Рішення від 06.09.2022 по справі 911/3388/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2022 р. Справа № 911/3388/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Харченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІЛОТ”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, 03039, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 50, ідентифікаційний номер 43173325

про зобов'язання повернути майно

за участю представників:

від позивача: Рабченюк Л.П. (довіреність №01-22/7-59 від 11.01.2022)

від третьої особи: Котовський В.М. (самопредстаництво)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (далі - ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІЛОТ” (далі - ТОВ “ПІЛОТ”/відповідач) про зобов'язання останнього повернути позивачу частину нежитлового приміщення №226 загальною площею 3,7 кв.м., розміщену на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» за актом повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, відповідно до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №2177 від 24.10.2018.

Ухвалою Господарського суду Київської області у складі судді Лилака Т.Д. від 22.11.2021 у справі №911/3388/21 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.12.2021.

02.12.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” надійшла заява про залучення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до участі у справі №911/3388/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача.

17.12.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ “ПІЛОТ” надійшли:

- клопотання про зупинення у справі №911/3388/21 до набрання законної сили судових рішень у справах №911/1392/21 та №910/3635/21 з підстав ч. 5 ст. 227 ГПК України;

- відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

28.12.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач просив суд задовольнити позовні вимоги та відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

24.01.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ “ПІЛОТ” надійшли заперечення стосовно викладених позивачем у відповіді на відзив доводів.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Київської області №17-АР від 28.01.2022 у зв'язку з перебуванням судді Лилака Т.Д. на лікарняному справу №911/3388/21 передано на повторний автоматизований розподіл.

28.01.2022 згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленого протоколом б/н від 28.01.2022, справу №911/3388/21 передано до розгляду судді Господарського суду Київської області Яремі В.А.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.02.2022 у складі судді Яреми В.А. справу №911/3388/21 прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 28.02.2022.

Однак розгляд означеної справи 28.02.2022 у підготовчому засіданні не відбувся, оскільки указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні” постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022 строком на 30 діб, який надалі продовжено з 26.03.2022 та з 25.04.2022 на 30 діб згідно з Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 та №259/2022 від 18.04.2022 відповідно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.04.2022 у справі №911/3388/21 призначено підготовче засідання на 30.05.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2022 у справі №911/3388/21 відкладено підготовче засідання на 13.06.2022.

10.06.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” надійшли письмові пояснення, які судом прийнято до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2022 у справі №911/3388/21:

- заяву Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” про залучення до участі у справі третьої особи задоволено;

- залучено до участі у справі №911/3388/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (ідентифікаційний номер 43173325) (далі - РВ ФДМ України/третя особа);

- відкладено підготовче засідання на 27.06.2022.

23.06.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” надійшли письмові пояснення, які судом прийнято до розгляду.

У підготовчому засіданні 27.06.2022, за результатами розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Так, відповідно заявлене клопотання про зупинення провадження мотивовано відповідачем тим, що в основу підстав для вимоги про повернення орендованого майна у зазначеній справі покладено обставини односторонньої відмови РВ ФДМ України від договору №2177 від 24.10.2018 у зв'язку з наявністю у ТОВ “ПІЛОТ” заборгованості по орендній платі, тоді як:

- в межах справи №911/1392/21 розглядаються вимоги про визнання недійсною односторонньої відмови РВ ФДМ України від договору оренди та зобов'язання провести перерахунок орендної плати, а до предмета доказування у зазначеній справі входять обставини незаконності нарахування орендної плати та встановлення підстав для одностороннього розірвання договору;

- в межах справи №910/3635/21 розглядаються вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди, а тому розгляд справи №911/3388/21 є неможливим без остаточно прийнятих рішень у вказаних справах, оскільки останніми встановлюється право ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” на витребування у відповідача орендованого майна.

Заперечуючи проти вказаного вище клопотання, позивач зазначив, що наявні в матеріалах зазначеної справи докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, тоді як відповідач в межах наведених ним справ не заявляв клопотання про зупинення провадження у справі, як і не подавав заяву про забезпечення позову, а метою подання заяви про зупинення провадження у зазначеній справі є лише затягування процесу її розгляду.

