08 лютого 2023 р. № 400/5951/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Новоодеської міської ради, вул. Центральна, 208,Нова Одеса,Новоодеський район, Миколаївська область,56602,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Новоодеської міської ради про визнання протиправною бездіяльність і дії щодо не затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність, зобов'язання прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передати вказану земельну ділянку у приватну власність.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки не розглянув його клопотання на пленарному засіданні та не прийняв рішення відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України та не передав земельну ділянку у власність.
Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки всі звернення позивача були розглянуті на пленарному засіданні, але при голосуванні рішення про затвердження проекту землеустрою позивачу не набрало необхідну кількість голосів, тому рішення не було прийнято.
Справа слухається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
25.06.2021 Новоодеська міська рада прийняла рішення № 33 про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства.
27.10.2021, 04.11.2021, 30.12.2021, 30.12.2021, 12.01.22 позивач звертався до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу вказаної земельної ділянки у приватну власність.
У відзиві відповідач зазначив, що заяви позивача розглядалась на сесії, але рішення про затвердження проекту землеустрою не набрали необхідну кількість голосів депутатів міської ради.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 ЗК України.
Відповідно до ч.8-11 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.1 ст.122 ЗК України).
Згідно ч.7-10 ст186 ЗК України органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.
Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:
-додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій";
-надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;
проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.
Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.
Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним Кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови щодо у погодженні або затвердженні документації із землеустрою.
Крім того, виходячи з аналізу статті 118 ЗК України, вбачається, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:
- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
- розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.
Таким чином, рішення про затвердження проекту землеустрою або про відмову в його затвердженні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення ради.
Відповідач доказів того, що клопотання позивача було розглянуто на сесії ради по суті: або задоволено, або відмовлено у затвердженні проекту землеустрою суду не надав.
В межах даного адміністративного спору позивач звернувся до відповідача з клопотання про затвердження проекту землеустрою, за наслідками розгляду якого суб'єкт владних повноважень мав би прийняти управлінське рішення, в той час, як останній допустив протиправну бездіяльність -не розглянув клопотання позивача та не прийняв будь-якого рішення( ні позитивного, ні негативного) .
Відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його затвердженні у формі рішення, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом. Посилання відповідача на те, що заяви позивача розглядались на сесії, але рішення не набрало необхідної кількості голосів свідчить про те, що депутати міської ради не належним чином виконують свої повноваження та самоусунулись від їх виконання.
Таким чином, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним Кодексом України та іншими нормами законодавства, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданого позивачем клопотання. Аналогічна позиція висловлена у постанові ВС від 23.12.2021 по справі № 480/4737/19.
Позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність і дії щодо не затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність підлягає задоволенню без викладання іх в альтернативній формі, а саме суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Новоодеської міської ради щодо нерозгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність.
Позовні вимоги в частині зобов'язання прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу вказаної земельної ділянки у приватну власність задоволенню не підлягають з огляду на таке:
Законом України № 2145-ІХ від 24.03.2022, який набрав чинності 07.04.2022 та Законом України № 2698 від 19.10.2022 , який набрав чинності 19.11.2022 розділ Х внесені зміни до Перехідних положень Земельного Кодексу України, який доповнено пп.5 п.27 відповідно до якого передбачено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:
- безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.
Указом Президента України введено воєнний стан в України з 24.02.2022, який затверджено Законом України № 2102 від 24.02.2022.
Указом Президента України від 17.05.2022 продовжено дію воєнного часу до 23.08.2022, який затверджено Законом України №2263 від 22.05.2022.
Законом України №2738 від 16.11.2022 затверджено Указ Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, яким продовжено дію воєнного стану в Україні з 21.11.2022 строком на 90 діб.
Відтак, в Україні триває воєнний час під, час дії якого Земельним Кодексом України забороняється безоплатна передача земель у приватну власність, що є наслідком затвердження проекту землеустрою.
Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність задоволенню не підлягають.
Позивач не позбавлений право звернутись із відповідною заявою до відповідача після закінчення або скасування воєнного стану в Україні.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду, що заяви позивача були розглянуті відповідно до вимог чинного законодавства, тому позов належить задовольнити частково.
Судовий збір відповідно до ст.139 КАС України підлягає поверненню позивачу частково в сумі 496,20грн. з урахуванням задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Новоодеської міської ради (вул. Центральна, 208,Нова Одеса,Новоодеський район, Миколаївська область,56602 35433613) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Новоодеської міської ради щодо нерозгляду заяви ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність.
3.В решті позову відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новоодеської міської ради (вул. Центральна, 208,Нова Одеса,Новоодеський район, Миколаївська область,56602 35433613) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 )судовий збір в сумі 496,20 грн.(чотириста дев'яносто шість грн.,20коп), сплачений квитанцією №259 від 01.02.2022.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко