Березівський районний суд Одеської області
вул. Миру 17 м. Березівка Березівський район Одеська область Україна 67300
08.02.2023
Справа № 494/131/23
Провадження № 1-кп/494/78/23
08.02.2023 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області кримінальне провадження №42022160000000056 від 04.02.2022 року щодо обвинувачення: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий- в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України зі змінами та доповненнями (далі - КК України);
27.01.2023 року на адресу Березівського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42022160000000056 відносно ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана справа передана канцелярією суду до розгляду судді Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 01.02.2023 року призначено підготовче судове засідання на 08.02.2023 року.
24.01.2023 року, під час досудового розслідування, між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , захисником ОСОБА_5 , досягнуто угоду про визнання винуватості, згідно якої вони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.2 ст. 190 КК України.
Відповідно до обвинувального акту та угоди про визнання винуватості вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання реалізувавши 15.09.2018 своє право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства 04.12.2019 та 24.12.2020 водячи в оману посадових осіб Головного управління Держгеокадарстру в Одеській області, повідомивши у своїх клопотаннях про розроблення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, про те що раніше своє право безоплатної передачі за вказаним цільовим призначенням не використовував, 16.09.2021 об 10 год. 40 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрував за собою право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вищезазначену земельну ділянку у державного реєстратора Березівської міської ради Одеської області (реєстраційний номер рішення №60532514), чим заволодів шляхом обману земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 5122784600:01:001:0532 площею 1.8827 га, маючи можливість використовувати з моменту реєстрації земельну ділянку на власний розсуд, завдавши державі Україна в особі Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області матеріальних збитків на загальну суму 154 300 (сто п'ятдесят чотири тисячі триста) гривень, що згідно Примітки 2 до ст. 185 КК України на момент вчинення злочину є істотною шкодою.Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку , передбаченого ч.2 ст.190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому. ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
Прокурор в судовому засіданні 08.02.2023 року зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і норми КПК України та КК України та просив цю угоду затвердити, призначивши обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання і вирішити інші, передбачені угодою, питання.
ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, оскільки він визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та сплати процесуальні витрати на залучення експерта. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.
Представник потерпілого в чудове засідання не з'явилась, надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи за їх відсутності. Не заперечують проти затвердження угоди.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши угоду про визнання винуватості укладену між ОСОБА_4 та прокурором на відповідність вимогам, встановленим ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, суд доходить висновку про затвердження угоди, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України - як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.
У відповідності до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинувачуваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, п. 1 ст. 473 КПК України.
Згідно ч. 6, 7 ст. 474 КПК України суд у ході розгляду угод перевіряє їх на відповідність вимогам, встановленим ст. 472 КПК України, при цьому суд не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні, оскільки межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про примирення або визнання вини.
Відповідно до пояснень ОСОБА_4 та прокурора, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань. Правова кваліфікація кримінального правопорушення відповідає обставинам правопорушення. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену міру покарання.
Відтак, суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався і підстав для його обрання не вбачається.
З обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно стягнути витрати за проведення експертизи.
Речові докази - відсутні.
Керуючись ст. ст. 314, 371, 374, 468, 469, 472, 473- 475, 476 КПК України, суд, -
Угоду про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладену 24.01.2023 року - затвердити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання за ч.2 ст.190 КК України у виді штрафу в розмірі 3 500 (трьох тисяч п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 59 500 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт) витрати на залучення експерта при проведенні експертиз, які складають 24 157 (двадцять чотири тисячі сто п'ятдесят сім гривень) 75 копійок на користь держави.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подання на нього апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено з підстав передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості, у відповідності до ст. 476 КПК України, потерпіла чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя ОСОБА_1