Справа № 148/1895/22
Провадження № 33/801/135/2023
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Саламаха О. В.
Доповідач: Матківська М. В.
08 лютого 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В.,
розглянувши з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Малика О. В.,
апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Малика Олександра Володимировича
на постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 161058, який складено 03 листопада 2022 року о 00 год 10 хв, - водій ОСОБА_1 02 листопада 2022 року о 23:10 год по вул. Соборній в смт. Кирнасівка керував автомобілем «Mercedes-Benz C180» державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у КНП «Тульчинська ЦРЛ» із застосуванням пристрою «Драгер» в присутності двох свідків, результат тесту - 1,47 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2022 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000,00 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Малик О. В. просить постанову суду скасувати і закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що судом не враховано, що до матеріалів справи не додано направлення для проведення огляду, відсутній чек приладу Драгер про проведення заміру у ОСОБА_1 , та відсутній замір температури при якій проводився такий замір. ОСОБА_1 не було видано направлення для проходження медичного огляду у лікаря, що є порушенням п. 8 розділу 2 Інструкції №1452/735. Висновок медичного огляду не оголошувався ОСОБА_1 та не був складений безпосередньо після огляду, тому такий висновок є недійсним та не може бути належним, достовірним і допустимим доказом при розгляді справи.
Судом першої інстанції не враховано практику ЄСПЛ стосовно необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної так і цивільної), не застосовано концепцію «плодів отруєного дерева» та як наслідок неправильно вирішено питання про справедливість судового розгляду.
В судовому засіданні захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Малик О. В., підтримав апеляційну скаргу, просить її задовільнити.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно роз'яснень, наданих у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Згідно з пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 161058, який складено в 00 год 10 хв 03 листопада 2022 року, згідно з яким водій ОСОБА_1 02 листопада 2022 року о 23:10 год по вул. Соборній в смт. Кирнасівка, Тульчинського району Вінницької області, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz C180» державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у законному порядку у КНП «Тульчинська ЦРЛ» із застосуванням пристрою «Драгер» в присутності двох свідків, результат тесту - 1,47 проміле (а. с. 2); висновком КНП «Тульчинська ЦРЛ» щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 03 листопада 2022 року, результат огляду - 1,47 проміле (а. с. 5); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, згідно якого огляд проведено у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю (а. с. 6).
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом також підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення, серія БАБ №150432, згідно з якою ОСОБА_1 керував автомобілем Мерседес-бенз С-180, не маючи права керування, а саме не мав посвідчення категорії «В», чим порушив п.п. 2.1 ПДР (а. с. 3).
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, апеляційний суд приходить до висновку про правильність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він перебував у стані алкогольного сп'яніння, який підтверджено відповідним висновком закладу охорони здоров'я та не заперечував факт керування транспортним засобом, що підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення.
За змістом частин першої - другої статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з частиною третьою цієї статті у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Так, згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
За змістом статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Як свідчать матеріали справи протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 161058 від 03 листопада 2022 року відносно ОСОБА_1 складено у відповідності до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Жодних доказів того, що під час складення поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 висловлював свою незгоду зі змістом протоколу у зв'язку з тим, що він не керував транспортним засобом, матеріали справи не містять.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 161058 від 03 листопада 2022 року ОСОБА_1 підписав власноручно; зауважень щодо змісту протоколу у протоколі він не зазначив, натомість у графі протоколу «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено: «випив 0,5 пива прошу не карати».
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів щодо протиправності дій працівників поліції під час складання протоколу. Відсутні також відомості щодо оскарження ОСОБА_1 дій працівників поліції, скарги на дії лікаря, який складав висновок у КНП «Тульчинська ЦРЛ», і результати такого оскарження.
Доводи апеляційної скарги стосовно недотримання судом першої інстанції практики ЄСПЛ стосовно необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної так і цивільної), не застосовано концепцію «плодів отруєного дерева» та як наслідок неправильно вирішено питання про справедливість судового розгляду, не знайшли підтвердження в матеріалах справи.
У вирішенні питання про справедливий судовий розгляд ЄСПЛ застосовує концепцію «плодів отруєного дерева», тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Водночас, Європейський Суд з прав людини виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку, суд повинен в подібному випадку вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому. Тобто, якщо процес по даній справі в цілому і загалом справедливий, то і отримані у незаконний спосіб докази можуть бути прийнятними, прикладом чого є Постанова Європейського Суду з прав людини у справі «Хан проти Сполученого Королівства» від 12 травня 2000 року.
У даному випадку апеляційний суд не вбачає порушень права ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, оскільки докази наявні в матеріалах справи є логічними, послідовними та такими, що дозволяють дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Усі зауваження захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Малика О. В. стосовно порядку проходження огляду не є істотними та не спростовують факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось правопорушником.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону. Об'єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.
Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам клопотання про закриття провадження, поданого до суду першої інстанції та яким судом надано правильну оцінку, тому апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для переоцінки тих самих доводів.
Таким чином апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно; вина ОСОБА_1 доведена повністю, в зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та призначене судом адміністративне стягнення відповідає вимогам статті 33 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Малика Олександра Володимировича залишити без задоволення.
Постанову Тульчинського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. В. Матківська