Також згідно поданих надалі до суду письмових пояснень позивач зазначив, що:

- постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 залишено без змін рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2021 у справі №911/1392/21, відмовлено повністю яким у задоволенні позову ТОВ «Пілот» до РВ ФДМ України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про визнання недійсним правочину та зобов'язання вчинити дії;

- постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 залишено без змін рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2021 у справі №910/3635/21, яким позов задоволено, присуджено до стягнення з ТОВ “Пілот” на користь ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” 443 646,05 грн основної заборгованості, 26 638,68 грн пені, 6 442,84 грн 3% річних, 14 920,93 грн інфляційних втрат, 44 364,61 грн 10% штрафу та 8 040,20 грн судового збору. Копії вказаних постанов позивачем долучено до відповідних письмових пояснень.

З огляду на те, що рішення у справах №911/1392/21 та №910/3635/21 набрали законної сили, позивач вважає відсутніми підстави для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №911/3388/21.

Приписами пункту 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України унормовано, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду

З аналізу пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України слідує, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарського суду слід у кожному конкретному випадку з'ясувати, як пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому, сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду справи до прийняття рішення у іншій справі.

З огляду на вказані вище процесуальні приписи, оскільки рішення у справах №911/1392/21 та №910/3635/21 набрали законної сили, тоді як зупинення провадження у справі можливе лише за наявності процесуально передбачених виключних підстав, наявності яких відповідачем не доведено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №911/3388/21.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.06.2022 у справі №911/3388/21 відкладено підготовче засідання на 11.07.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2022 у справі №911/3388/21 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.07.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2022 у справі №911/3388/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 22.08.2022.

08.08.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ “ПІЛОТ” надійшла заява про забезпечення розгляду справи за обов'язкової участі представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.08.2022 у справі №911/3388/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 06.09.2022.

06.09.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» надійшла заява, згідно яких позивач просив вважати правильним пункт 2 прохальної частини позовної заяви в такій редакції: зобов'язати ТОВ “ПІЛОТ” повернути ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» частину нежитлового приміщення №226, загальною площею 3,7 кв.м., розміщеного на третьому поверсі пасажирського терміналу «D», що передано в оренду згідно договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №2177 від 24.10.2018, за актом приймання-передачі про повернення майна. Вказані уточнення позовної вимоги судом прийнято до розгляду.

Під час розгляду зазначеної справи третя особа не скористалась своїм процесуальним правом на подання письмових пояснень та/або заперечень щодо суті спору, тоді як ухвалу про залучення РВ ФДМ України до участі у даній справі судом надіслано відповідній особі на вказану позивачем електронну пошту, наявність якої не заперечив і представник РВ ФДМ України у судових засіданнях.

У судовому засіданні 06.09.2022, закінчишви з'ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по закінченні яких вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

24.10.2018 між РВ ФДМ України як орендодавцем та ТОВ «Пілот» як орендарем укладено договір оренди №2177 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - договір оренди №2177), згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно частину нежитлового приміщення №226 (далі - майно), загальною площею 3,7 кв. м, розміщене на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» (інв. № 47578) за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт та перебуває на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - балансоутримувач), вартість якої визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.06.2018 і становить за незалежного оцінкою 350 900, 00 грн без врахування ПДВ.

Пунктами 1.2., 3.1., 5.4., 8.4., 10.1., 10.9., 10.10. договір оренди №2177 погоджено відповідно такі умови:

- майно передається в оренду з метою розміщення каси з продажу авіаквитків та залізничних квитків;

- орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2018 року 66 000, 00 грн;

- орендар зобов'язується: своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює відповідач, вказується призначення платежу за зразком, наведеним у розділі 11 договору);

- орендодавець/балансоутримувач має право вимагати розірвання договору оренди за умови, якщо орендар, зокрема, не сплачує або несвоєчасно сплачує орендну плату;

- цей договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 24 жовтня 2018 року до 23 жовтня 2019 року включно;

- у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу;

- майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

02.12.2019 між РВ ФДМ України як орендодавцем та ТОВ «Пілот» як орендарем укладено додатковий договір №2, за умовами якого погоджено внести зміни до договору оренди №2177, зокрема визначено, що строк дії договору продовжено до 23.10.2020 включно.

