Березівський районний суд Одеської області
вул. Миру 17 м. Березівка Березівський район Одеська область Україна 67300
08.02.2023
Справа № 508/695/19
Провадження № 1-кп/494/71/23
08.02.2023 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області кримінальне провадження №12019160370000076 щодо обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Карий Миколаївського району Одеської області, з середньою освітою, не заміжня, не працююча, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима;
в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України,-
29.05.2019 року о 14:00 год ОСОБА_4 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_5 перебували за місцем мешкання в приміщені будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Знаходячись в будинку під час розпиття спиртних напоїв, приблизно о 15:00 годині між ОСОБА_4 та її співмешканцем ОСОБА_5 виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_4 виник умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 після чого ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, маючи на меті спричинення ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, взяла зі столу металевий ніж та завдала ним ОСОБА_5 один удар в область живота, чим заподіяла йому тілесні ушкодження у вигляді одного проникаючого колото-різаного поранення живота з пошкодженням тонкої кишки, котрі відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
На розгляд суду досудовим слідством внесено обвинувачення ОСОБА_4 у умисному тяжкому тілесному ушкодженню, тобто умисному тілесному ушкодженню, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України.
Судом встановлено, що з урахуванням обвинувачення, внесеного на розгляд суду, вказаними умисними діями ОСОБА_4 скоїла умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вчинила злочин, передбачений частиною першою статті 121 КК України.
Потерпіла ОСОБА_6 у судове засіданні 08.02.2023 року не з'явилася. Одночасно 31.01.2023 р від неї надійшла заява про слухання справи у її відсутності. Обвинувачення підтримує в повному обсязі та просить призначити ОСОБА_4 покарання відповідно до чинного законодавства (а.с.136).
Відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінально-процесуального кодексу України зі змінами та доповненнями (далі - КПК України), з урахуванням того, що усі сторони просили суд про однаковий порядок дослідження доказів, що полягав у дослідженні пояснень обвинуваченої та письмових характеризуючих доказів, наданих суду та за відсутності заперечень сторін, з урахуванням розуміння сторін обставин справи, змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам правові наслідки таких їх дій про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити вирок в апеляційному порядку з підстав не встановлення обставин, доказів про які суду сторони не надали, суд задовольнив вказані клопотання і встановив порядок дослідження доказів, про який просили сторони.
Крім того, суд з'ясував, що обвинувачена правильно розуміє зміст наданих її прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Будучи допитаною під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 винуватою себе у вчинені кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнала повністю та надала суду пояснення про те, яким чином нею було скоєно кримінальне правопорушення, що вона щиро розкаюється позбавлення волі.
Відповідно до статті 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу обвинуваченої, яка раніше не судима, посередньо характеризується за місцем мешкання, не перебуває на наркологічному та психіатричному обліку.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" рішення суду має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 передбачених статтею 66 КК України, суд відносить визнання вини та щире каяття.
На думку суду, ціллю вказаного зізнання та щирого каяття є можливість отримання більш м'якого покарання, що є природним правом кожного обвинуваченого, яким обвинувачений скористався.
Обставини, які обтяжують обвинуваченому покарання згідно статті 67 КК України - вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. №7 у вироку суд обговорює питання призначення покарання. Так, державний обвинувач просив суд призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання за частиною першою статті 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75,76 КК України звільнити її від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки з покладенням на неї відповідних обов'язків. Обвинувачена просила суворо не наказувати. Потерпіла просила у своїй заяві від 31.01.2023 р покарання відповідно до чинного законодавства.
При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Злочин вчинений обвинуваченою є дійсно небезпечним, оскільки спричинив тяжкі тілесні ушкодження. Однак, мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обвинуваченої обставин, наданих суду відомостей щодо особи обвинуваченої, тяжкості вчинення нею злочину, позицію державного обвинувача та самої обвинуваченої, з врахуванням ставлення обвинуваченої до вчинення діяння та наслідків діянь, а саме: що вона щиро розкаялася у скоєному, визнала свою провину, усвідомила протиправну поведінку, суд доходить висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання за частиною першою ст.121 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення , а саме на 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України, з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням відповідно обов'язків строком на три роки.
Цивільний позов по справі - не заявлений. Витрати на експерта - відсутні. Заходи забезпечення - необирались.
Також, суд вважає скасувати арешт майна, накладений ухвалою від 13 червня 2019 року по справі №508/548/19 та долю речових доказів вирішити у порядку ст.100 КПК України, а саме - знищити їх.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 374 КПК України, ст.70-72 КК України, ч. 1 ст. 121 КК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, призначивши їй покарання у виді 5 років позбавлення волі;
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши її іспитовий строк терміном на 3 роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений. Витрати на експерта - відсутні.
Скасувати арешт накладений Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області по справі №508/548/19 від 13.06.2019 року, а саме на кухонний ніж з рукояткою синього кольору, полотенце помаранчевого кольору, марлевий тампон з рідиною бурого кольору ззовні схожою на кров з землі біля вхідних дверей будинку, марлевий тампон з
рідиною бурого кольору ззовні схожою на кров з підлоги коридору, марлевий тампон з рідиною бурого кольору ззовні схожою на кров з підлоги кімнати кухні та жіноче плаття білого кольору.
Речові докази : кухонний ніж з рукояткою синього кольору, полотенце помаранчевого кольору, марлевий тампон з рідиною бурого кольору ззовні схожою на кров з землі біля вхідних дверей будинку, марлевий тампон з рідиною бурого кольору ззовні схожою на кров з підлоги коридору, марлевий тампон з рідиною бурого кольору ззовні схожою на кров з підлоги кімнати кухні та жіноче плаття білого кольору - необхідно знищити.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подачі апеляції - з моменту винесення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1