Справа № 127/7062/22
Провадження № 22-ц/801/221/2023
Категорія: 101
Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С.А.
Доповідач:Копаничук С. Г.
02 лютого 2023 рокуСправа № 127/7062/22м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого : Копаничук С.Г.
Суддів: Медвецького С.К., Денишенко Т.О.
за участю секретаря Михайленко А.В.
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_3 , Міністерство оборони України,
третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23.11.2022 року про роз'яснення рішення суду, повний текст якої складений 25.11.2022 року, постановлену у приміщенні того ж суду під головуванням судді Федчишина С.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права призначення та отримання одноразової грошової допомоги,--
У квітні 2022 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , Міністерства оборони України, за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права призначення та отримання одноразової грошової допомоги, в якому просили суд встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з липня 2007 року по день смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити факт проживання її сина - ОСОБА_2 ,1993 р.н. та ОСОБА_5 однією сім'єю у період з липня 2007 по день смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , як членами сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським і їх сім'ям під час дії воєнного стану» і ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Ухвалою Вінницького міського суду від 10.05.2022 року до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог було залучено Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України.
Рішенням Вінницького міського суду від 14.06.2022 року позов задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з липня 2007 року по день смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 однією сім'єю з липня 2007 року по день смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнано за ОСОБА_1 , як членом сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_5 право на призначення та отримання одноразової допомоги відповідно до ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Визнано за ОСОБА_2 , як членом сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_5 , право на призначення та отримання одноразової допомоги відповідно до ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вирішено питання щодо стягнення судового збору.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 03.08.2022 року вищевказане рішення суду в частині позовних вимог про визнання права на призначення та отримання грошової допомоги скасовано. Провадження в справі в цій частині позовних вимог закрито. Роз'яснено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що відповідний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання судових витрат.
У заяві про роз'яснення рішення від 04.11.2022 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просили роз'яснити рішення Вінницького міського суду від 14.06.2022 року, а саме:
- роз'яснити, що факт проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_5 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з липня 2007 року по 02.03.2022 року означає проживання однією сім'єю в розумінні ст. 3 СК України, тобто особами які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки;
-роз'яснити, що факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 однією сім'єю
з липня 2007 року по 02.03.2022 року означає проживання однією сім'єю в розумінні ст. 3 СК України, тобто особами які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Вказали, що рішенням Вінницького міського суду від 14.06.2022 року було встановлено лише факт спільного проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з ОСОБА_5 , проте не було встановлено ведення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_5 спільного побуту та наявність між ними взаємних прав та обов'язків для визначення сім'ї відповідно до ст. 3 СК України. В зв'язку з цим зазначене рішення є не зрозумілим для Міністерства оборони України, що ускладнює його виконання, а тому виникла необхідність у його роз'ясненні.
Ухвалою Вінницького міського суду від 23.11.2022 року заяву задоволено. Роз'яснено рішення Вінницького міського суду від 14.06.2022 року, що факт проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_5 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з липня 2007 року по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 означає проживання однією сім'єю в розумінні ст. 3 СК України, тобто особами які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки; роз'яснено, що факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 однією сім'єю з липня 2007 року по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 означає проживання однією сім'єю в розумінні ст. 3 СК України, тобто особами які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить ухвалу суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права, а у справі постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду. Вказало, що рішення Вінницького міського суду від 14.06.2022 року набрало законної сили, а отже є виконаним і не підлягає роз'ясненню на підставі п. 2 статті 271 ЦПК України. Крім того, оскаржуваною ухвалою суд не роз'яснив рішення суду, а фактично змінив його зміст, встановивши новий юридичний факт, що суперечить нормам чинного законодавства.
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа без самостійних вимог Вінницький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України вважає доводи апеляційної скарги підставними, а ухвалу суду необгрунтованою.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вважає ухвалу суду законною і обгрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Заслухавши доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, ухвалу суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам ухвала суду не відповідає.
Суд встановив, що рішення Вінницького міського суду від 14.06.2022 року суду , постановою Вінницького апеляційного суду від 03.08.2022 року залишено без змін в частині встановлення фактів проживання однією сім'єю позивачів із загиблим ОСОБА_5 . Однак протоколом засідання комісії Міністерства оборони України №276 від 21.10.2022 року матеріали щодо виплати грошової допомоги позивачам були повернуті на доопрацювання, оскільки рішенням суду було встановлено лише факт спільного проживання, а не наявність спільного побуту та взаємних прав та обов'язків.
Постановляючи ухвалу про роз'яснення рішення , суд першої інстанції виходив з того, що у мотивувальній частині рішення було встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з ОСОБА_5 спільно проживали , були пов'язані з ним спільним побутом та мали взаємні права та обов'язки, тобто проживали однією сім'єю в розумінні ст. 3 СК України. Оскільки рішення суду є незрозумілим для Міністерства оборони України і трактується останнім неправильно, є підстави для роз'яснення резолютивної частини цього рішення.
Колегія суддів вважає, що з таким висновком погодитись не можна ,оскільки суд порушив норми матеріального права та необгрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для роз'яснення рішення суду.
Відповідно до ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч.ч.1,2 ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено до примусового виконання.
Рішення суду, яким встановлено факт, що має юридичне значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав виконується шляхом пред'явлення його до органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом.
