Єдиний унікальний номер 741/1322/21
Провадження № 2-а/741/1/23
м. Носівка 24 січня 2023 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора відділу БДР Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Пушкіної Віри Іванівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що він працює на посаді начальника відділу житлово-комунального господарства та благоустрою Носівської міської ради Чернігівської області. 22 жовтня 2021 року до його (позивача) кабінету прийшла працівник поліції ОСОБА_2 та вручила йому чотири вимоги, а саме: вимогу № 298 про ліквідацію ямковості на всьому протязі вулиць Чернишевського та Троїцька з терміном виконання до 2 листопада 2021 року; вимогу № 299 про встановлення дорожніх знаків 2.3 «Головна дорога» на вулицях Воскресенська та Володимирська, дорожнього знаку 1.33 «Діти» на вулиці Привітна та дорожнього знаку «Пішохідний перехід» на вулиці Козацька з терміном виконання до 24 та 27 жовтня 2021 року; вимогу № 300 про ліквідацію ямковості на вулиці Чернишевського, 3, з терміном виконання до 2 листопада 2021 року; вимогу № 301 про встановлення дорожніх знаків «Дати дорогу» на перехресті вулиць Невського-Чернишевського, перехресті вулиць Суворова та Мазепи і вулиці Баштова, Миколаївська, Шевченка та Мічуріна, з терміном виконання до 24 жовтня 2021 року. Разом із вимогами йому (позивачу) було вручено постанову серії БАА № 114047, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 020 грн. за те, що він (позивач) будучи посадовою особою відповідальною за експлуатаційне утримання вулично-шляхової мережі, не вжив заходів щодо ліквідації ями біля будинку АДРЕСА_1 , порушивши правила, норми та стандарти утримання автодоріг, п. 3.1.1. ДСТУ, п. 1.5 ПДР України. Він (позивач) вважає цю постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, а себе - невинуватим у вчиненні цього правопорушення. Акт комісійного обстеження вулично-шляхової мережі, в якому б зазначалося де і які саме недоліки потрібно усунути, взагалі не складався. Про проведення перевірки вулично-шляхової мережі 22 жовтня 2021 року працівники поліції його (позивача) не попереджали, він не був присутнім на місці виявлення пошкодження автодороги. У вимозі за невиконання якої його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності термін виконання встановлено до 2 листопада 2021 року, а постанова винесена 22 жовтня 2021 року, тобто до закінчення терміну, встановленого для її виконання. У оскаржуваній постанові зазначено, що він (позивач) не вжив заходів щодо ліквідації ями біля будинку АДРЕСА_1 , а у вимозі зазначено АДРЕСА_2 , що є перешкодою у точному визначенні місця пошкодження дорожнього покриття. На момент притягнення його (позивача) до адміністративної відповідальності він фізично не міг вжити заходів щодо ліквідації ямковості дорожнього покриття, так як і вимога і постанова винесені 22 жовтня 2021 року. На виконання вимоги № 300 від 22 жовтня 2021 року до 26 жовтня 2021 року було проведено поточний дрібний ремонт асфальтобетонного покриття по вул. Чернишевського, тобто вимога старшого інспектора Пушкіної В.І. була виконана раніше зазначеного терміну виконання.
ОСОБА_1 просив суд скасувати постанову старшого інспектора ВБДР УПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Пушкіної В.І. серії БАА № 114047 від 22 жовтня 2021 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 140 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1020 грн.
У судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, а також відповідь на відзив, суть якого зводиться до того, що він позовні вимоги підтримує у повному обсязі, вважає, що постанова інспектора поліції є безпідставною, а висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення не відповідає дійсності та ґрунтується лише на припущеннях інспектора, який не встановив, які саме дії він (позивач) вчинив або яку саме бездіяльність допустив. У постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні відомості про суть допущеного ним (позивачем) порушення, а лише констатовано факт порушення відповідних статей законодавства без зазначення дій, які можна кваліфікувати за ч. 1 ст. 140 КУпАП, та професійних обов'язків, які він (позивач) не виконав. Інспектором поліції не встановлено та не зазначено у оскаржуваній постанові які саме дії ним (позивачем), як посадовою особою, виконано не було та у чому саме полягає його вина. Постанова не містить доказів щодо невідповідності забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автодоріг поза встановленими допустимими нормами та стандартами. У постанові зазначені виміри пошкодженого покриття, але відсутні висновки про перебільшення допустимих границь, висновки про віднесення дороги до певної категорії та групи, а також інформація про факт ліквідації або не ліквідації таких пошкоджень, визначені вимогами ДСТУ 3587-97. Відсутність цієї інформації виключає можливість визначити факт порушень ДСТУ 3587-97. Вимоги № 300 від 22 жовтня 2021 року була виконана раніше зазначеного терміну виконання. Він (позивач) вважає, що в його діях немає умислу, свідомого порушення та відсутній склад правопорушення. Він (позивач) дійсно є відповідальною особою за утримання вулиць та їх експлуатаційний стан, однак у його, як начальника житлово-комунального господарства та благоустрою Носівської міської ради Чернігівської області, посадові обов'язки не входить дотримання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. На території Носівської територіальної громади відсутнє спеціалізоване комунальне підприємство по утриманню автодоріг, а роботи по усуненню порушень потребують залучення бюджетних коштів та підрядної організації. Він (позивач) не має повноважень щодо одноособового розпорядження бюджетними висновками, а тому висновок щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, зроблений поза наявності в інспектора поліції належних та допустимих доказів. Будь-які інші докази або свідки щодо неналежного виконання ним посадових обов'язків та вчинення дій, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, оскаржувана постанова не містить та відповідно вони не були досліджені інспектором поліції при винесенні цієї постанови. У копії оскаржуваної постанови, яка додана інспектором поліції до відзиву на позовну заяву, є підписи та інформація про двох свідків, які не зазначені у копії постанови, яка була йому (позивачу) вручена.
