про залишення позовної заяви без руху
08 лютого 2023 року м. Київ № 320/1786/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії Національного антикорупційного бюро України щодо відмови ОСОБА_1 у внесені змін до наказу директора НАБУ від 11 серпня 2016 р. № 316 щодо вислуги років.
На обґрунтування причин строку звернення до суду, ОСОБА_1 надано клопотання про поновлення стоку звернення до суду, яке обґрунтовано, що 24 лютого 2022 р. розпочалося військова агресія Російської Федерації та уведено воєнний стан який на сьогоднішній день продовжено, що не дано можливості належним чином додержатися процесуальних строків.
Суд зазначає, що про наказ директора НАБУ від 11 серпня 2016 р. № 316 ОСОБА_1 було відомо ще в серпні 2016 р., оскільки як встановлено судом вказаний наказ стосується звільнення ОСОБА_1 із посади, а тому в серпні 2016 р. спірний наказ повинен бути доведений до ОСОБА_1 в обов'язковому порядку. Доказів несвоєчасного ознайомлення позивача із цим наказом також не надано.
Тобто, фактично про зазначені у позові неточності ОСОБА_1 повинно бути відомо в серпні 2016 р. з моменту ознайомлення з наказом.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №357/6560/17.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Із цією позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду 23 грудня 2022 р. (відтиск печатки Укрпошти про прийняття позовної заяви), позов надійшов до суду 30 січня 2023 р. (що підтверджується відтиском печатки Київського окружного адміністративного суду), тобто з порушенням визначеного ст. 122 КАС України місячного строку звернення до адміністративного суду з позовом.
Тому суддя зазначає, що позивачем було пропущено місячний строк звернення до суду, а подане клопотання про поновлення цього строку суд не задовольняє, оскільки фактично строк звернення до суду пропущений з серпня 2016 р. (з моменту ознайомлення з наказом), а вказані у ньому обставини виникли 24 лютого 2022 року і позивачем не зазначено, яким чином ці обставини перешкоджали йому звернутися до суду.
Зазначена вище обставина вказує на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160-161 КАС України.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- додаткових пояснень щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження викладених обставин.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Журавель В.О.