справа № 380/2095/23
про залишення позовної заяви без руху
07 лютого 2023 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати мені індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 01 березня 2018 року, враховуючи базовий місяць, який використовувався у січні 2016 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату мені індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 01 березня 2018 року, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, з урахуванням виплаченої суми.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відтак, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Як свідчить зміст позовної заяви та додані до позовної заяви документи, позивач просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати останнього здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 01.03.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
Таким чином позивач фактично не погоджується із розміром індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої йому Військовою частиною НОМЕР_2 відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 у справі №380/19558/21, оскільки відповідач не застосував як базовий місяць січень 2008 року.
Зі змісту доданих до позовної заяви документів встановлено, що 16.11.2022 позивач отримав на особистий рахунок в банківській установі індексацію грошового забезпечення, виплачену відповідачем на підставі судового рішення.
20.11.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по листопад 2018 року включно, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, з урахуванням виплаченої суми.
Водночас до суду за захистом своїх прав позивач звернувся лише 01.02.2023, тобто з пропуском місячного строку, передбаченого чинним законодавством України та заяви про поновлення цього строку звернення до суду не надав.
Відтак, позивач звертаючись до суду з позовними вимогами щодо невірного нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.03.2018, порушив визначений ч. 5 ст.122 КАС України місячний строк на звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби.
Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналіз вищевказаних норм КАС України дає підстави стверджувати про обов'язок суду з'ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом особи, чи правом суб'єкта владних повноважень, яке реалізовується в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи до суду з позовом.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Разом з тим, законодавець встановлює певні обмеження права звернення до суду, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду, процесуальної форми та порядку звернення.
Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2019 року у справі №826/14779/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої у визначенні моменту виникнення права на позов мають значення дві обставини: об'єктивна - наявність факту порушеного права, суб'єктивна - коли особа дізналася або повинна була дізнатись про факт порушення права. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов'язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою.
Момент обрахування строку на звернення до суду пов'язаний з моментом, коли особа повинна була дізнатись про порушення свого права або законного інтересу.
При цьому, поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, що викладені в постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, згідно яких для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів; позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду; в той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши поважні підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до закінчення строку визначеного судом заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску до канцелярії суду, електронного кабінету чи електронної пошти суду.
Роз'яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 07.02.2023 року.
Суддя Костецький Н.В.