Березівський районний суд Одеської області
08.02.2023
Справа № 494/182/23
Провадження № 3/494/131/23
08.02.2023 р. м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Панчишин А.Ю. , розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 за частиною першою статті 122-2, частиною першою статті 130 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
02.02.2023 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 та ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою суду від 08.02.2023 року вказані справи об'єднанні в одне провадження під спільним номером 494/182/23 (провадження 3/494/131/22) та призначені до розгляду на 08.02.2023 року.
Так згідно протоколу серії ДПР 18 №170023 про адміністративне правопорушення від 30.01.2023 року вбачається, що 30.01.2023 року о 21:11 годин по вул. Лісна в м. Березівка Одеської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія ОСОБА_1 пройшов на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest dragger 6810. Результат тесту 3,60 % проміле, тест №356, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ААД №066922 про адміністративне правопорушення від 31.01.2023 року вбачається, що 31.01.2023 року о 16:55 годині по автодорозі Т1623 Березівського району Одеської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_2 не виконав вимогу поліцейського про зупинку Т/З, яку поліцейський здійснював сигнальним диском з червоними сигналом, вказуючи на цей транспортний засіб та подальше місце його зупинки, чим порушив вимоги п. 2.4, 8.9 А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ДПР 18 №170192 про адміністративне правопорушення від 31.01.2023 року вбачається, що 31.01.2023 року о 16:55 годин по автодорозі Т1623 Березівського району Одеської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота) від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання 08.02.2023 ОСОБА_1 не з'явився, був належним чином повідомлений про судовий розгляд. Подав 07.02.2023 року до суду заяву в якій зазначив, що з протоколами складеними відносно нього за ч.1 ст.122-2, ч. 1 ст. 130 та ч.1 ст. 130 КУпАП згоден, вину свою визнає та просить розглянути справу у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:
Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».
Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».
Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».
Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протоколи ДПР 18 №170023 за ч.1 ст.130 КУпАП, ААД №066922 за ч. 1 ст. 122-2 та ДПР 18 №170192 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП передбачено: «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».
Суд, дослідивши докази наявні у матеріалах справи, - доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими за ч.1 ст. 130, ч.1 ст. 122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ДПР 18 №170023 від 30.01.2023 року, ААД №066922 від 31.01.2023 року та ДПР 18 №170192 від 31.01.2023 року; поясненнями ОСОБА_1 від 30.01.2023 року, в яких він визнав, що перед тим як сісти за кермо вжив 0,5 л. пива, поясненнями ОСОБА_2 від 31.01.2023 року з яких він зазначив, що на вимогу працівників поліції не зупинився так як керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 30.01.2023 року з результатом тесту 3,60 % проміле; квитанцією №356 з результатом тесту 3,60 % проміле; актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 31.01.2023 року: поясненнями свідка ОСОБА_3 від 31.01.2023 року, яка зазначила, що її співмешканець перед тим як сісти за кермо вживав 31.01.2023 року спиртні напої, а саме пиво та оглянутим і проаналізованим судом відеозаписом долученим працівниками поліції до матеріалів справи.
Суд враховує, що по справі та у самих протоколах відсутні будь-які зауваження з боку ОСОБА_1 щодо не зупинки на вимогу працівників поліції та вживання спиртних напоїв перед тим як сісти за кермо, такі підписані порушником без застережень.
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 - судом не встановлено.
За таких обставинах, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 та ч.1 ст. 130 КУпАП.
У суду не виникає сумнівів щодо переконливості доказів узятих в цілому по справі, з яких вбачається, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130 та ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно частини другої ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. В даному випадку, за частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до статей 34,35, 280 КУпАП обставин, які пом'якшують відповідальність, та само як і обставин, що обтяжують відповідальність судом не виявлено.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, ч.1 ст. 130 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 статті 130 КУпАП, діючої на момент вчинення порушення, як найсуворішою, зокрема у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до положень ст. 321 КУпАП щодо обчислення строків позбавлення спеціального права, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Керуючись статтями 40-1, ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 25.07.1983 року, громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст. 130 ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 25.07.1983 року, громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 на користь Державної судової адміністрації України, 050 (Отримувач коштів ГУК в Одеській обл./отгм.Березівка/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, Рахунок отримувача UA848999980313171206000015594, Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя Панчишин А.Ю.