про залишення позовної заяви без руху
06 лютого 2023 року м. Київ № 320/2088/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними ми дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року пенсії, з урахуванням 83 % грошового забезпечення за вислугу років, без обмеження максимального розміру пенсії, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.07.2021 року № 6733/1, виготовленої згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року пенсію за посадою начальника кафедри фізичної підготовки та спорту - начальника фізичної підготовки і спорту Київського інституту ВПС, із розрахунку 83 % грошового забезпечення за вислугу років, без обмеження максимального розміру пенсії, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6733/1 від 30.07.2021 року, виготовленої згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.07.2017 року, з усіма видами доплат та проведених виплат.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Слід зазначити, що предметом позову є вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року пенсії, з урахуванням 83 % грошового забезпечення за вислугу років, без обмеження максимального розміру пенсії, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.07.2021 року № 6733/1, виготовленої згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року та зобов'язання вчинити певні дії щодо поновлення порушеного права позивача.
Як зазначив у позовній заяві позивач, 30 липня 2021 року Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки направив на адресу Головного управління ПФУ в м. Києві та заявнику довідку № 6733/1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, виготовлену згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року, за посадою начальника кафедри фізичної підготовки та спорту Київського інституту військово-повітряних сил, яку він займав перед звільненням із військової служби, яке складається із наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 8600,00 грн.; оклад за військовим званням «полковник» - 1480,00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) - 5040,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (65%) - 9828,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 860,00 грн.; надбавка за науковий ступень кандидата наук (5%0 - 430,00 грн.; премія (35%) - 3010,00 грн. Усього - 29248,00 грн.
13 серпня 2021 року позивач подав до Головного управління ПФУ в м. Києві заяву в якій просив здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року пенсію із розрахунку 83% грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії (згідно рішення ОАСК від 26.05.2022 року у справі № 640/24243)20), за посадою начальника кафедри фізичної підготовки та спорту Київського інституту Військово-Повітряних Сил, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.07.2021 року № 6733/1, з усіма видами доплат, надбавок та проведених виплат.
06 вересня 2021 року Головне управління ПФУ в м. Києві надало ОСОБА_1 відповідь в якій було зазначено, що перерахунок пенсії з 01.01.2018 йому проведено відповідно до вимог ст. 13, 63 Закону № 2262 на умовах, у порядку та в розмірах, передбачених постановою КМУ № 103.
Отже, за висновком суду, позивач дізнався про порушене право щодо не здійснення йому перерахунку пенсії у вересні 2021 року, з моменту отримання листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Разом з тим, з даним позовом до суду позивач звернувся 01.02.2023, що підтверджується відомостями штампу вхідної кореспонденції суду, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до суду заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суд з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказаний недолік може бути усунений позивачем шляхом подання до суду:
- заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вичнити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.