Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження
07 лютого 2023 року Справа №200/404/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., вирішуючи питання про наявність підстав для прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У своїх позовних вимогах позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у тому, що ним не включено в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ “ОЩАДБАНК” Філія - Донецьке обласне управління за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 116 546, 99 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Донецький окружний адміністративний суд ухвалив 14.07.2022 у справі № 200/3456/22;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, включити в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ “ОЩАДБАНК” Філія - Донецьке обласне управління на наступний виплатний період на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 116 546, 99 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Донецький окружний адміністративний суд ухвалив 14.07.2022 у справі № 200/3456/22.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, встановив наступне.
З програмного забезпечення “Діловодство спеціалізованого суду” судом встановлено, що 20 травня 2022 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Хомича Івана Олександровича, який діє на підставі ордеру від 15.03.2022, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області, в якій просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.02.2022 № 3/79,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.02.2022 № 3/79, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.02.2020.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року по справі № 200/3456/22 задоволено повністю позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2020 ОСОБА_1 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.02.2022 № 3/79. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2020 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 03.02.2022 № 3/79, з урахуванням проведених раніше виплат.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/3456/22 набрало законної сили 16 серпня 2022 року.
З матеріалів цієї справи № 200/404/23 слідує, що позивач звернувся з позовом до суду з вимогами визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у тому, що відповідачем не включено в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ “ОЩАДБАНК” Філія - Донецьке обласне управління за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенсії у розмірі 116 546, 99 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Донецький окружний адміністративний суд ухвалив 14.07.2022 у справі № 200/3456/22.
На переконання суду, позовні вимоги, які заявлені позивачем у цій справі були предметом судового розгляду у справі № 200/3456/22, в якій прийнято відповідне судове рішення, що набрало законної сили.
Отже, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2022 року по справі № 200/3456/22 фактично вирішено позовні вимоги позивача щодо перерахунку пенсії та виплати заборгованості.
Отже, спір у даній справі між позивачем та відповідачем є тотожним зі спором, що вирішений Донецьким окружним адміністративним судом під час розгляду справи № 200/3456/22. Тобто, у такому випадку наявний спір між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав.
Відповідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційній нормі про обов'язковість судового рішення кореспондують положення норми статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.
Також відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції”.
В рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, само по собі є підставою для його безпосереднього виконання, що визначено ч. 2 ст. 372 КАС України. Для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених, зокрема, у Законі України “Про виконавче провадження”. Порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначений розділом IV КАС України.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення (зокрема, ст.ст. 378, 382, 383 КАС України), виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання нового позову, невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15, від 21.12.2020 року у справі № 440/1810/19.
Аналіз предмету позову у справі, яка розглядається, свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2022 у справі № 200/3456/22, що набрало законної сили 16.08.2022. У той же час, не виконання, на думку позивача, відповідачем рішення у справі № 200/3456/22 не є підставою звернення до суду із новим позовом, оскільки стосується питання фактичного виконання рішення суду, у тому числі у спосіб, який позивач вважає необхідним.
У випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, позивач має встановлене законом право в порядку, передбаченому КАС України, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, заявлені позовні вимоги позивачем вже вирішені під час розгляду адміністративної справи № 200/3456/22 Донецьким окружним адміністративним судом.
Таким чином, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але фактично на стадії виконання судового рішення.
Поняття “предмет спору” та “предмет позову” не є тотожними. Так, предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем, а предметом позову є безпосередньо позовні вимоги. Таким чином, навіть обрання позивачем різного способу захисту права (шляхом визначення різних позовних вимог), спрямованого на відновлення одного й того самого права не свідчить про виникнення нового спору.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
У даному випадку є таке, що набрало законної сили, рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/3456/22, тобто є рішення суду, яке набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином, суд вбачає наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.
Беручи до уваги викладене та керуючись ст.ст. 238, 241-243, 248, 256 КАС України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя В.А. Голуб