Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 лютого 2023 року Справа№200/5269/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л. В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області (місцезнаходження: бульвар Машинобудівників, буд. 37, м. Краматорськ, Донецька область, 84313; код ЄДРПОУ 44120358) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
22.12.2022 ОСОБА_1 , позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позивними вимогами до Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області про:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області щодо не надання інформації ОСОБА_1 на її письмовий запит від 11.11.2022 відповідно до Закону України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації»;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації надати інформацію ОСОБА_1 на її письмовий запит від 11.11.2022 відповідно до Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» щодо прізвища, ім'я, по-батькові, поштову адресу, адресу електронної пошти або номер засобу зв'язку відповідальної особи Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області, яка за своїми функціональними обов'язками відповідає за нарахування та виплату державної соціальної допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області (місцезнаходження: бульвар Машинобудівників, буд. 37, м. Краматорськ, Донецька область, 84313; код ЄДРПОУ 44120358) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області, яка полягала у ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 11.11.2022 у відповідності до положень Закону України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації».
Зобов'язано Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 11.11.2022 відповідно до положень Закону України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення суду.
31.01.2023 позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №200/5269/22. В якій просив суд приєднати цю заяву та документи, які додаються, до матеріалів адміністративної справи №200/5269/22, та ухвалити додаткове судове рішення по адміністративній справі №200/5269/22, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 13000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп. Крім того, позивач просив суд поновити строк подачі заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі №200/5269/22.
Розглядаючи заяву позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відтак, оскільки рішення у цій справі ухвалено в порядку письмового провадження, судом виклик сторін не здійснювався, а розгляд питання про ухвалення додаткового рішення проведено за наявними матеріалами.
Відповідно до частини другої статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вирішуючи по суті заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з даною заявою, проаналізувавши наведені ним обставини та докази, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається із заяви позивача, позивач не мала можливості подати відповідну заяву та докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничну допомогу адвоката, до вирішення справи по суті та протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, оскільки з 06.01.2023 по 11.01.2023 разом із дитиною ОСОБА_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП «ДТМО» у м. Краматорськ з діагнозом COVID-19, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №ІХ-230106/37 від 11.01.2023, та на самоізоляції у період з 12.01.2023 по 26.01.2023 відповідно до пункту 5, підпункту 1 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Разом із цим, суд зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.
В порядку частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи вищезазначені норми та доводи позивача, суд вважає їх достатніми та дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду з даною заявою.
Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, з огляду на наступне.
Положеннями стаття 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, можливість ухвалення у справі додаткового рішення виникає зокрема, з метою вирішення питання про судові витрати.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог тощо.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України. Відповідно до частини другої цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За приписами частини 3 цієї статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано копії:
- договір про надання правової допомоги від 15.12.2022;
- тарифи вартості послуг;
- акт приймання-передачі наданих послуг від 10.01.2023 за договором про надання правової допомоги від 15.12.2022;
- квитанція про сплату послуг №10/01-23 2023 за договором про надання правової допомоги від 15.12.2022;
- ордер на надання правничої допомоги та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Як вбачається з матеріалів справи, між адвокатом Подоприголовим Віктором Євгеновичем та клієнтом, ОСОБА_1 , укладено договір про надання правової допомоги від 15.12.2022, відповідно до якого адвокат зобов'язується надати усіма законними методами та способами правову допомогу у адміністративній справі за позовом клієнта до Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області, щодо ненадання інформації ОСОБА_1 на її письмовий запит від 11.11.2022 відповідно до Закону України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації», а клієнт зобов'язується у разі винесення остаточного рішення по справі, сплатити гонорар (винагороду) адвокату, за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати за її надання у обсязі та на умовах визначених договором.
Відповідно до підпункту 4.1. пункту 4 договору про надання правової допомоги від 15.12.2022 ціна договору складається з сум вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього договору.
Позивач зазначив, що у зв'язку з розглядом адміністративної справи №200/5269/22 були понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 13000,00 грн.
Вартість юридичної допомоги підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 10.01.2023 за договором про надання правової допомоги від 15.12.2022 про те, що адвокат з 15.12.2022 по 10.01.2023 надав клієнту послуги відповідно до договору про надання правової допомоги від 15.12.2022, а клієнт прийняв надані послуги на суму 13000,00 грн.:
- зустріч та усна консультація клієнта (1 година) - 500,00 грн.;
- аналіз відомостей про факти, що можуть використовуватися як докази у справі (1 година) - 300,00 грн.;
- складання проєкту позовної заяви враховуючи практику Верховного Суду (9 стор./2 години) - 7200,00 грн.;
- складання проєкту відповіді на відзив на позовну заяву враховуючи практику Верховного Суду (5 стор./2 години) - 4000,00 грн.;
- складання проєкту заяви по справі про надання доказів правничої допомоги (2 стор./1 година) - 1000,00 грн.
Відповідач не оспорює розмір наданої позивачу правової допомоги.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що розглядаєма справа є типовою, про що зазначено у позові, віднесена Кодексом до справ незначної складності, відтак суд дійшов висновку щодо неспівмірності заявленої суми витрат на професійну правову допомогу з її складністю.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (рішення від 23 січня 2014 року, заява № 19336/04, п. 269), оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат […], Суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), заява № 34884/97, п. 30).
В п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява № 71660/11), в п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява № 72277/01), в пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01) Європейський суд з прав людини вказував, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Окрім того, в пункті 154 рішення у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Отже, для включення всього розміру витрат до суми, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Зазначені адвокатом дії (зустріч та усна консультація клієнта (1 година); аналіз відомостей про факти, що можуть використовуватися як докази у справі (1 година); складання проєкту позовної заяви враховуючи практику Верховного Суду (9 стор./2 години); складання проєкту відповіді на відзив на позовну заяву враховуючи практику Верховного Суду (5 стор./2 години); складання проєкту заяви по справі про надання доказів правничої допомоги (2 стор./1 година)) є складовими частинами таких послуг як написання позовної заяви та підготовка позовної заяви для направлення до суду.
Відтак, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, та їх обсягом.
Водночас, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд, враховуючи предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України та вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн., що за висновком суду відповідає критерію розумності та обґрунтованості заявлених до стягнення витрат на правову допомогу.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить висновку про наявність підстав для винесення додаткового рішення у справі, з метою вирішення питання про відшкодування судових витрат.
Керуючись статтями 139, 252, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області (місцезнаходження: бульвар Машинобудівників, буд. 37, м. Краматорськ, Донецька область, 84313; код ЄДРПОУ 44120358) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Додаткове рішення складено у повному обсязі та підписано 08.02.2023.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Л.В. Арестова