Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 лютого 2023 року Справа№200/3140/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначення пенсії 057250003720 від 19.08.2021 року; зобов'язання зарахувати до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних умовах за Списком 1 періоди роботи: з 12.09.1983 по 21.12.1983 року електрослюсарем 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті; з 15.03.1984 по 29.04.1984 року електрослюсарем 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті; з 21.06.1984 по 16.10.1984 року гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті; з 20.03.1986 по 18.06.1991 року гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті, учнем гірничого робітника очисного забою підземним з повним робочим днем в шахті, гірничим робітником очисного забою підземним з повним робочим днем в шахті; з 24.06.1991 по 29.11.1996 по гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею, в.о. помічника начальника гірничої дільниці з повним робочим днем під землею; з 14.01.1997 по 30.03.1999 року гірничим майстром підземним з повним робочим днем в шахті; з 13.09.2012 по 23.11.2012 року прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею; зобов'язання повторно розглянути заяву від 13.08.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахованих до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком 1 періодів роботи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи. Задоволено клопотання позивача про відстрочення або звільнення від сплати судового збору. Клопотання позивача про розгляд справи без його участі задоволено. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області копію пенсійної справи позивача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в строк до 25 грудня 2022 року інформацію стосовно органу Пенсійного фонду, яким прийнято спірне рішення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області до участі у справі 200/3140/22 в якості в якості другого відповідача.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року направлено відповідачу 2 за допомогою програмного забезпечення "Електронний суд" та доставлено в електронний кабінет 20 січня 2023 року.
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».
Законом України від 24 лютого 2022 року N2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022 року, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м. Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ 14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи». Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Враховуючи те, що станом на 07 лютого 2023 року в Україні продовжує діяти воєнний стан, суд продовжує розгляд і вирішення справи в письмовому провадженні.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що звернувся до відповідача 1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах як працівник на підземних роботах за Списком 1. Рішенням від 19.08.2021 року 057250003720 йому було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з недостатністю пільгового стажу. До пільгового стажу не зараховані спірні періоди роботи з підстави ненадання уточнюючих довідок. Зазначив, що трудовою книжкою підтверджується його праця на різних посадах на підземних роботах з повним робочим днем під землею. Рішення про відмову у призначення пенсії 057250003720 від 19.08.2021 року вважає протиправним, просив задовольнити позов.
Відповідачем1 через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що спірне рішення за принципом екстериторіальності було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Львівській області. Оскільки спірне рішення не приймалось відповідачем 1, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач 2 не скористався правом на подання відзиву. Враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами у справі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , громадянин України (паспорт серії НОМЕР_2 ), є внутрішньо переміщеною особою (довідка від 09.08.2021 року 1462-5000384154), особою, що претендує на призначення пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010), та відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) є суб'єктами владних повноважень - органами виконавчої влади, основним завданням яких, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7, 8 пункту 4 Положення).
13.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, відповідно до якої просив призначити йому пенсію за віком
Судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 05.07.1983 року, що ОСОБА_1 працював у Шахті «Міусська» Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту у період з 12.09.1983 по 21.12.1983 року, а саме:
- на підставі наказу 135-к від 12.09.1983 прийнято електрослюсарем 3 розряду підземним з повним робочим днем у шахті на час виробничої практики;
- на підставі наказу 135-к звільнено за закінченням строку трудового договору.
Крім того, судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 05.07.1983 року, що ОСОБА_1 працював у Шахті «Міусська» Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту у період з 15.03.1984 по 29.04.1984 року, а саме:
- на підставі наказу 55-к від 19.03.1984 прийнято електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті на час виробничої практики;
- на підставі наказу 55-к звільнено за закінченням виробничої практики.
Крім того, судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 05.07.1983 року, що ОСОБА_1 працював у Шахті «Міусська» Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту у період з 21.06.1984 по 16.10.1984 року, а саме:
- на підставі наказу 106/к від 18.06.1984 прийнято гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу 167к від 15.10.1984 звільнено у зв'язку з призовом на військову службу п. 3 ст. 36 КЗпП УРСР.
Крім того, судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 05.07.1983 року, що ОСОБА_1 працював у Шахті «Міусська» Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту у період з 20.03.1986 по 18.06.1991 року, а саме:
- на підставі наказу 41-к від 17.03.1986 прийнято гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу 10/к від 18.01.1988 року переведено учнем гірника очисного вибою підземним з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу 35/к від 01.03.1988 року переведено гірником очисного вибою підземним з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу 48-к від 19.03.1990 року переведено гірником очисного вибою 5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу 78/к від 17.06.1991 звільнено за переводом.
