вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/123/23
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали заяви Фізичної особи-підприємця Халавчука Андрія Володимировича про забезпечення позову (вх. № 22/23 від 07.02.2023) у справі № 911/123/23
за позовом Фізичної особи-підприємця Халавчука Андрія Володимировича
АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
до Фізичної особи-підприємця Башмак Марії Миколаївни
АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2
про визнання договору оренди нерухомого майна продовженим
встановив:
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2023 у справі 911/123/23 (суддя Мальована Л.Я.) прийнято позовну заяву (вх. № 118/23 від 10.01.2023) до розгляду та відкрито провадження у справі про визнання договору оренди нерухомого майна продовженим.
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла заява Фізичної особи-підприємця Халавчука Андрія Володимировича (вх. № 22/23 від 07.02.2023) про забезпечення позову.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 07.02.2023 заяву Фізичної особи-підприємця Халавчука Андрія Володимировича (вх. № 22/23 від 07.02.2023) про забезпечення позову передано на розгляд судді Саванчук С.О.
Забезпечення позову обґрунтовано тим, що відповідач закрив доступ до нежитлового приміщення (об'єкт оренди за спірним договором) шляхом заміни замків на дверях. Заявник зазначає, що у приміщенні залишається обладнання та документація підприємства (стоматологічна клініка «Переяслав-Дент»). Окрім іншого, позивач заявляє, що у зв'язку із недопущенням до вищезазначеного приміщення, його представником, Козютою Костянтином Олеговичем, здійснено повідомлення до відділу поліції №1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області. 06.02.2023 на дане звернення отримано відповідь, яку долучено до заяви.
Зважаючи на викладене, позивач заявляє про забезпечення позову шляхом зобов'язання відповідача надати йому та працівникам стоматологічної клініки безперешкодний доступ до орендованих приміщень, щоденно, з 08:00 години до 20:00 години, шляхом передачі ключів від замків вхідних воріт та дверей.
Норми права, що підлягають застосуванню
Відповідно до вимог частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Відповідно до пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процессу.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Оцінка матеріалів заяви та висновки суду
Заява про забезпечення позову містить посилання на наявність у приміщенні, що є предметом спірного договору, обладнання, бухгалтерських та інших службових документів. У той же час, ані матеріали справи, ані заява про забезпечення позову не містять доказів, що підтверджують даний факт.
Єдиним долученим до заяви доказом є відповідь відділу поліції №1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області. Дана відповідь не містить даних щодо підстав і предмету звернення та адресована Козюті Костянтину Олеговичу, а не заявнику.
Таким чином, заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на відповідні докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності забезпечення позову, а відсутність у суду правовстановлюючих документів на майно, доступ до якого та, відповідно, можливість розпорядження ним, заявлено, а також доказів перебування саме цього майна у спірних приміщеннях, не дає підстав для висновків щодо законності надання заявнику права на користування та розпорядження вказаним майном шляхом забезпечення позову.
Також слід зауважити, що заходи забезпечення позову, щодо яких клопоче заявник, призведуть до фактичного відновлення права користування приміщенням, а право користування цим приміщенням є предметом спірного у справі договору оренди та, відповідно, входить до предмету спору в даній справі. У той же час, відповідач у справі вважає строк дії вищезазначеного договору оренди закінченим, а право користування приміщенням - припиненим.
Відповідно до частини 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
У рішенні № 5-рп/2011 від 16.06.2011 Конституційного Суду України (справа № 1-6/2011) наведено правовий висновок про те, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому, з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Таким чином, задоволення заяви про забезпечення позову може призвести до порушення права відповідача на справедливий розгляд справи, з урахуванням принципу рівності усіх учасників судового процесу.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист.
У даному випадку, заявлені заходи забезпечення позову не пов'язані з майбутньою можливістю виконати рішення суду, а направлені на теперішній час і можливість користуватись майном поки спір щодо цього права розглядається судом.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
За результатами дослідження та оцінки матеріалів щодо забезпечення позову в їх сукупності, з огляду на вказані вище вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову, оскільки заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також співмірності заходів до забезпечення позову заявленим позивачем вимогам та збалансованості інтересів сторін.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви (вх. № 22/23 від 07.02.2023) Фізичної особи-підприємця Халавчука Андрія Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 08.02.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів після підписання.
Суддя С.О. Саванчук