07 лютого 2023 року м. Житомир справа № 240/16222/22
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка призвела до ненарахування та не виплати ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтями 39, 51 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячної грошової допомоги та додаткової пенсії за шкоду, встановлених статтями 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 23.06.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу та додаткову пенсію за шкоду, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі визначеному статтями 39, 51 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (ст.39 - в розмірі двох мінімальних заробітних плат; ст.51 - в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком) з 23.06.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що вона є особою, потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії і як непрацюючий пенсіонер відповідно до вимог статей 39, 51 Закону №796-XII має право на доплату та підвищення до пенсії. На своє звернення щодо доплати та підвищення до пенсії позивач отримала відмову, яку вважає протиправною, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
23.01.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач проти позову заперечує і зазначає, що позивач немає права на отримання доплат до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до частини 2 статті 39 Закону №796-XII, так як діючим законодавством це не передбачено. Одночасно відповідач зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 не вносились зміни до положень статті 51 Закону №796-XII.
Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, відповідно до зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання проживає у населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесений до зони гарантованого добровільного відселення, та перебуває на обліку у відповідача.
Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 17.07.2018 №6-р/2018 відповідачем ненараховувалось та невиплачувалось позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до статті 39 Закону №796-XII, внаслідок чого він звернувся до суду з даним позовом.
Так, листом відповідач повідомив позивача про те, що частина 2 статті 39 Закону №796-ХІІ не передбачає та не дає права на нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, суд зазначає наступне.
Суд відмічає, що дана адміністративна справа є типовою відносно зразкової справи №240/4937/18. Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі №240/4937/18, з 17.07.2018 відновила дію редакція статті 39 Закону №796-ХІІ, яка була чинною до 1 січня 2015 року. За наведених обставин, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення є протиправною.
Водночас, надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині покладення на відповідача обов'язку здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, суд виходить з того, що Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 05.09.2022 у справі №240/5904/22 зазначено про необхідність застосування висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №240/4946/18, де у своїй постанові від 11.12.2019 Верховний Суд зробив висновок про те, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності Законом України №1774-VІІІ не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Аналогічна позиція також викладена у постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 у справі №140/16883/21 та Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2022 у справі №320/3839/21.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до статті 39 Закону №796-ХІІ, у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який встановлено на 01 січня календарного року, а не у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат, як вважає позивач.
Крім того, як встановлено з матеріалів справи, зокрема з довідки форми ОК-5, позивач у червні 2022 року отримувала виплати від Комунального некомерційного підприємства "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради, тобто була у вказаний період працюючим пенсіонером.
Таким чином, враховуючи наведене, встановлені обставини справи, позивач має право з 01.07.2022, за виключенням періоду, коли він працював, на щомісячне отримання підвищення до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, як встановлено статтею 39 Закону №796-ХІІ, а бездіяльність відповідного органу Пенсійного фонду, яка потягла ненарахування та невиплату позивачу вказаного підвищення з 01.07.2022, за виключенням періоду, коли він працював, є протиправною. Отже, вимоги позивача підлягають задоволенню частково - в частині вимог щодо нарахування та виплати вказаного підвищення в період, коли позивач працював, належить відмовити.
Щодо позовних вимог про виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як непрацюючому пенсіонеру, ліквідатору, потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС 3-ї категорії, проживаючій на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 51 Закону №796-XII, що дорівнює 25% мінімальної пенсії за віком, то суд враховує таке.
Відповідно до статті 51 Закону №796-XII особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).
Згідно із підпунктом 2 пункту 13 Порядку щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах: особам, що належать до категорії 3 - 113,88 грн.
Як вбачається із позову, виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, проводилась у розмірі, встановленому Постановою КМУ №1210.
Також суд вважає безпідставними посилання позивача в обґрунтування позовних вимог у цій частині на рішення Конституційного суду України від 17.07.2018 у справі №1-11/2018(3830/15), оскільки цим рішенням не визнано неконституційними положення ст.51 Закону №796-XII.
Таким чином, позовні вимоги позивача у цій частині не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог, а саме у сумі 496,20 грн.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.07.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, що визначений статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2022 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 496,20 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.М. Гурін