Крім того, судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 05.07.1983 року, що ОСОБА_1 працював у Шахтобудівельному управлінні 7 Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту «Торезантрацит» у період з 24.06.1991 по 29.11.1996 року, а саме:
- на підставі наказу 30 л/с від 24.06.1991 прийнято за переводом гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею;
- на підставі наказу 37 л/с від 27.07.1992 року переведено прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею;
- на підставі наказу 100 л/с від 26.06.1995 року призначено в.о. помічника начальника гірничої дільниці з повним робочим днем під землею;
- на підставі наказу 150 л/с від 29.11.1996 звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Крім того, судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 05.07.1983 року, що ОСОБА_1 працював у Шахті «Міусська» Торезького виробничого об'єднання по видобутку антрациту у період з 14.01.1997 по 30.03.1999 року, а саме:
- на підставі наказу 5/к від 13.01.1997 прийнято гірничим майстром підземним з повним робочим днем у шахті;
- на підставі наказу 309 від 23.07.1997 року створено виробниче об'єднання по видобутку антрациту «Сніжнеантрацит»;
- на підставі наказу 32к від 29.03.1999 року звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Крім того, судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 13.09.2012 року, що ОСОБА_1 працював у Товаристві з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахтоуправління імені В.І. Чапаєва у період з 13.09.2012 по 23.11.2012 року, а саме:
- на підставі наказу 750к від 12.09.2012 прийнято прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею;
- на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства 20/12 від 05.10.2012 року ТДВ «ОП «Ш/У ім. В.І. Чапаєва» перейменоване в ТДВ «ОП Ш/У «Благовіщенське»;
- на підставі наказу 958к від 23.11.2012 року звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Судом встановлено на підставі диплом серії НОМЕР_4 від 23 червня 1984 року, що ОСОБА_1 в 1980 році вступив до Сніжнянського гірничого технікуму і в 1984 році закінчив повний курс названого технікуму по спеціальності гірнича електромеханіка. Рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 20 червня 1984 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка.
19.08.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення 057250003720 про відмову у призначенні пенсії.
Рішення обґрунтоване тим, що абзацом 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років для чоловіків, і за наявності страхового стажу на дату досягнення зазначеного віку, зокрема, у період з 01 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають зазначеного вище стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але не мають половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини 26 цього Закону, зокрема, чоловіками - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Уточнюючих довідок, в порядку визначеному пунктом 20 Порядку 637 заявник не подав. Як вбачається з індивідуальних відомостей про застраховану особу, сформованих на ОСОБА_1 , страхувальниками - ДП Шахта «Міуська» виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Сніжнеантрацит» в період з 01.01.1999 по 27.03.1999; ПП «Дебальцівська промислово-будівельна компанія» з 01.08.2009 по 21.09.2009 року та ТзОВ «Північне з 15.02.2010 по 07.04.2010 року відображається спецстаж заявника як працівника, зайнятого повний робочий день на підземних роботах та на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком 1 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (код ЗП3013А1). За таких обставин, до стажу роботи з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці за Списком 1 можливо зарахувати тільки вищезазначені періоди роботи заявника, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 1 відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж заявника 16 років 07 місяців 29 днів. До страхового стажу не враховано періоди роботи з 12.09.1983 по 21.12.1983, з 15.03.1984 по 29.04.1984 року, оскільки в наказах про звільнення з роботи відсутні дати. Для зарахування вищезазначених періодів роботи необхідно надати уточнюючі довідки, видані на підставі первинних документів за час виконання роботи.
Відповідно до розрахунку стажу позивача, наданого відповідачем, до пільгового стажу позивача за Списком 1 зараховано періоди роботи з 01.01.1999 по 27.03.1999 року, з 01.08.2009 по 21.09.2009 року, з 15.02.2010 по 07.04.2010 року, з 13.09.2012 по 23.11.2012 року. До страхового та пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 12.09.1983 року по 21.12.1983 року, з 15.03.1984 по 29.04.1984 року, до пільгового стажу -періоди роботи з 21.06.1984 по 16.10.1984 року, з 20.03.1986 по 18.06.1991 року, з 24.06.1991 по 29.11.1996 року, з 14.01.1997 по 31.12.1998 року, з 28.03.1999 по 30.03.1999 року.
Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для відмови у призначенні пенсії через незарахування періодів роботи до страхового та пільгового стажу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції Українивстановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 1058-1V.
Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року 1058-IV (надалі- Закон 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 114 Закону 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Тобто, відповідно до вказаних приписів законодавства, обов'язок щодо підтвердження трудового стажу на підставі відповідних довідок, покладається на особу, яка звертається із заявою про призначення пенсії, у разу відсутності у неї (особи) трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи.
Пунктами 23 та 24 Порядку 637 визначено, що документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Отже законодавець чітко визначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено Порядком 637.
20 червня 1974 року постановою Держкомтруда СРСР 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (далі-Інструкція 162), яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до абзацу першого пункту 1.1 Інструкції 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округа, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1 Інструкції 162).
