65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"07" лютого 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3181/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін
справу № 916/3181/22
за позовом: Комунального підприємства “Міське капітальне будівництво” (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 10-А, код ЄДРПОУ 35695935)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Виробниче будівельно-монтажне об'єднання “Одесбуд” (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 33, код ЄДРПОУ 31768648)
про стягнення 176 940, 18 грн.
Комунальне підприємство “Міське капітальне будівництво” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю “Виробниче будівельно-монтажне об'єднання “Одесбуд” заборгованості за здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єкта у розмірі 119 096, 71 грн., 3 % річних у розмірі 7 853, 20 грн., інфляційного збільшення у розмірі 49 990, 27 грн., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 654, 10 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про співробітництво №95/с від 29.02.2016 щодо здійснення оплати за ведення технічного нагляду за будівництвом об'єкта.
06.12.2022 господарським судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи, а також роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвалу суду від 06.12.2022 надіслано позивачу на зазначену останнім у позовній заяві електронну пошту.
Ухвалу суду від 06.12.2022, яку надіслано відповідачу на адресу, що зазначена у позові, та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернуто до суду органами поштового зв'язку із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Проте, відповідач відзив на позов у встановлений в ухвалі суду від 06.12.2022 строк до суду не надав.
Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.
Згідно ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено:
29.02.2016 між Комунальним підприємством “Міське капітальне будівництво” (Сторона 1) та Товариством з додатковою відповідальністю “Виробниче будівельно-монтажне об'єднання “Одесбуд” (Сторона 2) укладено договір про співробітництво №95/с, предметом якого є фінансування, проектування і будівництво ІІІ черги будівництва 10-ти поверхового 10-ти секційного ж/б №37 (буд.) з вбудованими офісними приміщеннями, паркінгом і творчими майстернями на технічному поверсі, з інженерними мережами в мкр. ІІІ-4-1 ж/р Котовського в м. Одесі, - 4- секційний 10-поверховий ж/б №37 (буд.) з вбудованими офісними приміщеннями, творчими майстернями на технічному поверсі в мкр. ІІІ-4-1 ж/р Котовського в м. Одесі (далі - об'єкт).
07.06.2016 між Комунальним підприємством “Міське капітальне будівництво” (Сторона 1) та Товариством з додатковою відповідальністю “Виробниче будівельно-монтажне об'єднання “Одесбуд” укладено додаткову угоду №1 до договору про співробітництво №95/с від 29.02.2016.
20.02.2018 між Комунальним підприємством “Міське капітальне будівництво” (Сторона 1) та Товариством з додатковою відповідальністю “Виробниче будівельно-монтажне об'єднання “Одесбуд” укладено додаткову угоду №2 до договору про співробітництво №95/с від 29.02.2016 в редакції додаткової угоди №1 від 07.07.2016.
23.10.2018 між Комунальним підприємством “Міське капітальне будівництво” (Сторона 1) та Товариством з додатковою відповідальністю “Виробниче будівельно-монтажне об'єднання “Одесбуд” укладено додаткову угоду №3 до договору про співробітництво №95/с від 29.02.2016 в редакції додаткових угод №1 від 07.07.2016 і №2 від 20.02.2018.
13.02.2020 між Комунальним підприємством “Міське капітальне будівництво” (Сторона 1) та Товариством з додатковою відповідальністю “Виробниче будівельно-монтажне об'єднання “Одесбуд” укладено додаткову угоду №4 до договору про співробітництво №95/с від 29.02.2016 в редакції додаткових угод №1 від 07.07.2016, №2 від 20.02.2018 та №3 від 23.10.2018.
Відповідно до пп. 2.1.5. п. 2 договору Сторона 1 зобов'язана зокрема, здійснювати технічний нагляд за будівництвом об'єкта у відповідності до постанови КМУ від 11.07.2007 №903 «про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури».
Згідно з пп. 2.2.3. п.2.2 договору, в редакції додатковї угоди №1 до договору про співробітництво №95/с від 29.02.2016, Сторона 1 має право, зокрема отримувати оплату за здійснення технічного нагляду на підставі підписаного сторонами Акту виконаних робіт з технічного нагляду.
У пп. 2.3.6. п. 2.3. договору в редакції додатковї угоди №1 до договору про співробітництво №95/с від 29.02.2016, передбачено, що Сторона 2 зобов'язана, зокрема для нарахування відсотків за здійснення технічного нагляду до 05 числа місяця, наступного за звітним, надавати інформацію у вигляді довідки довільної форми із зазначенням вартості виконаних будівельних робіт.
Згідно наданої інформації щомісячно, в строк до 10 числа місяця, наступного за звітним, перераховувати за здійснення технічного нагляду про будівництву об'єкта на розрахунковий рахунок Сторони 1 грошові кошти у розмірі 3 % від вказаної в інформації суми на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт по технічному нагляду.
Відповідно до п. 13.5. договору у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій, Сторона, права або законні інтереси якої порушені, має право звернутися до порушника з письмовою претензією, яка повинна бути розглянута в місячний строк з дня її отримання. У разі не отримання відповіді на претензію, Сторона, права і законні інтереси якої були порушені, має право звернутися з відповідним позовом до суду.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до моменту підписання акту приймання-передачі зазначеного у п. 14.4 цього договору, а щодо розрахунків - до їх повного виконання (п. 15.6. договору).
