06.02.2023
Справа № 744/924/22
Провадження по справі № 2/744/48/2023
01 лютого 2023 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Смаги С. В.,
при секретарі судового засідання Бородіній В. В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів),
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів з позивачем ОСОБА_1 за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, -
Позивачем, ОСОБА_1 , пред'явлено до суду позов до відповідача, ОСОБА_2 , в якому позивач просив: стягнути із ОСОБА_2 на його користь 7000 грн. (сім тисяч гривень) заподіяної йому моральної шкоди; судові витрати стягнути з відповідача.
В обґрунтування своєї вимоги у позовній заяві позивач зазначив про те, що у період з 17 листопада 2012 року до 12 березня 2019 року він та ОСОБА_3 , яка є дочкою ОСОБА_2 , перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Новгород-Сіверського районного суду від 07 лютого 2019 року шлюб між ними розірвано. Під час шлюбу у них народилася дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до рішення суду дитина залишилася проживати з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 . Із самого моменту розлучення у нього з відповідачем почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні сина, спілкуванні з ним. Фактично мати всіма можливими способами чинить йому перешкоди для спілкування з сином. Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 березня 2021 року, яке змінено постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року (копія додається), зобов'язано ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з сином та визначено способи участі у його вихованні.
Однак, навіть після направлення виконавчих листів за вказаним рішенням суду до органу виконавчої служби, мати дитини продовжує не виконувати рішення суду.
У зв'язку з цим державним виконавцем за невиконання рішення суду без поважних причин двома постановами від 08 липня 2022 року на матір дитини накладено стягнення у виді штрафу на загальну суму 5100 гривень.
Розуміючи, що поведінка ОСОБА_3 є нелогічною та нерозумною, оскільки сплата штрафів за невиконання суду опосередковано вплине на належне матеріальне забезпечення дитини, та після невдалих спроб поспілкуватися із боржницею, у т.ч. шляхом надіслання її sms-повідомлєнь (у відповідь отримав повідомлення із зображенням середнього пальця, що є непристойним жестом), позивач вирішив написати її матері - ОСОБА_2 , шляхом надсилання повідомлень на її мобільний номер телефону НОМЕР_1 за допомогою програми Vibег 17 листопада 2022 року.
Позивач вважав, що ОСОБА_2 є людиною старшою за віком, має більший життєвий досвід та турбується про долю дочки та онука, а тому направив зазначеним вище способом скріншот повідомлення її дочки з непристойним жестом, раніше йому адресований, з метою звернення її уваги на поведінку ОСОБА_3 , а також для того, аби виключити можливість, що фінансовий тягар несення відповідальності за дії її дочки ляже на її ж плечі у разі подальшого невиконання рішення суду.
Однак, у відповідь він отримав повідомлення (до матеріалів позову додається роздрукований скріншот переписки, оригінал доказу (відповідної переписки) міститься у його мобільному телефоні) з нецензурними висловлюваннями (образливими словами) у його бік, що порочать його честь і гідність, завдають моральних страждань.
Зокрема, під час переписки відповідач назвала його «покидьком», «терористом», писала, що він обікрав сім'ю, що не відповідає дійсності.
Розмір заподіяної йому шкоди позивач оцінює в грошовій формі у сумі 7000 гривень, виходячи із засад розумності та справедливості. Зазначена сума є незначною, однак крім компенсаційної функції, її стягнення буде мати превентивний характер щодо недопущення негідної та протиправної поведінки ОСОБА_2 в майбутньому. Позивач вважає, що відповідачу це допоможе зрозуміти, що за кожне образливе висловлювання у його бік у подальшому ним будуть вживатися передбачені законодавством заходи щодо притягнення її до відповідальності.
Статтею 297 ЦК України визначено, що кожен має право на повагу до його честі та гідності; гідність та честь фізичної особи є недоторканими; фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Компенсація моральної шкоди - це вчинення стосовно особи, котрій спричинено таку шкоду порушенням її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, певних дій, які спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів і процесів, викликаних внаслідок цього порушення - приниженням оцінки її гідності.