Копії вказаного вище договору оренди №2177 та додатків до нього, а також додаткового договору №2 від 02.12.2019 наявні в матеріалах справи.

Мотивуючи звернення до суду з позовом у зазначеній справі, ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” зазначило, що за результатами листування між ним та ТОВ «Пілот» щодо розміру орендної плати за договором оренди №2177 та його зменшення/коригування листом №19-22/1-455 від 03.11.2020 відповідача повідомлено про відсутність правових підстав для не нарахування орендної плати. Копії відповідних листів, у тому числі листа №19-22/1-455 від 03.11.2020 додано до позовної заяви.

Надалі, як зауважив позивач, з огляду на наявність у відповідача станом на 01.04.2021 заборгованості у розмірі трьохмісячної орендної плати, РВ ФДМ України згідно надісланого відповідачу повідомлення №50-02.02-1512 від 05.04.2021, з посиланням на ст. 782 Цивільного кодексу України, відмовилось від договору оренди від 24.10.2018 №2177 та просило повернути орендоване майно шляхом підписання з балансоутримувачем акта приймання-передачі.

Копії вказаного повідомлення №50-02.02-1512 від 05.04.2021, фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 22.04.2021 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення про надіслання вказаного повідомлення відповідачу наявні в матеріалах справи.

З огляду на вказане вище, за доводами позивача, він звернувся до відповідача з листом №19-22/1-204 від 14.06.2021 про повернення орендованого майна та сплату заборгованості, на який, як і на повідомлення орендодавця №50-02.02-1512 від 05.04.2021, відповідач листами №ПТ-0394 від 08.04.2021 та вих. №ПТ0001506 від 21.06.2021 повідомив про відсутність підстав для повернення майна, оскільки ТОВ «Пілот» звільнено від сплати орендних платежів згідно закону, а відмова РВ ФДМ України від договору є незаконною та оскаржується в межах справи №911/1392/21. Копії зазначених листів наявні в матеріалах справи.

Так, стосовно оскарження відповідачем відмови орендодавця від договору оренди №2177 позивач зауважив, що рішенням Господарського суду Київської області від 05.10.2021 у справі №911/1392/21 у задоволенні позову відмовлено.

За таких обставин позивач, посилаючись, зокрема, на ст. 782, ч. 1 ст. 785 ЦК України ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019, просить суд зобов'язати ТОВ «Пілот» повернути Державному підприємству “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” частину нежитлового приміщення №226 загальною площею 3,7 кв.м., розміщеного на третьому поверсі пасажирського терміналу «D», що передано в оренду згідно договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №2177 від 24.10.2018, за актом приймання-передачі про повернення майна.

Не погодившись із вказаними вище доводами та заявленою відповідно вимогою позивача, ТОВ «Пілот» зазначило, що у нього відсутня заборгованість за договором оренди, оскільки товариство звільнене від сплати орендної плати на період карантину як особа, яка здійснює туроператорську діяльність на підставі відповідної ліцензії, в підтвердження чого до відзиву на позов додано копію ліцензії серії АГ №580992.

В розрізі зазначеного відповідач зауважив, що з 12.03.2020 на період дії карантину постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» №611 від 15.07.2020 звільнено від орендної плати за користування державним майном, зокрема, орендарів, що орендують приміщення з метою здійснення туроператорської діяльності, яка згідно норм Закону України «Про туризм» включає реалізацію послуг перевезення, що фактично не можливо здійснити в інший спосіб, аніж продаж квитків на відповідний тип транспорту.

Так, за доводами відповідача, відмова РВ ФДМ України від договору, оформлена листом №50-0202-1512 від 05.04.2021 є незаконною, суперечить ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України та постанові Кабінету Міністрів України Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину №611 від 15.07.2020, оскільки орендодавець не мав підстав для відмови від договору оренди, тоді як умовами останнього, як і ст. 24 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» не передбачено можливості відмовитися від договору оренди, зокрема пунктом 8.4. договору передбачено лише право вимагати розірвати договір.

Підсумовуючи наведене, з урахуванням розгляду у суді справи №911/1392/21 та того, що згідно пункту 8.4. договору право на розірвання такого правочину у орендодавця не виникло, а відмова від договору є незаконною, відповідач вважає відсутнім зобов'язання повернути майно, як наслідок просить відмовити у задоволенні позову.

