Ухвала від 07.02.2023 по справі 490/606/23

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.01.2023 року, якою щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, раніше не судимої, що мешкає АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України,

- обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.03.2023р. включно.

учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_7

захисник: ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваній більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:

Задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .

Застосовано до ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.03.2023р. включно.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Захисник вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною.

На думку захисника, стороною обвинувачення не була доведена наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Зазначає, що зважаючи на дані про особу підозрюваної до неї може бути застосований більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчим суддею встановлені наступні обставини.

СВ УСБ України в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022230000000301 від 09.08.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України, відносно підозрюваної ОСОБА_6 .

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_6 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора, а саме «Департаменту освіти і науки військово-цивільної адміністрації Херсонської області» підтримала дії та рішення окупаційної адміністрації щодо інтеграції навчальних закладів м. Херсон в освітню систему держави-агресора рф, шляхом подання до вищевказаного департаменту заяви про призначення її на посаду директора ДНЗ «Херсонський професійний суднобудівельний ліцей», достовірно розуміючи, що навчальний заклад заснований на державній власності та підпорядкований Міністерству освіти і наук України, створений з метою надання професійно-технічної освіти, а чинним керівником закладу є ОСОБА_8 .

У період з 17 серпня по 11 листопада 2022 року ОСОБА_6 вчинено умисні дії спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у так званому навчальному закладі «ГБОУ СПО Херсонской области «Херсонский профессиональный судостроительный лицей», а також оголошено прийом учнів до закладу освіти на навчальний 2022-2023 рік та розпочато навчання з вересня 2022 року за стандартами освіти держави-агресора з загальним застосуванням російської мови, як офіційної, що суперечить вимогам ст. 10 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 21 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ст.ст. 7, 12 Закону України «Про освіту», ст.ст. 5, 44 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

23.01.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Слідчим подано клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказуючи, що остання підозрюється у вчиненні злочинів, один з яких є особливо тяжким, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор в судовому засіданні наполягав, що неможливо запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри ОСОБА_6 в інкримінованих злочинах, вагомість наявних доказів, а також тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання винуватою, послався на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Вважав, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить запобіганню доведених ризиків та прийшов до висновку про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи фактичні обставини та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , відомості щодо особи підозрюваної, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Так, слідчим суддею взято до уваги, що СВ УСБ України в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022230000000301 від 09.08.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України, відносно підозрюваної ОСОБА_6 .

Зауважено, що 23.01.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Надані суду матеріали кримінального провадження містять відомості, які свідчать на даний час про правильність висновку суду щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 в інкримінованих злочинах.

Така обґрунтованість підтверджується наступними матеріалами: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 28.11.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 13.01.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 11.01.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 30.11.2022; власними поясненнями ОСОБА_6 у судовому засіданні; іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Зважаючи на сукупність отриманих в процесі розгляду клопотання відомостей та даних, колегія суддів вважає, що є правильним висновок слідчого судді про існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що існує значна ймовірність того, що розуміючи наслідки вчиненого, підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зважаючи на те, що частина Херсонської області досі залишається тимчасово окупованою, а в інших частинах області ведуться активні бойові дії та ситуація є нестабільною; окрім того враховуючи що ОСОБА_6 співпрацювала із представниками держави-агресора, займала посаду так званого «директора ГБОУ СПО Херсонской области «Херсонский профессиональный судостроительный лицей», завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, продовжувала вчиняти державну зраду аж до моменту затримання та добровільно вказані дії не припинила.

Також є наявними ризики незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний момент слідство триває, з'ясовуються інші особи причетні до вчинення злочину, які в тому числі були знайомими та колегами підозрюваної, встановлюються докази у вигляді речей та документів, що мають важливе значення для розслідування, окрім того підозрюваній відомі контактні дані свідків цьому кримінальному провадженні, які є працівниками ліцею.

Вищенаведені обставини дають достатньо підстав вважати, що тільки застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 саме такого виняткового найсуворішого запобіжного заходу, як тримання під вартою, забезпечить належне виконання покладених на неї процесуальних обов'язків.

Доводи апелянта відносно того, що можливо застосувати до підозрюваної більш м'який запобіжний захід з огляду на те, що вона раніше не судима та має на утриманні хворого батька, не є слушними, оскільки ці обставини суттєво не зменшують наявні ризики і застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе запобігти встановленим при розгляді клопотання ризикам.

Щодо доводів захисника, що підозрювана потребує спостереження у лікаря, то слід зазначити, що для надання медичної допомоги особам, які перебувають під вартою створена Державна установа «Центр охорони здоров'я ДКВС України». Відповідно до порядку надання медичної допомоги зазначеним особам у закладах охорони здоров'я ДКВС надаються екстрена медична допомога, первинна медична допомога, спеціалізована (вторинна) медична допомога. Медична допомога вказаним особам у закладах охорони здоров'я ДКВС надається відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством.

Слідчим суддею при розгляді клопотання не було допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли вплинути на правильність прийнятого ним рішення.

З огляду на наведене апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25.01.2023 року, щодо ОСОБА_6 , залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
108849061
Наступний документ
108849063
Інформація про рішення:
№ рішення: 108849062
№ справи: 490/606/23
Дата рішення: 07.02.2023
Дата публікації: 09.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Миколаївський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (05.02.2026)
Дата надходження: 30.01.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
02.02.2023 11:00 Центральний районний суд м. Миколаєва
02.03.2023 11:00 Центральний районний суд м. Миколаєва
18.05.2023 11:00 Центральний районний суд м. Миколаєва
23.05.2023 10:00 Центральний районний суд м. Миколаєва
31.05.2023 09:30 Центральний районний суд м. Миколаєва
31.05.2023 09:40 Центральний районний суд м. Миколаєва
31.05.2023 09:50 Центральний районний суд м. Миколаєва
15.06.2023 14:10 Центральний районний суд м. Миколаєва
15.06.2023 14:20 Центральний районний суд м. Миколаєва
28.06.2023 15:10 Центральний районний суд м. Миколаєва
17.07.2023 09:30 Центральний районний суд м. Миколаєва
31.07.2023 09:30 Центральний районний суд м. Миколаєва
05.03.2024 15:00 Центральний районний суд м. Миколаєва
18.03.2024 10:20 Центральний районний суд м. Миколаєва
18.03.2024 10:30 Центральний районний суд м. Миколаєва
02.08.2024 10:00 Центральний районний суд м. Миколаєва
29.08.2024 10:00 Центральний районний суд м. Миколаєва
15.01.2025 11:30 Центральний районний суд м. Миколаєва
15.04.2025 09:30 Центральний районний суд м. Миколаєва
30.05.2025 11:00 Центральний районний суд м. Миколаєва