суми надбавки з 25.08.2015р., із урахуванням здійснених виплат.
Як вбачається з позовної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі №420/9201/20, ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, починаючи з 21.12.2011 року, що підтверджується рішенням №951060843337 від 27.05.2021 року.
Таким чином, визначені рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі №420/9201/20 зобов'язання виконані в порядку встановленому чинним законодавством та в межах повноважень покладених на Головне управління.
25.08.2021 року Головному управлінню надійшла постанова відповідача від 16.08.2021 року про відкриття виконавчого провадження ВП№66336188 за виконавчим листом №420/9201/50 виданим 27.05.2021 року, на виконання якої заявником відповідачу надано довідку про здійснення нарахувань на виконання рішення суду від 01.09.2021 року №1500-0305-5/107979 з інформацією щодо виконання рішення суду.
Однак, постановою відповідача від 18.10.2021 року ВП №66336188 за невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі №9201/20 на Головне управління накладено штраф у розмірі 5100,00 грн., проте постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 року по справі №420/20760/21 визнано протиправною та скасовано постанову Відділу Примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.10.2021 року №66336188 про накладення штрафу.
Так, на лист відповідача від 01.11.2022 року №17827 заявником надіслано детальнішу інформацію від 11.11.2022 року №1500-1605-5/118581 щодо виконання рішення суду та надано відповідні докази, однак постановою від 26.12.2022 року №66336188 на Головне управління знову накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі №420/9201/20.
Надаючи правову оцінку діям (рішенню) відповідача щодо накладення на пенсійний орган штрафу, суд апеляційної інстанції зазначає, що судовим рішенням від 17.02.2021р. у справі №420/9201/20, яке набрало законної сили, зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 (третій особі) пенсії по інвалідності, починаючи з 21.12.2011р., із урахуванням висновків суду.
Зокрема, у вказаному судовому рішенні, суд дійшов висновку про те, що станом на 01.08.2020р. пенсія ОСОБА_1 обчислена із урахуванням страхового стажу 35 років 10 місяців, у тому числі додатковому стажі 17 років 2 місяці (стаж враховано до 31.10.2011р.).
Відповідно до протоколу УПФУ у Київському районі від 26.12.2011р. за №21864, ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності (інвалід по зору ІІІ групи) у розмірі 50% від розміру пенсії за віком.
На зворотному аркуші вказаного протоколу УПФУ у Київському районі міститься розрахунок стажу позивача, врахованого при призначенні пенсії, з якого вбачається що пенсійним органом фактично не було зараховано безперервного трудового стажу позивача, який зберігався у період з 18.07.1991р. до 26.06.1992р.
Так, при призначенні 3-й особі пенсії обчислено страховий стаж із урахуванням наступних періодів: з 01.09.1984р. по 04.07.1987р. (навчання); з 17.09.1987р. по 18.07.1991р.; з 26.06.1992р. по 31.08.1994р.; з 01.03.2005р. по 18.07.2005р.; з 21.11.2005р. по 30.11.2008р.; з 01.10.2009р. по 31.10.2009р.; з 01.01.2010р. по 31.10.2011р.
Як було встановлено судом по справі №420/9201/20, при призначенні пенсії пенсійним органом не було враховано п.6 "Правил обрахування безперервного трудового стажу робітників та службовців при призначенні допомоги з державного соціального страхування" (затв. постановою Ради Міністрів СРСР від 13.04.1973р. №252), згідно із яким, безперервний трудовий стаж зберігається незалежно від тривалості перерви у роботі при прийнятті на роботу після звільнення за власним бажанням у зв'язку із переведенням чоловіка на роботу до іншої місцевості, та безпідставно не зараховано до страхового стажу період з 18.07.1991р. до 26.06.1992р.
Враховуючи наведене, оскільки пенсійним органом при призначенні пенсії було враховано страховий стаж ОСОБА_1 - 19 років 5 місяців та безпідставно не враховано до її страхового стажу період з 18.07.1991р. до 26.06.1992р., суд зазначив про те, що загальний розмір її страхового стажу буде більшим 20 років.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 є особою із інвалідністю III групи, розмір її страхового стажу на час призначення пенсії є більшим 20 років, то остання має право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.ст.27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV.