У відповідь на вказаний вище відзив ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” зазначило, що метою оренди переданого відповідачу за договором майна є розміщення каси з продажу авіа- та залізничних квитків, тоді як жодним іншим нормативно-правовим актом не було заборонено здійснювати продаж авіа- та залізничних квитків, а відповідач з початку введення карантину використовує орендоване майно за цільовим призначенням у повному обсязі.

Також позивач зауважив, що:

- згідно норм Закону України «Про туризм» туроператорська діяльність - це комплекс туристичних послуг, а не тільки продаж квитків;

- згідно договору орендний платіж розраховано із застосуванням ставки 15%, тоді як для суб'єктів господарювання, що проводять туроператорську та турагентську діяльність передбачено ставку - 22%, а наведені обставини також встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 05.10.2021 у справі №911/1392/21.

З огляду наведеного позивач вважає, що відповідач не підпадає під передбачений постановою №611 перелік орендарів для звільнення від орендної плати, як наслідок орендодавець правомірно розірвав договір в односторонньому порядку з огляду на наявність у відповідача заборгованості понад три місяці, а доводи відповідача про зворотне та відсутність обов'язку повертати майно не ґрунтуються на приписах законодавства.

Заперечуючи проти вказаних вище доводів позивача, відповідач, повторно вказуючи на Закон України «Про туризм» та викладені в розрізі його приписів обставини, зазначив, що право на звільнення від орендної плати згідно постанови №611 пов'язано з метою діяльності орендаря, а не цільовим призначенням майна згідно договору, попри те, навіть припустивши, що діяльність ТОВ «Пілот» не підпадає під підпункт 1 пункту 1 постанови №611 для звільнення від плати, у такому випадку підлягає застосуванню абзац 3 підпункту 2 пункту 1 вказаної постанови, згідно якого відповідача частково звільнено від орендної плати на період карантину.

В розрізі вказаного відповідач зазначив, що його основним видом господарської діяльності є діяльність туристичних операторів, яка включає в себе організацію турів, що своєю чергою може включати, зокрема: перевезення, забезпечення місць проживання, харчування, відвідування музеїв.

Отже, на переконання відповідача, перевезення (продаж квитків) є складовою діяльності туроператора, у разі звільнення від орендної плати якого звільняються всі його складові частини, оскільки, продаючи квитки, туроператор фактично надає послуги.

За доводами відповідача, застосування ставки для визначення орендного платежу за договором не впливає на здійснення відповідачем туроператорської діяльності, а передбачене Правилами перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України №1196 від 27.12.2006 визначення «каса квиткова» до спірних правовідносин не застосовується.

Стосовно ж підстав для зменшення орендної плати згідно абзацу 3 підпункту 2 пункту 1 постанови №611, то відповідач зауважив на тому, що він орендує приміщення для розміщення каси з продажу авіа-, залізничних квитків, яка розміщується у кіоску (торговельному об'єкті), як наслідок ТОВ «Пілот» входить до переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати здійснюється у розмірі 25 відсотків, та відповідно має право на зниження орендної плати. До заперечень відповідачем додано, зокрема, фотографію торгівельного кіоску ТОВ «Пілот».

Своєю чергою, згідно додаткових письмових пояснень, позивач зазначив, що:

- постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 залишено без змін рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2021 у справі №911/1392/21 та встановлено приюдиційні згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України для зазначеної справи обставини порушення ТОВ «Пілот» умов договору оренди №2177 від 24.10.2018 і правомірності розірвання такого договору в односторонньому порядку;

- рішенням Господарського суду Київської області від 23.12.2021 у справі №910/3635/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022, встановлено приюдиційні згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України для зазначеної справи обставини порушення ТОВ «Пілот» умов договору оренди №2177 від 24.10.2018 щодо внесення плати за оренду майна, яка, у тому числі, і не підлягає зменшенню згідно постанови №611.

З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово учасників справи, суд дійшов таких висновків.

З огляду на приписи ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу.

Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються, попри те наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вказаними вище нормами.

Так, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та які складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку, тоді як саме позивач визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а також обирає предмет та зазначає відповідні підстави позову.