Згідно з абзацами другим, третім пункту 2.2 Інструкції 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до пункту 2.3. Інструкції 162 усі записи трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1983 р.) записується 1984.05.01, в трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.; 05.01.1984. Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація підприємства за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.5 Інструкції 162).
Відповідно до пункту 2.8 Інструкції 162 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.
Згідно з пунктом 2.9 Інструкції 162 у розділі Відомості про роботу, Відомості про нагородження, Відомості про заохочення трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: Запис за таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: Запис за таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі. При зміні формулювання причини звільнення пишеться: Запис за таким-то є недійсним звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
Абзацом першим пункту 2.10 Інструкції 162 встановлено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище,ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані. Посилання на відповідні документи вносяться на внутрішньому боці обкладинки та засвідчуються підписом керівника підприємства чи спеціально уповноваженою ним особою і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (абзаци перший-третій пункту 2.12 Інструкції 162).
Відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних союзів від 06 вересня 1973 року 656 «Про трудові книжки працівників та службовців», яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачу трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбаченихзакономвипадках іншу відповідальність.
Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством.
Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.
Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.
Отже, працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, на загальних підставах.
Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 року у справі 687/975/17.
Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24 травня 2018 року у справі 490/12392/16-а (провадження К/9901/2310/18) в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
В даному випадку позивач не може нести відповідальність та бути позбавленим соціального захисту у вигляді права на призначенні пенсії з вини роботодавця позивача.
Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Неточність в записах у трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає їй право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.
Суд звертає увагу, що в трудовій книжці позивача в записі про періоди роботи у Шахті «Міусська» Торезького виробничого об'єднання з видобутку вугілля з 12.09.1983 по 21.12.1983 року та з 15.03.1984 по 29.04.1984 рокувідсутня дата наказу про звільнення за закінченням виробничої практики.
Водночас, позивач не може нести відповідальність за неналежне заповнення трудової книжки з наведених вище підстав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач повинен зарахувати до страхового стажу періоди роботи позивача у Шахті «Міусська» Торезького виробничого об'єднання з видобутку вугілля з 12.09.1983 по 21.12.1983 року та з 15.03.1984 по 29.04.1984 року.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 12.09.1983 по 21.12.1983 року, з 15.03.1984 по 29.04.1984 року, з 21.06.1984 по 16.10.1984 року, з 20.03.1986 по 18.06.1991 року, з 24.06.1991 по 29.11.1996 року, з 14.01.1997 по 31.12.1998 року та з 28.03.1999 по 30.03.1999 року, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 20 Порядку 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків 1 або 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком 1 або 2.
Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2015 року у справі 686/19687/14а.
Більше того, суд наголошує, що з вищевикладеного вбачається, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 07.03.2018р. у справі 233/2084/17 провадження К/9901/2399/17.
Записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 58.
Суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача щодо спірних періодів його роботи містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірні періоди позивач виконував роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, занятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Суд зазначає, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року Справа 275/615/17 (К/9901/768/17).
Суд зазначає, що єдиною підставою для неврахування зазначених періодів роботи до пільгового стажу слугувало те, що позивачем не було подано уточнюючих довідок про умови і характер виконуваної роботи.
Водночас, судом встановлено вище, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2018 року у справі 234/13910/17 виклав висновок про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутністю трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Суд зауважує, що відповідач користуючись наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різними способами та засобами для дотримання своїх зобов'язань, взагалі не врахував ступінь втрати однієї сторони, в даному випадку позивача, його конституційного права на пенсійне забезпечення.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідачем зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 01.01.1999 по 27.03.1999 року та з 13.09.2012 по 23.11.2012 року.
Отже, у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положеньстатті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області 057250003720 від 19.08.2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.08.2021 року про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 12.09.1983 по 21.12.1983 року, та до пільгового стажу за Списком 1 періоди роботи з 15.03.1984 по 29.04.1984 року, з 21.06.1984 по 16.10.1984 року, з 20.03.1986 по 18.06.1991 року, з 24.06.1991 по 29.11.1996 року, з 14.01.1997 по 31.12.1998 року та з 28.03.1999 по 30.03.1999 року.
Розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 КАС України не проводиться, оскільки ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року у справі 200/3140/22 позивача, ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 37803258), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79000, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 057250003720 від 19.08.2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 13.08.2021 року про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 12.09.1983 по 21.12.1983 року та до пільгового стажу за Списком 1 періоди роботи з 15.03.1984 по 29.04.1984 року, з 21.06.1984 по 16.10.1984 року, з 20.03.1986 по 18.06.1991 року, з 24.06.1991 по 29.11.1996 року, з 14.01.1997 по 31.12.1998 року та з 28.03.1999 по 30.03.1999 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі в нарадчій кімнаті 07 лютого 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суддя О.В. Троянова