Номер провадження: 22-ц/813/3614/23
Справа № 504/3117/21
Головуючий у першій інстанції Добров П. В.
Доповідач Гірняк Л. А.
07.02.2023 року м. Одеса
Колегія суддів cудової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді - Гірняк Л.А.,
Суддів - Сегеди С.М., Комлевої О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 липня 2022 року у цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1
- про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Короткий зміст позовних вимог:
У вересні 2021 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 22979,97 грн. та судові витрати.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 24 березня 2010 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. У зв1язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, станом на 10 серпня 2021 року, відповідач має заборгованість у розмірі 22 979, 97 грн., з яких:
- 5656,94 грн. - заборгованість за кредитом;
- 17323,03 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом (а.с.3-4).
Короткий зміст рішення першої інстанції:
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 липня 2022 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитом у розмірі 5656,94 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати (а.с.93-94).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом суд виходив із того, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Короткий зміст апеляційної скарги:
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, АТ КБ «ПриватБанк», звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, в інший частині рішення залишити без змін, посилаючись на те, що рішення суду в частині відмовлених позовних вимог прийняте без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі, порушення норм матеріального та процесуального права.
Відзиву до суду надано не було.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв'язку з її незначною складністю (ч. 1 ст. 368, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274, ч.ч. 4, 6 ст. 19 ЦПК України).
Аргументи (доводи) апеляційної скарги
В обґрунтування своєї апеляційної скарги, АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що сторони при укладенні кредитного договору належним чином узгодили обставини та відповідний розмір відсоткової ставки, а підписана відповідачем довідка про умови кредитування є належним доказом ознайомлення з умовами кредитування, тобто між сторонами було узгоджено умови щодо сплати відсотків за користування кредитом (а.с.75-77).
Фактичні обставини та оцінка апеляційного суду
Судова колегія переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються досліджуваних фактів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.
Рішення суду в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту сторонами не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 24 березня 2010 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір б/н, на підставі особистої заяви останнього, згідно з умовами якого, він отримав від позивача кредитну картку із встановленим лімітом кредитних коштів зі сплатою відсотків з користування кредитними коштами з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Даний кредитний договір №б/н складається з заяви та Умов і правил надання банківських послуг.
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомлена та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.
До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/, а також довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 30 березня 2010 року.
У наданій банком довідці про умови кредитування від 30 березня 2010 року, яка містить підпис ОСОБА_1 , зазначена процентна ставка для картки «Універсальна», розмір щомісячних платежів від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів, штраф за прострочення більше ніж на 30 днів за обов'язковими платежами за карткою, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісії. (а.с.18).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 10 серпня 2021 року утворилася у розмірі 22979,97 грн. з яких:
- 5656,94 грн. - заборгованість за кредитом;
- 17323,03 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом (а.с.3-4).
Як вбачається з анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 24 березня 2010 року процентна ставка не зазначена (а.с.17).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками.
З наявної в матеріалах справи довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» по договору SAMND55000032548298, яка 30 березня 2010 року підписана ОСОБА_1 , судова колегія не бере до уваги, оскільки в довідці міститься посилання на конкретний договір, а саме SAMND55000032548298 (а.с.18), а позивач у позовній заяві зазначив, що договір, укладений між ним та ОСОБА_1 24 березня 2010 року, за яким виникла заборгованість, без номеру, анкета - заява від 24 березня 2010 року, підписана ОСОБА_1 також не містить номеру (а.с.17-17 об.)
На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить висновку про відсутність зв'язку між договором на підставі якого виникла заборгованість, який є предметом спору та довідкою, яка знаходиться в матеріалах справи.
З огляду на викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за простроченими відсотками в загальному розмірі 17323,03 грн. не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що сторони при укладенні кредитного договору належним чином узгодили обставини та відповідний розмір відсоткової ставки, а підписана відповідачем довідка про умови кредитування є належним доказом ознайомлення з умовами кредитування, тобто між сторонами було узгоджено умови щодо сплати відсотків за користування кредитом є безпідставними за відсутністю у довідці фіксації волі сторін договору та його змісту, а тому вона не може бути невід'ємною складовою частини спірного кредитного договору за відсутністю згоди позичальника з умовами кредитування.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 (провадження № 61-14545сво20, в якому зазначено: «Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.
Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту».
Інші доводи апеляційної скарги також не є суттєвими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судових рішень, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними, всі доводи були розглянути судом першої інстанції при розгляді справи, та їм була надана відповідна правові оцінка, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для ухвалення нового рішення - не має.
Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Судовий збір:
Оскільки колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, судові витрати АТ КБ "Приватбанк" за подачу апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 липня 2022 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді Одеського апеляційного суду: Л.А. Гірняк
С.М. Сегеда
О.С. Комлева