Посилання позивачів і суду на те, що рішення суду є незрозумілим для Міністерства оборони, а тому підлягає роз'ясненню , безпідставні.
Встановлено із пояснень учасників процесу , що рішення Вінницького міського суду від 14.06.2022 року щодо встановлених фактів було пред'явлено до Вінницького обласного центру комплектування і соціальної підтримки МО України, однак останнє із заявами про роз'яснення рішення не зверталось.
Доводи відповідача про те, що вказане рішення суду набрало законної сили, а отже є виконаним ,а тому не підлягає роз'ясненню на підставі п. 2 статті 271 ЦПК України, є необгрунтованим, оскільки набуття рішенням законної сили не означає його виконання і відповідна процесуальна норма щодо вказаного відсутня.
Доводи ж апеляційної скарги про те, що оскаржуваною ухвалою суд не роз'яснив рішення суду, а фактично змінив його зміст, встановивши новий юридичний факт, що суперечить нормам чинного законодавства, заслуговують на увагу.
Згідно ч.ч.1,2 ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено до примусового виконання.
За змістом зазначеної норми процесуального права рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Якщо у заяві про роз'яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Згідно п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що в заяві про роз'яснення рішення має бути зазначено, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Отже, суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Як вбачається з матеріалів справи, в прохальній частині позовної заяви позивачі просили суд встановити в судовому порядку факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з липня 2007 року по день смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 однією сім'єю з липня 2007 року по день смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ними, як членами сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_5 право на призначення та отримання одноразової допомоги відповідно до ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Рішенням Вінницького міського суду позовні вимоги були задоволені у повному обсязі. Встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з липня 2007 року по день смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановлено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 однією сім'єю з липня 2007 року по день смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнано за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , як членами сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_5 право на призначення та отримання одноразової допомоги відповідно до ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Постановою Вінницького апеляційного суду від 03.08.2022 року вищевказане рішення суду в частині встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу і ОСОБА_2 однією сім'єю з ОСОБА_5 з 2007 по 02.03.2022, залишено без змін.
Тобто, суд задовольнив вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повністю у тому їх об'ємі і формулюванні, як вони і просили.
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським і їх сім'ям під час дії воєнного стану» ( у редакції на час загибелі ОСОБА_5 ) установлено , що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Разом із тим, поняття членів сім'ї визначається тими законодавчими нормативними документами, які визначають конкретне право що надається таким членам сім'ї.
Згідно із ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» ( у ред. на час загибелі) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно із ч. 1 ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до ст.2 СК Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання . Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому.
Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.
Відповідно до ч. ч. 2,4 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Коло осіб, які знаходяться між собою у сімейних стосунках, перераховується у ст. 2 СК України (подружжя, батьки, діти, усиновлювачі та усиновлені, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, рідні брати та сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок)
Посилання позивачів на поняття «члена сім'ї» наведене у рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999 року є некоректним ,оскільки хоча Конституційний Суд України і виходив з об'єктивної відмінності його змісту залежно від галузі законодавства, проте у ньому наводилось тлумачення поняття "член сім'ї" у контексті пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий
захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо оплати користування житлом і комунальними послугам та аналізувались положення чинного на той час КЗпШС України.
Звертаючись до суду з позовом ,позивач ОСОБА_1 просила встановити факт проживання її та загиблого однією сім'єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, а ОСОБА_2 - факт проживання із загиблим однією сім'єю.
Проживання чоловіка і жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, передбачене ст.73 СК України існує у сімейному законодавстві з метою захисту їх майнових прав на майно, набуте ними за час спільного проживання . Згідно чинного законодавства встановлення такого факту не дає права ані першочергового спадкування , як чоловіку чи дружині, ані на отримання відповідної пенсії чи грошової допомоги, що виплачується членам сім'ї , тобто, колу осіб у розумінні ст.ст.2,3 СК України (подружжя, батьки, діти, усиновлювачі та усиновлені, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, рідні брати та сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок), які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч.2 ст.21 СК України проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Також не є підставою для виникнення взаємних прав і обов'язків пасинка і вітчима спільне проживання повнолітнього сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 і загиблого.
Звертаючись до суду із заявою про роз'яснення рішення суду таким чином ,що факт проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_5 однією сім'єю з липня 2007 року по 02.03.2022 року означає проживання однією сім'єю в розумінні ст. 3 СК України, тобто, особами які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, позивачами фактично порушено питання про зміну рішення суду або внесення в нього нових даних, зокрема, щодо наявності взаємних прав і обов'язків , які судом не досліджувалися.
Суд на вищевказане уваги не звернув, не оцінив суть наведених позивачами підстав і змін і роз'яснивши рішення у запропонований спосіб , суд фактично вніс у нього нові дані ,тобто вніс зміни у суть рішення ,не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Оскільки позивачами фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, колегія суддів вважає, що суд дійшов безпідставного висновку про роз'яснення рішення, а тому у роз'ясненні рішення необхідно відмовити.
За таких обставин, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви позивачів про роз'яснення рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23.11.2022 року, - скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про роз'яснення рішення Вінницького міського суду від 14.06.2022 року, - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Копаничук С.Г.
Судді: Медвецький С.К.
Денишенко Т.О.