вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"07" лютого 2023 р. м. Рівне Справа № 918/1019/22
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Рівненської міської ради
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Прикарпатзахідтранс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Рівненській області
про стягнення заборгованості по орендній платі за землю 362 980,99 грн.
Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.
Представники присутні у засіданні
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Суть спору:
Рівненська міська рада звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Прикарпатзахідтранс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Рівненській області, про стягнення заборгованості по орендній платі за землю 362 980,99 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість зі сплати орендної плати з юридичних осіб в сумі 362 980,99 грн., яка виникла в результаті несплачених самостійно задекларованих податкових зобов'язань з орендної плати за землю.
Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.
Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 09.12.2022 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
27 січня 2023 року від Головного управління ДПС у Рівненській області надійшли письмові пояснення по справі.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 09.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до слухання на 24 січня 2023 р. на 10:00 год.
Судом на адресу учасників справи надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі.
Ухвала, яка відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Прикарпатзахідтранс" відправлена на адресу: 33028, м. Рівне, вул. Котляревського, 18, повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою "За закінченням терміну зберігання".
Ухвалою від 24.01.2023 розгляд справи відкладався на 07.02.2023 на 10:00 год.
06 лютого 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи у суді.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України).
У справі наявні докази про те, що ухвала надсилалася на відому суду адресу відповідача.
У строки, обумовлені ухвалою від відповідача жодних заяв/клопотань не подано. Заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін від учасників не надходило.
Відповідно до ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.
За приписами ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зібраних доказів по справі достатньо для повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи та вирішення даного господарського спору.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, господарським судом встановлено наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між Рівненською міською радою (далі- Орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Прикарпатзахідтранс" (далі- Орендар, відповідач) укладено Договір оренди (далі Договір) від 09 лютого 2012 року № 561010004000322 предметом якого Орендодавець на підставі рішення Рівненської міської ради від 07 липня 2011 року № 943 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування виробничої бази, яка знаходиться в м. Рівне на вул. Київській, 98-г (а.с. 7-8).
Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 23 247 квадратних метрів, у тому числі: -земельну ділянку площею 23 119 квадратних метрів - за рахунок земель наданих у постійне користування Прикарпатському управлінню "Прикарпаттранснафтопродукт"; - земельну ділянку площею 128 квадратних метрів - за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно з п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 23 247 квадратних метрів - становить 4 596 255,66 грн.-витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 04-09/4, виконаний управлінням Держкомзему у місті Рівному станом на 30 січня 2012 року.
Договір укладений на 49 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п. 8 Договору).
Пунктом 9 Договору оренди визначено, що за оренду земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку площею 23 247 квадратних метрів складає 137 887,67 грн, що становить 3,00% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 04-09/4-1, виконаний управлінням Держкомзему у місті Рівному станом на 01 січня 2012 року. Сторони погоджуються, що орендна плата за землю справляється з моменту прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду (рішення Рівненської міської ради № 943 від 07 липня 2011 року).
Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 10 Договору).
За умовами п.11 Договору орендна плата сплачується Орендарями щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок 33212812700002 в управління ДКУ в Рівненській області МФО 833017, код 13050200, одержувач: Місцбюджет м. Рівне УБФ, ЗКПО 22586331. зміна отримувача орендної плати та його банківських реквізитів може здійснюватися Орендодавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до цього договору. Орендар зобов'язується уточнювати платіжні реквізити і назву отримувача орендної плати.
Також, між Рівненською міською радою (далі- Орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Прикарпатзахідтранс" (далі- Орендар, відповідач) укладено Договір оренди земельної ділянки від 30 липня 2008 року № 040858300147 предметом якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування адміністративного та виробничих будівель загальною площею 1 620 кв.м., що розташована в м. Рівне на вул. Котляревського, 18 (а.с. 15-16).
Договір укладений на 49 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п. 8 Договору оренди земельної ділянки).
Пунктом 9 Договору оренди визначено, що за оренду земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік складає 12 593,13 грн.
Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 11 Договору).
Відповідно до п. 12 Договору орендна плата сплачується Орендарем щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (поточного) місяця на рахунок Орендодавця.
Договори оренди землі містять всі істотні умови та зареєстровані в установленому законом порядку.
Згідно із статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих в межах населених пунктів проводиться незалежно від їх цільового призначення - не раніше ніж один раз на 5-7 років.
Рішенням Рівненської міської ради від 04.07.2013 року №3122 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Рівного" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Рівного та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Рівного з 1 січня 2014 року.
Нормативна грошова оцінка земель міста Рівного підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.
