справа № 380/658/23
провадження № П/380/665/23
08 лютого 2023 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача від 03 лютого 2023 року про визнання причин пропуску строку звернення з позовом до суду поважними та поновлення його, а також питання про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у справі № 380/658/23 за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди в розмірі 4457,23 грн,-
Департамент патрульної поліції звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) завдану шкоду у розмірі 4457,23 грн.
Ухвалою судді від 13 січня 2023 року позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулася із позовною заявою встановлено в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду:
- належним чином засвідченої копії претензії разом з доказами її надіслання на адресу відповідачки;
- доказу надіслання відповідачці рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі, який становить 2684,00 грн.
- заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали судді від 13 січня 2023 року про залишення позовної заяви без руху представник позивача 03 лютого 2023 року (вх. № 2265ел) подала до суду:
- копії претензії від 29 жовтня 2022 року № 15016 41/12/-2022 разом з доказами її надіслання на адресу відповідачки;
- доказ надіслання відповідачці рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- платіжне доручення № 129 (внутрішній номер 254741973) від 30 січня 2023 року про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн;
- заяву про визнання причин пропуску строку звернення з позовом до суду поважними та поновлення його.
Обґрунтовуючи питання строку звернення з цим позовом до суду представник позивача покликається на те, що станом на час виникнення спірних правовідносин в Законі України «Про Національну поліцію» відсутні норми, які б регулювали матеріальну відповідальність працівників поліції за шкоду, заподіяну ними під час виконання службових обов'язків. Однак спеціальний закон допускає застосування до правовідносин, які ним не врегульовані, інших нормативно-правових актів. Відповідачка, перебуваючи на посаді, що належить до посад публічної служби, завдала шкоди Департаменту патрульної поліції, а тому до спірних правовідносин повинні бути застосовані норми Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин. Оскільки спеціальним законодавством це питання не врегульовано, то, на думку представника позивача, до спірних правовідносин можливо застосувати субсидіарні норми законодавства, а саме норми Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), якими урегульовані питання покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду, завдану підприємству, установі організації та відповідно до частини третьої статті 233 якого для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
З огляду на викладене просить суд визнати причини пропуску строку на звернення до адміністративного суду у справі № 380/658/23 та поновити його.
Вирішуючи заяву представника позивача про визнання причин пропуску строку звернення з позовом до суду поважними та поновлення його, а також питання про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, суд виходить з наступного.
Предметом розгляду у цій справі є питання стягнення з відповідачки на користь позивача суми відшкодування вартості предметів однострою у зв'язку із звільненням її зі служби в поліції.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п?ятою статті 122 КАС України.
Водночас частиною третьою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлено норму про те, що для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Проте слід мати на увазі, що відповідно до статей 3 і 221 КЗпП України в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, підлягають розгляду індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності.
За приписами частини першої статті 19 ЦПК України справи, що виникають з трудових правовідносин, суди розглядають у порядку цивільного судочинства.
При цьому норми ЦК України визначають загальну позовну давність тривалістю у три роки (стаття 257) та передбачають можливість установлення законом для окремих видів вимог спеціальної позовної давності (стаття 258), яка може бути скороченою або більш тривалою за загальну позовну давність.
Установлений у частині третій статті 233 КЗпП України річний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого роботодавець може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації.
Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п??ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.
Однак, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини третьої статті 233 КЗпП України.
Суд також уважає недоречними покликання представника позивача на норми Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР, оскільки: по-перше, така постанова втратила чинність на підставі Закону України від 03 жовтня 2019 року № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», який набрав чинності з 31 жовтня 2019 року; по-друге, положення цієї постанови не регулюють питання строків звернення до суду з вимогами про відшкодування завданої шкоди.
Беручи до уваги викладене у сукупності, суд уважає, що наведені представником позивача у заяві від 03 лютого 2023 року твердження про необхідність застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 233 КЗпП України, яка передбачає річний строк звернення до суду в межах якого роботодавець може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, є помилковими.
Тому суд не знаходить правових підстав для визнання причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду поважними та поновлення його з тих мотивів, які вказані представником позивача у заяві від 03 лютого 2023 року.
З огляду на наведене суд відмовляє у задоволенні заяви представника позивача від 03 лютого 2023 року про визнання причин пропуску строку звернення з позовом до суду поважними та поновлення його.
За змістом частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Оскільки на виконання вимог ухвали судді від 13 січня 2023 року про залишення позовної заяви без руху представник позивача подала заяву про визнання причин пропуску строку звернення з позовом до суду поважними та поновлення його, однак доводи щодо питання строку звернення з цим позовом, викладені у цій заяві, суд визнав помилковими, то суд уважає за необхідне відповідно до вимог статті 121 КАС України продовжити позивачу процесуальний строк на усунення недоліків у цій частині.
За таких обставин позивачу належить подати заяву (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та докази поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст. 121, 248, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача від 03 лютого 2023 року про визнання причин пропуску строку звернення з позовом до суду поважними та поновлення його - відмовити.
Продовжити Департаменту патрульної поліції встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви в частині подання заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску.
Встановити позивачу десятиденний строк на виконання вимог ухвали судді від 13 січня 2023 року про залишення позовної заяви без руху з дня отримання цієї ухвали.
Ухвалу суду в частині відмови поновити пропущений процесуальний строк може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст.ст. 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 08 лютого 2023 року.
Суддя Клименко О.М.