У судове засідання інспектор відділу БДР Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Пушкіна В.І. не з'явилася, подала до суду відзив на позовну заяву, суть якого зводиться до того, що вона вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 140 КУпАП, саме за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього ружу при утриманні автомобільних доріг і вулиць. Твердження ОСОБА_1 про те, що нібито його притягнуто до адміністративної відповідальності саме за невиконання вимог № 298, № 299 та № 300 від 22 жовтня 2021 року є хибними. За невиконання законних вимог посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції адміністративна відповідальність передбачена ст. 188-28 КУпАП. Під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення нею (відповідачем) була допущена механічна описка у зазначенні номера будинку, а саме номер вказано 6 замість 3, що жодним чином не впливає ні на факт вчинення правопорушення, ні на його суть, ні на його кваліфікацію та не може свідчити про безпідставність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. На відеозаписах із портативного відеореєстратора видно, що вона (відповідач) під час розгляду справи повідомила ОСОБА_1 про те, що правопорушення вчинене саме по АДРЕСА_2 . Порушення утримання вулично-шляхової мережі саме по АДРЕСА_2 , зафіксовано також у акті обстеження вулично-шляхової мережі та схеми до нього. Вона (відповідач) вважає, що під час винесення оскаржуваної постанови діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. У поданому до суду відзиві на позовну заяву інспектор відділу БДР Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Пушкіна В.І. просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову, розгляд справи проводити без її участі.
У судове засідання представник Департаменту патрульної поліції не з'явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги не визнає з підстав, які зазначені у відзиві інспектора відділу БДР Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Пушкіної В.І. на позовну заяву, просив відмовити у їх задоволенні, розгляд справи проводити без його участі.
Суд вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності учасників справи за наявними у ній доказами, оскільки відсутні підстави для його відкладення або оголошення перерви.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді начальника відділу житлово-комунального господарства та благоустрою Носівської міської ради Чернігівської області та є посадовою особою, відповідальною за експлуатаційне утримання вулично-шляхової мережі.
З матеріалів справи (а.с. 25-27) вбачається, що 22 жовтня о 10 годині 15 хвилин на вул. Чернишевського, 3, в м. Носівка Чернігівської області інспектором відділу БДР Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Пушкіною Вірою Іванівною у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розпочато обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, забезпечення безпечного експлуатаційного стану якої покладено на Носівську міську раду Чернігівської області. У ході обстеження було встановлено, що ділянка, яка розташована в АДРЕСА_2 , не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» за такими показниками: покриття проїзної частини має ямковість 2 м х 2,30 м, глибиною 0,12 м. Дорожні роботи на цій ділянці дороги не проводилися. За результатами обстеження ділянку визнано аварійно небезпечною та такою, що не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97.
У судовому засіданні встановлено, що 22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 інспектором відділу БДР Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Пушкіною В.І. було вручено, зокрема вимоги № 298 та № 300 про ліквідацію ямковості на всьому протязі вулиці Чернишевського з терміном виконання до 2 листопада 2021 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 10; 12).
З матеріалів справи (а.с. 24) вбачається, 22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що цього ж дня о 10 годині 30 хвилин в м. Носівка Чернігівської області по вул. Чернишевського, 6, він, будучи посадовою особою, відповідальною за експлуатаційне утримання вулично-шляхової мережі (начальник відділу житлово-комунального господарства та благоустрою Носівської ОТГ) не вжив заходів щодо ліквідації ями довжиною 2 м, шириною 2,3 м, глибиною 0,12 м, на проїзній частині вулиці, чим порушив правила, норми та стандарти утримання автодоріг, п. 3.1.1 ДСТУ 3587-97, ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», п. 1.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 24).
Частиною 1 ст. 140 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
Суб'єктами адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, є посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
Службовими (посадовими) особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженнями.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження; у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла; обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.
Пунктом 3.1.1 ДСТУ 3587-97 встановлено, що покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів. Стан покриття проїзної частини та інших елементів дороги повинні перевірятися організаціями, які їх експлуатують, - щодекадно.
Відповідно до п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги» встановлено, що складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування.
Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги» встановлено, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема, забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху.
Пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.
Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.
Відповідно до п. 1 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони поширюються на автомобільні (позаміські) дороги, міські вулиці і дороги загального користування, залізничні переїзди в межах смуги їх відчуження та червоних ліній і є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів (далі - дорожньо-експлуатаційні організації) і користувачів.
Пунктом 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, встановлено, що ремонт і утримання дорожніх об'єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.
Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Статтями 1 та 13 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, ст. 140 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25 червня 2020 року в справі № 520/2261/19, визначений ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Позивач не заперечував, що він є посадовою особою, відповідальною за експлуатаційне утримання вулично-шляхової мережі Носівської ОТГ, не надав суду доказів на підтвердження того, що до 22 жовтня 2021 року, тобто до винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, він у межах свої повноважень вживав передбачені законодавством заходи щодо відновлення безпечних умов для руху по вул. Чернишевського в м. Носівка Чернігівської області (ліквідації ямковості).
Відповідно до ч. 8 ст. 79 КАС України суд не приймає до розгляду докази, подані позивачем 24 січня 2023 року, оскільки позивач не обґрунтував неможливість їх подання у встановлений законом строк з причин, що не залежали від нього.
Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності суд приходить до висновку, про те, дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення щодо нього була розглянута від імені Національної поліції уповноваженою особою у порядку, встановленому чинним законодавством, адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч. 1 ст. 140 КУпАП, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст.ст. 77, 243-246, 255, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , до старшого інспектора відділу БДР Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Пушкіної Віри Іванівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Киреєв