Платники орендної плати за земельні ділянки при поданні податкових декларацій до органів державної податкової служби м. Рівного застосовували починаючи з 1 січня 2014 року, нормативну грошову оцінку земель міста Рівного, яка затверджена цим рішенням, без внесення змін до договорів оренди землі (п.6 рішення Рівненської міської ради від 04.07.2013 року №3122).
Рішенням Рівненської міської ради від 02 липня 2020 року №7565 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Рівного та введено її в дію з 1 січня 2021 року.
Зокрема пунктом 6 та 7 даного рішення зазначено, що платникам земельного податку за земельні ділянки під час подання податкових декларацій до контролюючого органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику в м. Рівному, застосувати, починаючи з 1 січня 2021 року, нормативну грошову оцінку земель міста Рівного, яка затверджена цим рішенням.
Платників орендної плати за земельні ділянки під час подання податкових декларацій до контролюючого органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику в м. Рівному, зобов'язано застосувати, починаючи з 1 січня 2021 року, нормативну грошову оцінку земель міста Рівного, яка затверджена цим рішенням, без внесення змін до договорів оренди землі.
Пунктом 8 рішення доручено Управлінню у м. Рівному Головного управління ДПС у Рівненській області (М. Калитюк) забезпечити з 1 січня 2021 року справляння плати за землю в місті Рівному з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земель, затвердженої цим рішенням.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Листом Головного управління ДПС у Рівненській області від 04.11.2022 №6759/5/17-00-13-02-08 повідомлено Позивача про наявність податкового боргу по орендній платі за землю.
Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" передбачений порядок передачі земельних ділянок в оренду фізичним та юридичним особам.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі").
Підпункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає виключну компетенцію міських рад у вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Дана норма закону є одним із засобів забезпечення провідної ролі міських рад як органів міського самоврядування, які покликані представляти відповідні територіальні громади та здійснювати від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Виключна компетенція місцевих рад означає, що ніякі інші органи чи посадові особи не мають права приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції рад.
Відповідно до приписів статті 16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання), розгляд якої і надання земельної ділянки в оренду проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, при цьому, сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.
Згідно з статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками з земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законам до їх відання.
Частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до Земельного кодексу України і Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань щодо передачі земель комунальної власності у власність чи користування, оренду громадянам та юридичним особам є виключним правом міської ради, як суб'єкта права власності па землю.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначає повноваження міських рад у галузі земельних відносин на території міст, і пункт "а" передбачає розпорядження землями територіальних громад.
Статтею 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Норми Закону України "Про оренду землі" та Земельного кодексу України передбачають обов'язок для особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду здійснити певні дії з метою юридичного оформлення права користування земельною ділянкою.
Як встановлено судом, станом на 02.11.2022, відповідно до даних ITC "Податковий блок" згідно інтегрованої картки платника податків ТОВ "Прикарпатзахідтранс" (код ЄДРПОУ 13990932) обліковується податкова заборгованість зі сплати орендної плати з юридичних осіб в сумі 362 980,99 грн., в тому числі основний платіж - 362 980,99 грн.
Даний податковий борг виник 02.03.2022 р. в результаті несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб.
Статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
У відповідності до приписів статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язанні своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відомості про підтвердження щодо зміни чи розірвання Договору оренди землі відсутні.
За змістом статті 13 Закону України “Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування па певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 21 Закону України “Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, суб'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
При цьому згідно з положеннями 288.4 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Неналежне внесення орендної плати орендарями за землю може спричинити завдання певних збитків у сфері фінансування суспільних верств населення.
Як встановлено судом розмір орендної плати позивачем визначений на підставі затвердженої нормативної грошової оцінки земельної ділянки та не перевищує розміру, передбаченого п. 288.5. ст.288 Податкового кодексу України.
Відтак, позовні вимоги Рівненської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Прикарпатзахідтранс" про стягнення 362 980 грн. 99 копійки боргу за оренду земельних ділянок судом визнаються обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновки суду.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Рівненської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Прикарпатзахідтранс" 362 980 грн. 99 копійки боргу за оренду земельних ділянок згідно Договору оренди від 09.02.2012 року №5610110004000322 та Договору оренди земельної ділянки від 30.07.2008 №040858300147.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору в розмірі 5 444,71 грн. Також викладено прохання судові витрати покласти на відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 та п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Тому, судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у сумі 5 444,71 грн.
Керуючись статтями 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов Рівненської міської ради задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (33028, м. Рівне, вул. Котляревського, 18, код ЄДРПОУ 13990932) на користь Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 34847334, рахунок UA298999980334179812000017527, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 38012494, отримувач ГУК у Рівн.обл/Рівнен.міс.тг/18010600) 362 980 (триста шістдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн. 99 копійки боргу за оренду земельних ділянок та 5 444 (п'ять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 71 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 08 лютого 2023 року.
Суддя Бережнюк В.В.