Судом також встановлено, що на виконання умов договору позивач виконав своє зобов'язання щодо здійснення технічного нагляду на загальну суму 214 746, 71 грн., про що свідчать підписані між сторонами та скріплені печатками сторін Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: від 30.10.2020 на суму разом з ПДВ 57 514, 56 грн.; від 30.10.2020 на суму разом з ПДВ 79 359, 25 грн.; від 30.10.2020 на суму разом з ПДВ - 76 285, 70 грн.; від 30.10.2020 на суму разом з ПДВ 1 041, 55 грн., від 30.10.2020 на суму разом з ПДВ - 545, 65 грн.
В свою чергу відповідачем здійснено часткову оплату за надані позивачем послуги у сумі 95 650 грн., про що свідчить виписка по особовому рахунку КП «Міське капітальне будівництво» за період 04.02.2021-04.02.2021.
Заборгованість у розмірі 119 096, 71 грн. не сплачена відповідачем позивачу.
21.04.2021 позивач звернувся до відповідача з претензією за №196/15-юр про сплату заборгованості, в якій вимагав перерахувати суму основного боргу у розмірі 119 096, 71 грн., в тому числі ПДВ за надані послуги з технічного нагляду за будівництвом об'єкту.
У відповіді вих.№13/71 від 12.05.2021 на претензію-вимогу відповідач визнав наявність заборгованості з оплати за технічний нагляд за договором про співпрацю №95/с від 29.02.2016, та повідомив, що не має фінансової можливості здійснювати своєчасно оплату за технічний нагляд об'єкту, та буде здійснювати оплату суми заборгованості за технічний нагляд за договором про співпрацю №95/с від 29.02.2016 за графіком, який буде надано пізніше.
19.09.2021 позивач вдруге звернувся до відповідача з претензією №119/15-04, в якій вимагав перерахувати суму основного боргу у розмірі 119 096, 71 грн., в тому числі ПДВ за надані послуги з технічного нагляду за будівництвом об'єкту та виставив відповідачу рахунок-фактура №СФ-13/09-1 від 13.09.2022 на суму разом з ПДВ 119 096, 71 грн.
Вказана претензія повернулась позивачу без відповіді, про що свідчить рекомендоване повідомлення про невручення поштового відправлення, із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання».
У зв'язку несплатою відповідачем заборгованості позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 119 096, 71 грн., просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 7 853, 20 грн. та інфляційне збільшення у розмірі 49 990, 27 грн.
Висновки суду.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Як встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір про співробітництво №95/с від 29.02.2016, на підставі якого у позивача виникло зобов'язання здійснювати технічний нагляд за будівництвом об'єкта та у відповідача виникло зобов'язання в строк до 10 числа місяця, наступного за звітним, перераховувати за здійснення технічного нагляду грошові кошти у розмірі 3 % від вказаної в інформації суми на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт по технічному нагляду.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» № 687-XIV від 20.05.1999, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Статтею 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.
Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.
У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.
Обов'язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта, з визначенням у договорі підряду їхніх повноважень. Примірні форми договорів про здійснення технічного нагляду та про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.
У ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що технічний нагляд - здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.
Згідно п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (надалі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903, технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що особи, які здійснюють технічний нагляд проводять перевірку, зокрема, відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів.
Отримання відповідачем наданих послуг є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги за здійснення технічного нагляду відповідно до умов договору, а також чинного законодавства на підставі актів здачі-приймання робіт (надання послуг) по технічному нагляду.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у частинах 1, 7 ст.193 ГК України.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідач не виконав своє зобов'язання щодо повної оплати за надані позивачем послуги по здійсненню технічного нагляду за будівництвом, як у строк встановлений договором, та і в подальшому.
При цьому, обставини щодо наявності заборгованості відповідача визнані останнім у відповіді на претензію-вимогу вих.№13/71 від 12.02.2021 та не спростовані відповідачем під час розгляду даної справи судом.
У ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 13.4. договору сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених договором, винна сторона несе відповідальність згідно діючому законодавству України.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем за період з 11.11.2020 по 03.02.2021 на суму 214 746, 76 грн. та з 04.02.2021 по 15.11.2022 на суму 119 096, 71 грн., та згідно з яким розмір 3% річних становить 7 853, 20 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Перевіривши розрахунок втрат від інфляції, за період з 11.11.2020 по 03.02.2021 на суму 214 746, 76 грн. та з 04.02.2021 по 15.11.2022 на суму 119 096, 71 грн., та згідно з яким розмір втрат від інфляції становить 49 990, 27 грн., господарським судом встановлено відповідність цих розрахунків обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво», а отже і їх задоволення.
Щодо витрат позивача по сплаті судового збору, то на підставі ст.129 ГПК України такі витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво» до Товариства з додатковою відповідальністю «Виробниче будівельно-монтажне об'єднання «Одесбуд» про стягнення 176 940, 18 грн. задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Виробниче будівельно-монтажне об'єднання «Одесбуд» (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 33, код ЄДРПОУ 31768648) на користь Комунального підприємства «Міське капітальне будівництво» (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 10-А, код ЄДРПОУ 35695935) заборгованість за здійснення технічного нагляду за будівництвом об'єкта у розмірі 119 096 (сто дев'ятнадцять тисяч дев'яносто шість) грн. 71 коп., 3 % річних у розмірі 7 853 (сім тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн. 20 коп., інфляційне збільшення у розмірі 49 990, 27 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 27 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 654 (дві тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 10 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 07 лютого 2023 р.
Суддя Г.Є. Смелянець