Оцінка ж предмету заявленого позову та, як наслідок, наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Зі змісту поданого ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” позову слідує, що його предметом є вимога про повернення майна, підставами якої з посиланням, зокрема, на ст. 782, ч. 1 ст. 785 ЦК України, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019, визначено обставини порушення відповідачем умов договору оренди №2177 стосовно внесення орендних платежів понад три місяці та, як наслідок, одностороннє розірвання орендодавцем такого договору на підставі повідомлення №50-02.02-1512 від 05.04.2021.

Приписами ч. 1 ст. 651, ч.ч. 3, 4 ст. 653 ЦК Україн унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом наведених норм матеріального права, розірвання договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього, при цьому повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо у договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Згідно приписів ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Приписи статтей 73, 74 ГПК України презюмують, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Поряд з тим, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу.

Тобто, суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами, а правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу, але також і сприяє додержанню процесуальної економії в новому процесі.

Так, рішенням Господарського суду Київської області від Господарського суду Київської області від 05.10.2021 у справі №911/1392/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022, у задоволенні позову ТОВ «Пілот» до РВ ФДМ України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про визнання недійсним правочину та зобов'язання вчинити дії відмовлено повністю.

Зі змісту мотивувальних частин вказаних судових рішень у згаданій господарській справі слідує, що судами досліджувались, зокрема, обставини дійсності одностороннього правочину стосовно розірвання договору оренди №2177, вчиненого РВ ФДМ України шляхом надіслання ТОВ «Пілот» повідомлення №50-02.02-1512 від 05.04.2021, та встановлено таке:

- довідкою про стан надходження орендної плати за договором оренди від 24.10.2018 №2177 підтверджується несплата ТОВ «Пілот» в порушення умов пунктів 3.1, 3.6 договору орендної плати своєчасно та у повному обсязі - у лютому 2020 року по теперішній час - тобто протягом 3 місяців щонайменше. Отже, скаржником порушено договірні зобов'язання за договором у частині повної та своєчасної сплати орендної плати;

- матеріалами справи підтверджується направлення відповідачем позивачу повідомлення №50-0202-1512 від 05.04.2021 про відмову від договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 24.10.2018 №2177 в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим договір є розірваним з дати отримання цього повідомлення відповідачем;

- враховуючи прострочення скаржником зобов'язання зі сплати орендної плати (більше трьох місяців), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність дії орендодавця щодо розірвання договору оренди.

Також вказані вище рішення, в частині позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести перерахунок нарахованої орендної плати, мотивовано відсутністю правових підстав у межах даного спору зобов'язувати РВ ФДМ України забезпечити перерахунок орендної плати на підставі постанови КМУ №611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину», оскільки названою постановою не передбачено звільнення орендаря від сплати орендної плати за користування майном з цільовим призначенням - розміщення каси з продажу авіаквитків та залізничних квитків, а орендар не відноситься до переліку орендарів, наведених в додатку 1 до постанови, яких може бути звільнено від орендної плати за використання нерухомого державного майна.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що встановлені рішеннями судів у справі №911/1392/21 обставини порушення ТОВ «Пілот» умов договору оренди №2177 стосовно внесення орендних платежів понад три місяці та, як наслідок, законність і дійсність одностороннього правочину щодо розірвання орендодавцем такого договору на підставі повідомлення №50-02.02-1512 від 05.04.2021, є прєюдиційними при розгляді зазначеної справи у розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України та повторному доказуванню не підлягають.

Отже, враховуючи вказане вище та засади презумпції правомірності правочину, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність обставин припинення договору оренди №2177 шляхом його розірвання орендодавцем в односторонньому порядку.

Зазначеними вище висновками спростовуються доводи відповідача про відсутність у нього заборгованості та, як наслідок, відсутність підстав для одностороннього розірвання договору і, відповідно, незаконність такого розірвання.

Покладені в основу заперечень на позов посилання відповідача на приписи постанови №611 та, відповідно, наявність підстав для звільнення його від орендної плати як суб'єкта турагентської діяльності визнаються судом неспроможними, позаяк обставини відсутності вказаних підстав для звільнення ТОВ «Пілот» від орендної плати судами було досліджено та встановлено в мотивувальних частинах рішень у справі №911/1392/21, що набрали законної сили у передбаченому законом порядку, а тому, враховуючи принцип правової визначеності, відповідні обставини не можуть бути переоцінені в межах спору у зазначеній справі.