Судом по справі №420/9201/20 також було встановлено, що ОСОБА_1 станом на час призначення пенсії (26.12.2011р.) була працевлаштована у ТОВ "Геоконсалтінг", звідки звільнилась 25.08.2015р. Відтак, із урахуванням встановлених обставин та приписів ч.2 ст.33 Закону №1058-IV, остання з 25.08.2015р. набула право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.ст.27 і 28 цього Закону.
Враховуючи встановлені по справі №420/9201/20 обставини, оскільки ОСОБА_1 невірно обчислено страховий стаж при призначенні пенсії у 21.12.2011р., який становить більше 20 років, та того, що вона 25.08.2015р. набула право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої згідно зі ст.ст.27,28 Закону №1058-IV, суд дійшов висновку про те, що ГУ ПФУ в Одеській області належить здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, починаючи з 21.12.2011р. з урахуванням вірно обчисленого стажу та з 25.08.2015р. здійснити перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.ст.27 і 28 цього Закону.
Так, за змістом ст.33 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100% пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90% пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50% пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.ст.27 і 28 цього Закону.
Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого у ст.26 Закону №1058-IV, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.ст.27,28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абз.1 ч.1 ст.28 цього Закону.
Частиною 1 ст.27 Закону №1058-IV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до ст.40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст.25 цього Закону.
Як передбачено ч.ч.1,2 ст.28 Закону № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 Закону №1058-IV, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абз.1 цієї частини.
Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Згідно з ч.2 ст.40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті даної справи варто зазначити про те, що особа з інвалідністю III групи має право на 50% розміру пенсії за віком, яка обчислюється із урахуванням коефіцієнту страхового стажу помноженого на заробітну плату, що розрахована відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058-IV.
Ухвалюючи рішення від 17.02.2021р. у справі №420/9201/20 судом фактично встановлювалося зобов'язання відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, починаючи з 21.12.2011р. з урахуванням вірно обчисленого стажу та з 25.08.2015р. здійснити перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.ст.27,28 Закону №1058-IV. При цьому, судом не досліджувалось питання порядку обчислення і виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .
На підтвердження своїх дій в частині перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності ГУ ПФУ в Одеській області на лист відповідача від 01.11.2022 року №17827 заявником надіслано детальнішу інформацію від 11.11.2022 року №1500-1605-5/118581 щодо виконання рішення суду та надано відповідні докази, однак постановою від 26.12.2022 року №66336188 на Головне управління знову накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі №420/9201/20.
Отже, ГУ ПФУ в Одеській області проведено в межах наданих повноважень комплекс заходів для виконання судового рішення у справі №420/9201/20, який визначений судом як спосіб захисту порушених прав третьої особи - ОСОБА_1 в межах спірних правовідносин (обчислення її страхового стажу при призначенні пенсії та встановлення їй надбавки на неповнолітніх дітей).
Відповідач, у даній справі, фактично викладає незгоду з проведеним розрахунком пенсії.
Під час вирішення питання про накладення штрафу, відповідач, відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, повинен діяти обґрунтовано, тобто із урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Також, з метою захисту інтересів "стягувача" державний виконавець наділений повноваженнями проводити перевірку виконання боржником рішень, що підлягають виконання відповідно до цього Закону, зокрема, одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб та інших учасників виконавчого провадження пояснення, довідки та іншу інформацію необхідну для проведення виконавчих дій (п.п.1,3 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII).
Тобто, державний виконавець був зобов'язаний та мав провести перевірку виконання судового рішення "боржником", оскільки підставою для накладення відповідного штрафу є саме невиконання рішення без поважних причин.
У свою чергу, відповідачем до суду не було надано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що старший державний виконавець, після надходження вказаного вище листа ГУ ПФУ в Одеській області від 11.11.2022р. №1500-1605-5/118581, витребував від нього відповідні пояснення, довідки або ж розрахунок, які необхідні для перевірки виконання ним судового рішення.
Будь-яких заходів щодо оцінки виконання рішення суду відповідачем не вжито.
Аналізуючи наведене правове регулювання у контексті встановлених обставин справи, колегія суддів доходить висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови, відповідач обмежився лише формальним посиланням на мотивувальну частину судового рішення у справі №420/9201/20, без врахування положень ст.ст.18 та 63 Закону №1404-VIII (щодо обов'язку державного виконавця перевірити повне виконання рішення) та дотримання ч.2 ст.2 КАС України, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовського, 37; код ЄДРПОУ 43315529), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови від 26.12.2022 року №66336188 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2023 р.
Суддя О.М. Тарасишина
.