Справа № 578/1076/22
провадження № 3/578/51/23
08 лютого 2023 року смт.Краснопілля
Суддя Краснопільського районного суду Сумської області Зеря Ю.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції №4 (м. Суми) Сумського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , солдата військової частини НОМЕР_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, захиснику права, передбачені статтею 271 КУпАП, роз'яснені,
установила:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 03.12.2022 серії ААД №116609, складеного поліцейським СРПП ВП №4 (м. Суми) Сумського РУП сержантом поліції Кузьминчуком Артемом Петровичем, 03.12.2022 о 17 год. 03 хв. по вул. Сумській, буд. 4 у с. Великий Бобрик Сумського району Сумської області гр. ОСОБА_1 керував власним автомобілем ВАЗ 210994-20, номерний знак НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер 6810, результат огляду є позитивним - 0,43 проміле, що підтверджується тестом № 1372 від 03.12.2022, від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі гр. ОСОБА_1 відмовився, порушення зафіксоване на нагрудний відеореєстратор Cam Pro 1802. Цим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху (ПДР), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до відомостей, занесених до протоколу про адміністративне правопорушення у гр. ОСОБА_1 тимчасово вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане центр ДАІ 7101 від 24.07.2015.
У судові засідання 23.12.2022, 26.01.2023, 08.02.2023 гр. ОСОБА_1 не прибув, присутня у судових засіданнях захисник особи адвокат Друченко Т.В. наголошувала, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння, позитивний результат тесту газоаналізатора викликаний вживанням особою протизапальних препаратів - «Корвалтаб» та «Пертусин», лікування якими йому рекомендовано згідно виписки з медичної карти абмулатоного (стаціонарного) хворого від 15.02.2022. Також захисник зазначала, що у порушення порядку проведення огляду водія на стан сп'яніння працівниками поліції не було роз'янено останньому його права до початку огляду, а також після встановлення у гр. ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння він не був відсторонений від керування транспортним засобом, що також є порушенням. У зв'язку з цим захисник просила закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суддя дійшла наступних висновків.
За змістом частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, гр. ОСОБА_1 притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, частиною першою статті 130 КУпАП визначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Заборона керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, рівно як і протягом перебування такої особи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, закріплена у пункті 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Зі змісту ч. 1 ст. 266 КУпАП слідує, що оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У відповідності до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-2794 цього Кодексу.
Згідно зі змістом ст. 251 вказаного Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином в силу вказаних положень обов'язок доведення факту вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, покладено на Відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Сумській області.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 03.12.2022 серії ААД №116609, органом поліції подані наступні докази, досліджені у судовому засіданні: висновок тесту газоаналізатора Алкотест 6810 Драгер № 1372 від 03.12.2022, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозапис з портативного відеореєстратора.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Слід зазначити, що статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-ХІІ передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
На вимогу поліцейського відповідно до п. 2.4 Правил водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
В свою чергу дії поліцейських повинні відповідати вимогам закону.
При цьому статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби. Даний перелік, зокрема, передбачає: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Однак будь-які дані, які б свідчили про необхідність зупинки транспортного засобу під керуванням гр. Ли. із зазначених вище підстав в матеріалах справи відсутні.
Матеріали справи не містять доказів правомірності дій працівників поліції, які містяться у вичерпному переліку підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.
Згідно з матеріалами справи працівниками поліції відносно гр. ОСОБА_1 не виносилась постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про будь-яке адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що свідчило б про законність зупинки транспортного засобу.
Тобто працівниками поліції належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення гр. ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, які б могли слугувати саме причиною зупинки автомобіля, яким керував останній відповідно до вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до широкого розуміння доктрини «плодів отруєного дерева», будь-яке порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня.
У вузькому сенсі доктрина «плодів отруєного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів, визнаних недопустимими.
Відтак у ході розгляду справи встановлено, що гр. ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими без належних на те підстав.
Дослідивши наданий органом поліції у якості доказу відеозапис, встановлено, що причиною зупинки транспортного засобу стала необхідність з'ясування в особи, яка у ньому перебувала, чи усе добре, оскільки саме з питань «Вечір добрий. Як справи? Документи маєте? Алкоголю не було?» почалась розмова між поліцейськими та чоловіком на відеозаписі та наступний огляд водія на стан сп'яніння.
Крім того при дослідженні відеозапису та доказів, наданих органом поліції, встановлено, що у порушення ст. 266 КУпАП водій після встановлення у нього стану алкогольного сп'яніння не був відсторонений від керування транспортним засобом.
Також не відповідає наданий у якості доказу відеозапис ознаці безперервності, оскільки перший відеофайл починається о 17:03:49 та закінчується о 17:18:49, другий відеофайл починається о 17:18:49 та закінчується о 17:25:43, третій відеофайл починається о 17:45:30 та закінчується о 17:48:28. Водночас враховуючи, що відеозапис не є безперервним, відомості про свідків, які б мали були залучені до участі в огляду водія на стан сп'яніння у разі відсутності можливості проведення безперервної відеофіксації, також відсутні.
Враховуючи наведене, слід зробити висновок, що наданий органом поліції відеозапис не відповідає критеріям належності і допустимості, а тому його неможна вважати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи суддею також звернуто увагу на те, що до матеріалів справи органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, не додані докази на підтвердження проходження сертифікації газоаналізатором Драгер у встановленому порядку, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати зафіксовані таким приладом результати огляду водія вірними.
Оскільки відомостей про свідків події до протоколу про адміністративне правопорушення не занесено, у зв'язку з чим відсутня можливість перевірити обставини, занесені до протоколу шляхом отримання показань свідків, за самим лише відеозаписом встановити вину водія ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є неможливим.
У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №463/1352/16-а (постанова КАС ВС від 08.07.2020 №463/1352/16-а).
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.
У своєму рішенні від 10.02.1995 у справі «Алене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Стаття 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247 Кодексу).
Враховуючи недоведеність належними і допустимими доказами факту законності зупинки транспортного засобу під керуванням гр. ОСОБА_1 та правомірності огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, зазначене має наслідком безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів, тому у судді відсутні підстави вважати вказану особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відтак суддя доходить висновку на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням положень ст. 283 КУпАП у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення судовий збір стягненню не підлягає.
Відповідно до ч.6 ст.283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Керуючись статтями 33, 401, 245, 247, 251, 252, 268, 277, 280, 283-285, 287-291, 294 КУпАП, суддя
постановила:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Повернути ОСОБА_1 тимчасово вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане центр ДАІ 7101 від 24.07.2015.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом (стаття 287 КУпАП).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області (стаття 294 КУпАП).
Суддя Ю.О. Зеря