Також, враховуючи принцип правової визначеності, не можуть бути переоцінені в межах спору у зазначеній справі встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 23.12.2021 у справі №910/3635/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022, приюдиційні згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України для зазначеної справи обставини порушення ТОВ «Пілот» умов договору оренди №2177 від 24.10.2018 щодо внесення плати за оренду майна з лютого 2020 року по січень 2021 року, зокрема, з огляду на відсутність підстав для звільнення ТОВ «Пілот» від орендної плати за спірний період або наявності підстав для нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном у розмірі 25 відсотків згідно абз. 3 пп. 2 пункту 1 постанови КМУ від 15.07.2020 №611.

Підсумовуючи наведене вище, суд відхиляє усі викладені в межах розгляду зазначеної справи аргументи та доводи ТОВ «Пілот» щодо віднесення його до орендарів, які згідно постанови №611 мають право на звільнення від орендної плати та/або зменшення її розміру.

Решта доводів відповідача щодо відсутності підстав для одностороннього розірвання договору, оскільки вказаного права не передбаченого ані положеннями такого правочину, ані приписами ст. 24 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», судом відхиляється з огляду на те, що:

- передбачена ст. 782 ЦК України, як спеціальною нормою, відмова від договору найму за своєю суттю є одностороннім правочином і, з огляду на підстави такої відмови, є способом захисту порушених прав наймодавця, а тому не вимагає згоди другої сторони. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 у справі №920/948/21 та у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №910/4391/19;

- у цивільному законодавстві закріплено конструкцію "розірвання договору" (статті 651 - 654 ЦК України), яка охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору, а у спеціальних нормах ЦК України використовується формулювання "відмова від договору" (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782), відтак односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин щодо розірвання договору, оскільки така відмова є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов'язків. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №727/898/19.

Згідно частини 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Із вказаними приписами кореспондує ч. 1 ст. 785 ЦК України, яка презюмує, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З огляду на зазначені вище норми закону, враховуючи обставини розірвання в односторонньому порядку договору оренди №2177, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для виникнення у відповідача обов'язку по поверненню балансоутримувачу об'єкта оренди у передбаченому пунктами 10.9., 10.10. договору порядку, зокрема шляхом складення акта приймання-передачі про повернення майна.

Поряд з тим, згідно визнаних сторонами під час розгляду зазначеної справи обставин, передане за договором оренди №2177 майно - частину нежитлового приміщення №226 (далі - майно), загальною площею 3,7 кв. м, розміщене на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D», ТОВ «Пілот» балансоутримувачу - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» не повернуло.

За таких обставин, враховуючи розірвання договору оренди №2177 та порушення відповідачем зобов'язання з повернення орендованого майна після розірвання такого договору, суд дійшов висновку про задоволення позову та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІЛОТ” повернути Державному підприємству “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” частину нежитлового приміщення №226 загальною площею 3,7 кв.м., розміщеного на третьому поверсі пасажирського терміналу «D», що передано в оренду згідно договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №2177 від 24.10.2018, за актом приймання-передачі про повернення майна.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “ПІЛОТ” (02088, м. Київ, вул. Лісова, буд. 80, ідентифікаційний код 25587911) повернути Державному підприємству “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069) частину нежитлового приміщення №226 загальною площею 3,7 кв.м., розміщеного на третьому поверсі пасажирського терміналу «D», що передано в оренду згідно договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №2177 від 24.10.2018, за актом приймання-передачі про повернення майна.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПІЛОТ” (02088, м. Київ, вул. Лісова, буд. 80, ідентифікаційний код 25587911) на користь Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.02.2023.

Суддя В.А. Ярема

Попередній документ
108847820
Наступний документ
108847822
Інформація про рішення:
№ рішення: 108847821
№ справи: 911/3388/21
Дата рішення: 06.09.2022
Дата публікації: 09.02.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.06.2022)
Дата надходження: 17.12.2021
Предмет позову: зупинення провадження
Розклад засідань:
23.12.2021 09:45 Господарський суд Київської області