Право на компенсацію моральної шкоди - це можливість особи, котрій заподіяно таку шкоду внаслідок порушення її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, вимагати від порушника його обов'язку вчинити певні дії, спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів та процесів, викликаних (внаслідок цього порушення) приниженням оцінки її гідності; а також її можливості звернутися, в разі потреби, до компетентних національних чи міжнародних органів щодо примусового забезпечення виконання зазначеного обов'язку.
Як передбачено ч. 5 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Ухвалою судді від 02 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, а справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 01 лютого 2023 року.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити у повному обсязі. Він стверджує, що постійно думає про висловлені відповідачем на його адресу образливі слова, це не дає йому спокою, відволікає від роботи, ображає його. Позивач пояснив, що внаслідок висловлених відповідачем на його адресу образливих слів, у нього погіршився сон, проте до лікувального закладу за медичною допомогою з цього приводу він не звертався.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала повністю, просила суд повністю відмовити у його задоволенні та дала пояснення, яке вказує на те, що, на її думку, позов задоволенню не підлягає.
Суд, вислухавши учасників справи, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити повністю за наступних обставин.
У справі встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 існують тривалі неприязні стосунки, викликані непорозуміннями між позивачем та його колишньою дружиною ОСОБА_3 , дочкою відповідача, щодо прийняття участі у вихованні їхнього малолітнього сина ОСОБА_4 , спілкуванні з ним.
Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 24 березня 2021 року, яке змінено постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року, зобов'язано ОСОБА_3 не чинити позивачу перешкоди у спілкуванні з сином та визначено способи участі у його вихованні.
За невиконання цього рішення суду без поважних причин державним виконавцем двома постановами від 08 липня 2022 року на матір дитини накладено стягнення у виді штрафу на загальну суму 5100 гривень.
Розуміючи, що поведінка ОСОБА_3 є нелогічною та нерозумною, оскільки сплата штрафів за невиконання суду опосередковано вплине на належне матеріальне забезпечення дитини, та після невдалих спроб поспілкуватися із боржницею, у т.ч. шляхом надіслання її sms-повідомлєнь (у відповідь отримав повідомлення із зображенням середнього пальця, що є непристойним жестом), позивач вирішив написати її матері - ОСОБА_2 , шляхом надсилання повідомлень на її мобільний номер телефону за допомогою програми Vibег 17 листопада 2022 року.
Позивач вважаючи, що відповідач ОСОБА_2 є людиною старшою за віком, має більший життєвий досвід та турбується про долю дочки та онука, направив відповідачу зазначеним вище способом скріншот повідомлення її дочки з непристойним жестом, раніше йому адресований, з метою звернення її уваги на поведінку ОСОБА_3 , а також для того, аби виключити можливість, що фінансовий тягар несення відповідальності за дії її дочки ляже на її ж плечі у разі подальшого невиконання рішення суду.
Однак, у відповідь він отримав повідомлення, в яких відповідач під час переписки назвала його «покидьком», «терористом», писала, що він обікрав сім'ю.
Позивач пояснив, що внаслідок висловлених відповідачем на його адресу образливих слів, у нього погіршився сон, проте до лікувального закладу за медичною допомогою з цього приводу він не звертався. Будь-якої медичної документації щодо підтвердження погіршення його сну він до суду не надав.
Також позивач стверджує, що постійно думає про те, що написала йому відповідач, це не дає йому спокою, відволікає від роботи, ображає його.
Проте, у судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 взагалі не було наведено жодного переконливого доказу завдання йому відповідачем ОСОБА_2 моральних страждань, порушення його звичайного способу життя, психологічного стану, крім слів самого позивача, які нічим не підтверджуються.
За таких обставин підстав для задоволення позову не вбачається.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,- відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий, місце проживання: АДРЕСА_4 .
Дата складення повного судового рішення - 06 лютого 2023 року
Суддя: С. В. Смага