Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
08.02.2023м. ХарківСправа № 922/3369/19 (922/405/23)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Яризька В.О.
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявник Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м.Харків, вул. Москалівська, 57/59)
боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" (вул. Велозаводська,1, м.Харків, 61158)
До Господарського суду Харківської області надійшла заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" про видачу судового наказу за вимогою до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" про стягнення за договором розподілу природного газу № 09420U015QAP016 від 01.01.2016 року заборгованості в сумі 241808,15 грн. (з яких: 195893,33 грн - основний борг за період з червня 2022 по листопад 2022 року, 32542,53 грн. - пеня, 1952,55 грн - 3% річних, 11419,74 грн. - інфляційних втрат) та витрат по сплаті судового збору в сумі 268,40 грн.
За приписами ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 148 ГПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Також суд зазначає, що згідно п.п. 4 та 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Отже, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.
Так, в обґрунтування поданої заяви стягувач посилається на порушення боржником умов публічного типового договору розподілу природного газу до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" приєднався шляхом підписання заяви-приєднання № 09420U015QAP016, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 241808,15 грн.
При цьому на підтвердження факту надання послуг за вказаним договором та існування у боржника заборгованості до заяви додані, зокрема, копії Заяви-приєднання № 09420U015QAP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим); додаток № 4 до типового договору розподілу природного газу, акт приймання - передачі природного газу №ХРГ0068263 від 30.09.2021; копію листа щодо сплати боргу від 12.12.2022 №311/22, копію рахунку на оплату №62015368 від 12.12.2022, акти наданих послуг № ХРГ82016652 від 30.06.2022 року, № ХРГ82019464 від 31.07.2022 року, № ХРГ82022331 від 31.08.2022 року; № ХРГ82025166 від 30.09.2022 року, № ХРГ82027999 від 31.10.2022 року, № ХРГ82030845 від 30.11.2022 року, з доказами їх надіслання на адресу боржника; акту звіряння взаємних розрахунків від 13.12.2022 року.
Однак, заявником не доданий до заяви типовий договір розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498, на якому ґрунтуються заявлені вимоги.
Крім того, в поданій заяві заявник посилається на п.6.8 вищевказаного договору за умовами якого надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Натомість, як встановлено судом, зазначені акти наданих послуг № ХРГ82016652 від 30.06.2022 року, № ХРГ82019464 від 31.07.2022 року, № ХРГ82022331 від 31.08.2022 року; № ХРГ82025166 від 30.09.2022 року, № ХРГ82027999 від 31.10.2022 року, № ХРГ82030845 від 30.11.2022 року, згідно яких, за твердженням стягувача, виникла заборгованість та ґрунтуються заявлені вимоги, а також наданий акт звіряння взаємних розрахунків від 13.12.2022 року підписані в односторонньому порядку тільки зі сторони заявника - оператора ГРМ, що, в свою чергу, за умови надання доказів надсилання таких актів на адресу боржника та за відсутності доказів їх повернення з підписом та/або письмової відмови від підписання, не може свідчити про безспірність вимог стягувача.
Судом враховано, що для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, без розгляду справи по суті на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, які підтверджують безспірність таких вимог. З цією метою, насамперед, необхідно перевірити наявність обставин щодо факту виникнення та настання строку виконання боржником зобов'язання.
Проте, надані заявником докази, а саме акти наданих послуг та акт звірки взаєморозрахунків, які підписані лише одною стороною свідчать про наявність між сторонами спору щодо самого порушення умов типового договору та нарахованої суми відповідно до таких актів, позаяк одностороннє підписання останніх не може свідчити про безспірність заявлених заявником вимог про стягнення заборгованості за типовим договором розподілу природного газу. Отже, заявлені вимоги в цій частині не відповідають засадам наказного провадження.
За змістом п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказ.
Таким чином, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог, передбачених ст.148 ГПК України, вимоги за заявою про видачу наказу не мають ознак безспірності та відсутні докази, які б підтверджували відсутність спору про право, тобто заявником не підтверджено виникнення права грошової вимоги саме у заявленій сумі 241808,15 грн., суд доходить висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" заборгованості в сумі 241808,15 грн. на підставі п. 8 ч.1 ст.152 ГПК України.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Суд звертає увагу на те, що заявник також не позбавлений права звернутися до суду із відповідним позовом у позовному провадженні, у тому числі у спрощеному, про що і було зазначено боржником в поданій до суду заяві від 06.02.2023 року.
Відповідно до частини другої статті 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись статтями 147, 148, 150, 152-155 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонта автомобільних доріг" заборгованості в сумі 241808,15 грн. (з яких: 195893,33 грн - основний борг, 32542,53 грн. - пеня, 1952,55 грн - 3% річних, 11419,74 грн. - інфляційних втрат) та витрат по сплаті судового збору в сумі 268,40 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255 - 257 ГПК України, до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 08.02.2023.
Суддя В. О. Яризько